ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
16 липня 2021 року м. Київ № 640/19108/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 86% грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30 грудня 2020 року № ВЗС/6717, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5 640,00 грн.; оклад за військовим званням - 1 480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3 560,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 6 942,00 грн.; служба в умовах режимних обмежень (20%) - 1 128,00 грн.; премія (35%) - 1 974,00 грн.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію в розмірі 86% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30 грудня 2020 року № ВЗС/6717, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 5 640,00 грн.; оклад за військовим званням - 1 480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3 560,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 6 942,00 гри.; служба в умовах режимних обмежень (20%) - 1 128,00 грн.; премія (35%) - 1 974,00 грн., без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору додано Квитанцію про сплату від 15.04.2021 року №43577 на суму 908,00 грн.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачеві за подання до суду даного позову необхідно сплатити 908, 00 грн. судового збору.
Щодо Квитанції про сплату від 15.04.2021 року №43577 на суму 908, 00 грн.
Як встановлено з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС) Квитанція про сплату від 15.04.2021 року №43577 на суму 908,00 грн. рахується за справою №640/10757/21 разом з тим, питання щодо повернення судового збору в справі №640/10757/21 не вирішено.
Преамбулою Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №3674-VI) визначено, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону №3674-VI).
З огляду на викладене та з урахуванням вимог статті 6 Закону №3674-VI щодо порядку сплати судового збору, слід дійти висновку, що судовий збір сплачується за розгляд конкретної позовної заяви.
Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, сам факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України ще не є належним доказом сплати судового збору, оскільки судовий збір сплачується за подання конкретної позовної заяви, в свою чергу, платіжне доручення або квитанція, що додається до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору, рахується за цією конкретною справою та не може бути належним доказом сплати судового збору в іншій справі.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги. В цьому випадку інформування судді, який розглядає адміністративну справу, органами казначейства чи суддею, яким ухвалено про повернення судового збору в іншій справі, щодо такого повернення чинним законодавством не передбачено.
З огляду на вищевикладене, суд не приймає дану Квитанцію про сплату від 15.04.2021 року №43577 на суму 908, 00 грн. в якості доказу сплати судового збору, оскільки Законом №3674-VI встановлений інший порядок, відповідно до якого позивач має право на його повернення шляхом подання відповідного клопотання.
Крім того, представник позивача в позові зазначає про необхідність прийняття Квитанції про сплату від 15.04.2021 року №43577 на суму 908, 00 грн. як належного доказу сплати судового збору, посилаючись на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2, в якій, зокрема, вказано, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.
Водночас, суд не приймає до уваги дані доводи представника позивача, оскільки Вищий адміністративний суд України у вказаній постанові Пленуму посилається на чинну на той час редакцію частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір".
Чинна ж на даний час редакція частини п'ятої статті 6 містить наступі положення: "За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах".
Тобто, на даний час з Закону України "Про судовий збір" виключено положення щодо можливості долучення до повторно поданого позову первісного документа про сплату судового збору, натомість передбачено, що за подання кожного окремого позову судовий збір сплачується на загальних підставах.
Окрім того, пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в сумі 908,00 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва".
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна