07 липня 2021 року Справа № 480/2327/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Кирилкіної А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №480/2327/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в якому просить:
- визнати протиправною відмову, оформлену відповідним письмовим документом - листом від 07.09.2020;
- зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Сумській області видати позивачу посвідку на постійне проживання в Україні на повне ім'я " ОСОБА_1 " згідно з нотаріально завіреним перекладом національного паспорта громадянина Хашимітського Королівства Йорданія НОМЕР_2, дата видачі: 14.07.2011, термін дії: до 12.01.2021, посвідкою на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 в частині написання повного імені англійською мовою із написанням повного імені іноземця у послідовному розташуванні написання прізвища, ім'я та по батькові як: "Прізвище/ Surname ": ОСОБА_1 , "Ім'я/ Name ": " ОСОБА_1 ".
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у посвідці на постійне проживання допущено помилку , зазначено "Ім'я/ Name ": ОСОБА_1 ", що є неповним іменем позивача та не відповідає повному імені відповідно до національного паспорта громадянина Хашимітського Королівства Йорданія НОМЕР_2 , дата видачі: 14.07.2011, термін дії: до 12.01.2021: ОСОБА_1 .
Отже, наявна різниця написання імен: « М. » та « ОСОБА_1 », свідчить про розбіжності у записах, що не відповідає документам та є допущенням технічної помилки при виготовленні посвідки, яку, позивач вважав, можливо виправити без звернення до суду і звернувся з відповідною заявою до відповідача.
Позивач просив суд врахувати, що питання, що стали суттю даного спору, врегульовані спеціальним підзаконним актом - Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 (далі - Постанова КМУ № 321, Порядок №321).
Пунктами 1, 3 Постанови КМУ № 321 визначено, що посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну або до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території.
Враховуючи зазначене, позивач просив обміняти посвідку на постійне проживання в Україні із зазначенням правильного повного імені, а саме: до графи " Ім'я/ Name " замість « ОСОБА_1 » внести: « ОСОБА_1 ».
У якості юридичної підстави для свого звернення позивач обрав положення Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, зокрема, п.п. 6, 7 Загальної частини Порядку № 321: оформляється та видається нова посвідка в порядку, встановленому для її обміну, а саме:
Обмін посвідки здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до посвідки;
2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки.
Позивач просить суд врахувати, що рішенням відповідача, оформленим у вигляді листа від 07.09.2020, позивачу було відмовлено в обміні посвідки на постійне проживання без зазначення будь-якої правової підстави згідно з Порядком № 321
Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що у листі-відмові зазначено про те, що позивач повинен був звернутися щодо обміну посвідки до територіального підрозділу ДМС за місцем проживання. На переконання позивача, він і звернувся саме до територіального органу ДСУ. У разі, якщо відповідач вважає, що позивач повинен був звернутися до структурного підрозділу, то територіальний орган, як вважає позивач, зобов'язаний був відповідно до Закону України «Про звернення громадян» передати за належністю до структурного підрозділу управління ДМС України у Сумській області.
Підстави для відмови в оформленні та видачі посвідки передбачені п.62 Порядку №321. Так, вказаним пунктом Порядку № 321 визначено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: 1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення; 2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в'їзду; 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію; 4) встановлено належність особи до громадянства України; 5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання; 6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки; 7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився; 9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію; 10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну; 11) в інших випадках, передбачених законом.
На переконання позивача, жодних фактичних обставин, які послугували підставою для відмови, у тексті рішення у формі листа відповідачем не зазначено.
Відомості про реальне написання повного імені іноземця, котрі полягають виключно у послідовності зазначення прізвища, ім'я, по батькові громадянина саме цією посвідкою на постійне проживання в частині написання імені англійською мовою, перекладом паспортного документа іноземця.
Тому, як вважає позивач, до даного випадку належить застосувати ч.І ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) та правовий підхід, висловлений Європейським Судом з прав людини у справа «Гарнага проти України» (заява № 20390/07), в якому Суд зазначає, що "...навіть якщо існує суперечність стосовно правильного тлумачення закону, безперечним є те, що право особи на збереження свого імені, як і право на його зміну, визнається законодавством України".
