П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2510/21
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І. Дата і місце ухвалення: 30.04.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу для призначенні пенсії державного службовця за період з 04.01.2005р. по 30.10.2015р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати для призначення пенсії державного службовця стаж роботи ОСОБА_1 за період з 04.01.2005р. по 30.10.2005р. в органах місцевого самоврядування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком. При зверненні в серпні 2020 року до відповідача щодо призначення пенсії як державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 отримав відмову, мотивовану тим, що стаж роботи позивача на державні службі становить 05 років 06 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення такого виду пенсії. При цьому, територіальним органом ПФУ незаконно не зараховано стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 у Нагірненській сільській раді з 04.01.2005р. по 30.10.2015р., тобто 10 років 09 місяців 27 днів. Позивач стверджував, що посади, на яких він працював у вказаний період, були визначені структурою та штатним розписом Нагірненської сільської ради та на нього, згідно з приписами Закону України «Про державну службу», покладалися певні службові обов'язки та повноваження. Крім того, позивачем щорічно до 15 квітня подавалися до податкового органу за попередній рік відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру щодо себе та членів сім'ї (декларації) саме як державним службовцем, а також сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою, встановленою для платників збору, які мають статус державного службовця. А відтак, ОСОБА_1 має право на одержання пенсії, обрахованої згідно приписів Закону України «Про державну службу».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області №1500-0310-8/56913 від 13.08.2020р. «Про відмову в перерахунку пенсії».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати для призначення пенсії державного службовця стаж роботи ОСОБА_1 за період з 04.01.2005р. по 30.10.2005р. в органах місцевого самоврядування.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 30 квітня 2021 року з прийняттям по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що з 01.06.2015р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України від 16.12.1993р. №3723-ХІІ «Про державну службу». Отже, з 01.06.2015р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом №3723-ХІІ, не призначаються та не перераховуються.
Також, апелянт посилається на те, що станом на 01.05.2016р. ОСОБА_1 вже не працював на державній службі, а був звільнений 11.02.2002р., тому одночасно з досягненням пенсійного віку йому необхідно було мати не менше як 20 років стажу роботи на посаді держслужбовця, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу». Однак, станом на 01.05.2016р. стаж державної служби ОСОБА_1 виявився недостатнім для призначення пенсії державного службовця та склав лише 05 років 06 місяців 20 днів.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що стаж роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, до 04 липня 2001 року, тобто на дату набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Оскільки ОСОБА_1 почав працювати в органах місцевого самоврядування з 04.05.2005р., тому на нього не розповсюджуються вимоги зазначеного Закону.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1, п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 :
- 22.07.1996р. позивач прийнятий на посаду державного інспектора, спеціаліста І-ої категорії по контролю виконання на пунктах пропуску через державний кордон; прийняв присягу державного службовця;
- 23.01.1997р. позивачу присвоєно 13 ранг державного службовця;
- 01.01.1998р. переведений на посаду провідного спеціаліста державного інспектора пункту пропуску через державний кордон;
- 22.03.1999р. присвоєно 12 ранг державного службовця;
- 04.10.2000р. призначений на посаду провідного спеціаліста-державного інспектора пункту пропуску;
- 01.04.2001р. присвоєний 11 ранг державного службовця;
- 11.02.2002р. звільнений з займаної посади за власним бажанням;
- 01.01.2005р. призначений на посаду спеціаліста-землевпорядника Нагірненської сільської ради Ренійського району;
- 04.01.2005р. прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 04.01.2005р. присвоєно 11 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування;
- 01.04.2015р. звільнений за власним бажанням;
- 01.04.2015р. прийнятий на посаду землевпорядника Нагірненської сільської ради за контрактом;
- 30.10.2015р. звільнений з посади за власним бажанням.
Згідно протоколу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі №186 від 20.02.2014р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 31.01.2014р.
04.08.2020р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про переведення його з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням №1500-0310-8/56913 від 13.08.2020р. ГУ ПФУ в Одеській області відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно п.10 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (на 01.05.2016р.) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно п.12 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають (на 01.05.2016р.) не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Згідно із записами у трудовій книжці, до стажу державної служби можливо зарахувати період роботи з 22.07.1997р. по 11.02.2002р., що становить 05 років 06 місяців 20 днів станом на 1 травня 2016 року.
Час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборах посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» до 04 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». До цієї дати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994р. №239 посади працівників місцевих рад народних депутатів та їхніх виконавчих комітетів було віднесено до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєно їм ранги державного службовця.
Отже, стаж роботи з 01 січня 2005 року по 30 жовтня 2015 року у Нагірненській сільській раді неможливо зарахувати до стажу державної служби.
Також, звернуто увагу позивача, що довідки про складові заробітної плати видані з порушенням діючого законодавства, оскільки немає необхідного стажу роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з відмовою ГУ ПФУ в Одеській області щодо зарахування до стажу державної служби періоду його роботи у Нагірненській сільській раді з 01 січня 2005 року по 30 жовтня 2015 року, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи позивача, що посада спеціаліста сільської ради, на якій працював позивач в Нагірненській сільській раді Ренійського району у період з 01.01.2005р. по 30.10.2015р. відноситься до системи органів місцевого самоврядування, а тому вказаний період роботи ОСОБА_2 має бути зараховано до стажу державної служби. При цьому, суд першої інстанції, як на підставу таких висновків, здійснив посилання на положення Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016р.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Починаючи з 28 грудня 1993 року (дати набрання чинності Законом України №3723-XII від 16 грудня 1993 року) і до 01.05.2016р. (дати набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалося Законом України «Про державну службу» №3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі Закон №3723-XII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ, з 01.05.2016р. Закон України «Про державну службу» №3723-XII, втратив чинність крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VІІІ .
Згідно із пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ, передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 відмови ГУ ПФУ в Одеській області щодо зарахування до стажу державної служби, при вирішенні питання про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», періоду його роботи у Нагірненській сільській раді з 01 січня 2005 року по 30 жовтня 2015 року
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII.
Згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016р.) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, посада спеціаліста сільської ради, на якій працював позивач в Нагірненській сільській раді Ренійського району у період з 01.01.2005р. по 30.10.2015р., відноситься до системи органів місцевого самоврядування, а тому вказаний період роботи ОСОБА_2 має бути зараховано до стажу державної служби.
Фактично доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області базуються на обґрунтуванні територіальним органом ПФУ відсутності у ОСОБА_1 права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів не надає правову оцінку таким доводам апелянта, оскільки предметом даного спору є вирішення питання щодо зарахування окремого періоду роботи позивача до стажу роботи державної служби, а не вирішення питання набуття ним права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», в тому числі наявності у ОСОБА_1 стажу роботи, який надає право на такий вид пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Апелянт в поданій ним скарзі зазначає про те, що в мотивованій частині оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що період роботи позивача з 04.01.2005р. по 30.10.2015р. має бути зараховано до стажу державної служби, в той час як в резолютивній частині зобов'язав ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати для призначення пенсії державного службовця стаж роботи ОСОБА_1 за період з 04.01.2005р. по 30.10.2005р. в органах місцевого самоврядування.
На думку колегії суддів, у даному випадку судом допущено описку, яка у відповідності до ст.253 КАС України, може бути виправлена як з власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції від 30.04.2021р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 20 липня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук