П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8435/20
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 визнано протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення; зобов'язано ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 89% сум грошового забезпечення. Вказане рішення набрало законної сили 04.12.2020 року (а.с.49-55, 60).
22.04.2021 року від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій відповідача під час виконання судового рішення, подана в порядку статті 383 КАС України.
Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду у даній справі ГУПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача з урахуванням основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.
Однак, у зв'язку із ухваленням Одеським окружним адміністративним судом рішення у справі №420/11225/20 від 27.11.2020 року, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління СБУ в Одеській області № 232 від 18.09.2020 року.
Листом від 12.02.2021 р. ГУ ПФУ в Одеській області повідомив, що 04.02.2021 року боржником проведено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року з урахуванням довідки Управління СБУ в Одеській області № 232 від 18.09.2020 року та у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Безпідставне зменшення відповідачем розміру пенсії позивача з 89% до 70%, встановленого судовим рішенням, під час здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, є предметом спору у справі, що розглядається.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції та фактичні обставини справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у заяву задоволено. Суд визнав протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо не виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі №420/8435/20, зобов'язав ГУПФУ в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання судового рішення та здійснювати подальші виплати в зазначеному у цьому рішенні розмірі. Крім цього суд зобов'язав відповідача повідомити про виконання окремої ухвали не пізніше одного місяця після її надходження.
При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції визначив, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
В апеляційний скарзі ГУПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту у справі ухвалу та ухвалити нову про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними дій відповідача під час виконання судового рішення, що подана в порядку статті 383 КАС України.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що судом першої інстанції не надано ГУПФУ в Одеській області достатнього часу для надання своїх заперечень на заяву. Крім того, відповідну заяву подано поза межами 10-ти денного строку, встановленого ч.4 ст.383 КАС України. Наведені процесуальні порушення, на думку апелянта, є підставою для відмови у задоволенні заяви про визнання протиправними дій відповідача під час виконання судового рішення.
Також апелянтом по суті заяви зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у даній справі не містить кінцевої дати, до якої необхідно обраховувати та виплачувати пенсію у розмірі 89 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, тому при настанні нових умов для перерахунку органи ПФУ мають право здійснити новий обрахунок. Оскільки на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року у справі №420/11225/20, яке набрало законної сили 29.12.2020 року, позивачеві 04.02.2021 року здійснено новий перерахунок пенсії, пенсійний орган правомірно застосував нове відсоткове значення, при цьому такі дії не можуть вважатися невиконанням судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечив проти її задоволення та зазначив, що ним подана заява у межах строків та у відповідності до вимог ст.383 КАС України. Крім того звернув увагу на ту обставину, що предметом розгляду у справі №420/11225/20 не було визначення відсоткового значення розміру пенсії. З вказаних мотивів позивач просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Стаття 370 КАС України визначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу, за приписами ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто наведені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 20 лютого 2019 року у справі за №806/2143/15.
Відповідачем визначено, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року у справі №420/11225/20, яке набрало законної сили 29.12.2020 року, позивачу 04.02.2021 року здійснено новий перерахунок пенсії з застосуванням нового відсоткового значення - 70 відсотків сум грошового забезпечення.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ врегульовано порядок призначення пенсій, а статтею 63 визначено підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ а ні Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, а ні Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Крім того, предметом розгляду у справі №420/11225/20 не було питання про визначення позивачу нового відсоткового значення розміру основної пенсії.
Отже, зазначене свідчить, що при зменшенні відсоткового значення розміру основної пенсії ОСОБА_1 з 89 відсотків до 70 відсотків відповідач допустив невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі №420/8435/19, а відтак, вимоги позивача, викладені у заяві, поданій в порядку ст. 383 КАС України, є такими, що підлягають задоволенню.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Стосовно тверджень апелянта про порушення ОСОБА_1 10-ти денного строку звернення, встановленого ч.4 ст. 383 КАС України, судова колегія визначає, що з урахуванням направлених запитів до ГУПФУ в Одеській області та отриманнях відповідей, позивачем подано заяву у межах відповідного строку. До тог ж, апелянтом не надано жодних доказів пропуску позивачем такого строку.
Щодо посилань апелянта на невчасне отримання заяви ОСОБА_1 судова колегія зазначає, що приписи ст.383 КАС України покладають на суд обов'язок перевірити наявність доказів направлення заяви іншій стороні, що і було зроблено судом. Крім того, апелянтом визначено, що заяву ним отримано 26.04.2021 року, тобто до винесення оскаржуваної ухвали. Також апелянтом не визначено в апеляційній скарзі, які саме відомості він мав намір надати суду першої інстанції, проте був позбавлений такого права.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що заява позивача про визнання протиправними дій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року по адміністративній справі №420/8435/20 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
За приписами ст. ст. 328, 383 КАС України не передбачено право на касаційне оскарження у даній категорії справ.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.