ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 липня 2021 року №640/18863/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мамедової Ю.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз промислових підприємців» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, оф. 197) до Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, 45), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз промислових підприємців» (далі - позивач) до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - третя особа), в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача відповідно до п. 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства України від 03.09.2013 року № 787 скласти подання про повернення позивачу коштів у сумі 5000,00 грн., надміру сплачених до державного бюджету на рахунок 31117086026007 за квитанцією №24 від 04.04.2019 року за кодом класифікації 24061800 "Плата за подання скарги щодо процедур закупівлі до органу оскарження", з метою подальшого звернення позивача з зазначеним поданням до третьої особи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за подання скарги на порушення вимог законодавства під час проведення публічної закупівлі, позивач сплатив відповідачу збір у розмірі 5000,00 грн., водночас скаргу позивача було залишено без розгляду. Так для повернення сплаченого збору, у зв'язку із не розглядом його заяви, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилкового або надміру сплачених грошових коштів до державного бюджету, однак у задоволені такої заяви було протиправно відмовлено відповідачем, зазначивши, що відповідач не вбачає сум надмірно сплачених грошових коштів позивачем.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що позивачем при поданні скарги за публічну закупівлю не було подано документів про сплату плати за подання скарги, через що скарга була залишена без розгляду, в подальшому було з'ясовано, що позивачем було сплачено плату за подання скарги у розмірі 5000 грн., тобто відповідно до розмірів встановлених Кабінетом Міністрів України для розгляду таких скарг, за таких умов відповідач дійшов до висновку про відсутність помилкового або надміру сплачених позивачем коштів, тому заява позивача не підлягає задоволенню.
Третьою особою надано пояснення по суті позовних вимог, в яких остання зазначає, що для повернення позивачу надміру сплачених коштів, необхідне подання відповідача щодо такого повернення, так як позивачем не було направлено до третьої особи відповідного подання, повернення позивачу коштів наразі не можливе.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
04 квітня 2019 року позивачем через електронну систему закупівель до органу оскарження була подана скарга № UA-2019-03-04-000693-b.b1 щодо порушення державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» порядку проведення процедури закупівлі за предметом «ДК 021:2015:14210000-6 - гравій, пісок, щебінь і наповнювачі», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-03-04-000693-b.
08 квітня 2019 року органом оскарження прийнято рішення № 4111-р/пк-пз про залишення скарги позивача без розгляду з огляду на те, що до скарги не було додано документу про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
07 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 07/06-3 про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів.
05 липня 2019 року відповідач направив позивачу лист № 20-29/03-5108-пз, відповідно до якого було запропоновано позивачу надати інформацію, які саме кошти підлягають поверненню, а також підтверджуючи документи щодо сплат таких коштів.
Так, 30 липня 2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою № 30/07-1 відповідно до якої зазначив про внесення ним плати у розмірі 5 000 грн. за подання скарги та надав на підтвердження платіжне доручення від 04.04.2019 року № 24.
Разом з тим, за результатами розгляду заяв позивача відповідачем не було подано до органів Казначейства України подання про повернення позивачу коштів у розмірі 5 000 грн.
Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача є протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922).
Положеннями зазначеного закону визначено право учасників публічних закупівель оскаржити результати до органу оскарження.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону № 922, скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію: дата та час подання скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель; номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання; номер оголошення про проведення процедури закупівлі, що оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу.
Скарга повинна містити таку інформацію: найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються; ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати; обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування.
До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.
За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 291 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за подання скарги у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг становить 5 000 грн.
Частиною 3 статті 18 Закону № 922 встановлено, що орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в системі електронних закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги. Система електронних закупівель автоматично оприлюднює прийняті органом оскарження рішення на веб-порталі Уповноваженого органу та розсилає повідомлення суб'єкту оскарження та замовнику.
При цьому, частиною 4 статті 18 Закону № 922 передбачено, що орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо:
суб'єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення;
скарга не відповідає вимогам частини першої або другої цієї статті;
суб'єктом оскарження не внесено плату, передбачену частиною першою цієї статті;
замовником відповідно до цього Закону усунено порушення, зазначені в скарзі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення від 04.04.2019 року № 24 позивачем внесено до бюджету 5 000 грн. за подання скарги на результати публічної закупівлі.
Тобто, позивачем було сплачено на належні реквізити плату за розгляд скарги у розмірі, що передбачений вимогами чинного законодавства.
Як вже зазначалось раніше, зазначена скарга позивача рішенням від 08.04.2019 року № 4111-р/пк-пз була залишена без розгляду з огляду на відсутність у документах доданих до скарги доказів внесення позивачем плати за подання такої скарги.
Вказане рішення позивачем не було оскаржено в судовому порядку.
Натомість, суд звертає увагу позивача, що Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено право заявника на повернення плати за розгляд скарги у разі залишення такої скарги без розгляду.
Що стосується посилань позивача на положення Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2013 року № 1650/24182 (далі - Порядок № 1650), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1650 цей Порядок визначає процедури: повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі); перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок.
Натомість, позивач не помилково сплатив до бюджету плату за подання скарги на проведення публічної закупівлі, крім того, розмір внесених позивачем коштів не перевищували розміру, що передбачений вимогами чинного законодавства за подання такої скарги, за таких умов суд дійшов до переконання, що положення Порядку № 1650 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Крім того, суд зазначає, що з огляду на те, що рішення про залишення скарги позивача без розгляду не було оскаржене останнім, а Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає повернення скаржнику плати за подання скарги у разі залишення такої скарги без розгляду, у позивача не виникло право на повернення сплачених ним відповідно до платіжного доручення від 04.04.2019 року № 24 коштів у розмірі 5 000 грн.
За таких умов, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача відповідно до п. 5 "Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого наказом Міністерства України від 03.09.2013 року № 787 скласти подання про повернення позивачу коштів у сумі 5000,00 грн., надміру сплачених до державного бюджету на рахунок НОМЕР_1 за квитанцією №24 від 04.04.2019 року за кодом класифікації 24061800 "Плата за подання скарги щодо процедур закупівлі до органу оскарження", з метою подальшого звернення позивача з зазначеним поданням до третьої особи.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз промислових підприємців» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3, оф. 197, код ЄДРПОУ 36678114) до Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, 45, код ЄДОПОУ 00032767), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова