П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 490/6104/20
Головуючий в 1 інстанції: Черенкова Н.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування постанови,-
Короткий зміст позовних вимог.
28 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0013/50400/19 від 25.02 2019 року.
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що 02.05.2020 року йому стало відомо про існування відносно нього виконавчого провадження з приводу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим він того ж дня звернувся до відповідача з заявою про надання копії постанови про адміністративне правопорушення, яку отримав 22.06.2020 року.
Також позивач зазначив, що оскільки він є безробітним, має трьох неповнолітніх дітей та знаходиться у скрутному матеріальному стані, він лише 15.08.2020 року звернувся до адвоката за отриманням правової допомоги. За наслідком збирання доказів та їх опрацювання представник позивача лише 14.09.2020 року подав позовну заяву, яка через наявні недоліки 18.09.2020 року була повернута судом. Реалізуючи своє право на судовий захист, представник позивача 28.09.2020 року повторно подав позовну заяву.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з тих підстав, що позивач подав адміністративний позов з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України, при цьому не навів обставин, які об'єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту у справі ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх доводів апелянт навів доводи, які ним зазначені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу Чорноморська митниця Держмитслужби зазначила, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просила залишити судове рішення без змін.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Так, відповідно до частини другої вказаної статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до зазначеної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пункт 8 частини першої статті 240 КАС України встановлює, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Аналіз вказаних положень правових норм свідчить про те, що залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та з'ясування причин пропуску цього строку.
Судова колегія зазначає, що про існування оскаржуваної постанови від 25.02.2019 року позивач був обізнаний з 22 червня 2020 року, що підтверджується розпискою про отримання та визнається позивачем у позовній заяві, але звернувся до суду про її скасування лише 28.09.2020 року (а.с. 77).
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права судовий захист у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
В той же час, судова колегія звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судовий захист, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання позовної заяви, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обґрунтовуючи пропуск строку звернення до суду, позивач зазначив, що він є безробітним, має трьох неповнолітніх дітей та знаходиться у скрутному матеріальному стані, тому лише 15.08.2020 року він звернувся до адвоката за отриманням правової допомоги.
Між тим судова колегія звертає увагу на те, що соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Поряд з тим, позивачем не визначено жодних об'єктивних підстав, що підтверджують неможливість звернутись за отриманням безоплатної правової допомоги у строк з 22.06.2020 року по 15.08.2020 року.
Також судова колегія відхиляє наведені позивачем обставини щодо пропуску строку з 15.08.2020 року по 28.09.2020 року (необхідність збирання доказової бази), оскільки характер процесуальних дій, які вчинялись у вказаний період, цілком залежав від представника позивача.
Так, апелянтом визначено, що 28.08.2020 року ним направлено запит до відповідача про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи. При цьому апелянтом не визначено жодної об'єктивної причини, що унеможливила подання відповідного запиту представником у період з 15.08.2020 року по 28.08.2020 року.
Також судова колегія звертає увагу, що посилання позивача на його звернення до органів ДВС та УПП не містять жодного обґрунтування необхідності отримання доказів від вказаних органів у межах розгляду адміністративної справи про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Резюмуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем значно пропущено строк звернення до суду, проте не наведено жодних обставин, котрі були об'єктивно непереборними, та не залежали від його волевиявлення чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. А відтак, суд першої інстанції правомірно застосував наслідки пропуску строку звернення до суду, встановлені процесуальним законодавством.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.