Адміністративний орган - відповідач при вчиненні оскарженого управлінського волевиявлення не забезпечив дотримання принципу пропорційності, який вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів заявника і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення і взяти до уваги, що порушене заявником питання за умови підтвердження ідентичності особи мало виключно формальний характер і зміні послідовності викладення одних і тих же графічних символів у межах параметрів - прізвище, ім'я, по батькові.
Дана справа розглядається в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд врахувати обставини викладені у письмовому відзиві (а.с. 35-39).
Заслухавши пояснення позивача та представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчить з матеріалів справи, 17.10.2018 громадянин Йорданії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Сумського МВ УДМС України в Сумській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну.
11.12.2018 громадянин Йорданії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 УДМС України в Сумській області видано дозвіл на імміграцію в Україну № 5901.5-11177/59.1-18.
25.08.2020 позивач направив до УДМС України в Сумській області звернення з приводу обміну посвідки на постійне проживання на підставі п.п. 1, 2 п. 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 25.04.2018 (Далі - Порядок № 321).
07.09.2020 УДМС України Сумської області листом №5901.5-6320/59.3-20 позивачу було роз'яснено порядок здійснення обміну посвідок на постійне проживання. Зокрема у даному листі відповідач зазначив, що написання імені позивача в посвідці на постійне проживання повністю відповідає поданим позивачем документам, які були використані при виготовленні зазначеної посвідки на постійне проживання, що виключає факт технічної помилки чи описки при її виготовленні. Разом з тим, позивачу було повідомлено, що посвідка на постійне проживання може бути обміняна у разі зміни внесеної до неї інформації і наведено перелік документів, які слід надати для вирішення питання щодо обміну посвідки (а.с.77 - 78).
Не погодившись з обставинами викладеними відповідачем у зазначеному листі, позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування рішення викладеного у формі листа від 07.09.2020 та зобов'язати управління ДМС України в Сумській області видати позивачу посвідку на постійне проживання в Україні на повне ім'я " ОСОБА_1 " згідно з нотаріально завіреним перекладом національного паспорта громадянина Хашимітського Королівства Йорданія в частині написання повного імені англійською мовою із написанням повного імені іноземця у послідовному розташуванні написання прізвища, ім'я та по батькові як: "Прізвище/ Surname ": ОСОБА_1 , "Ім'я/ Name ": " ОСОБА_1 ".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу, суд виходить з наступного:
У відповідності до ч. 1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Пункт 1 частини 1 статті 244 КАС України передбачає, що під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що у 2018 році громадянин Йорданії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» (як одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України) звернувся до Сумського МВ УДМС України в Сумській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну (а.с.43).
Відповідно до положень пункту 11 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 (далі - Порядок) Позивачем для отримання дозволу на імміграцію в Україну надано наступні документи:
1. Паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та копія його сторінок (абзац 2 пункту 11 Порядку);
2. Засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа заявника з особистими даними (абзац 3 пункту 11 Порядку);
3. Документ про місце проживання в Україні та за кордоном (абзац 5 пункту 11 Порядку);
4. Документально підтверджені відомості про склад сім'ї (копія свідоцтва про шлюб, якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі; свідоцтво про народження, документи про усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо) (абзац 6 пункту 11 Порядку);
5. Квитанція про сплату державного мита (абзац 9 пункту 11 Порядку).
В засвідченому приватним нотаріусом Хоменком В.В. перекладі паспортного документа, установчі дані Позивача українською мовою викладено наступним чином: Прізвище « ОСОБА_1 ». Ім'я « ОСОБА_1 ». Переклад здійснено перекладачем Курашвілі Ольгою Олександрівною .
З свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 29.09.2016 Ковпаківським районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, вбачається, що шлюб укладено між « ОСОБА_1 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 та « ОСОБА_12 ». ІНФОРМАЦІЯ_4 , наведені відомості також знайшли своє відображення у Повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00021245571 від 20.10.2018.
Згідно перекладу документа про місце проживання Позивача за кордоном від 12.09.2018, ОСОБА_1 є мешканцем АДРЕСА_1 . Переклад здійснено перекладачем ОСОБА_13 , документ засвідчено консулом Посольства України в Хашимітському Королівстві Йорданія ОСОБА_14 .
На підставі наданих Позивачем документів, 11.12.2018 УДМС України в Сумській області на ім'я ОСОБА_1 видано дозвіл на імміграцію в Україну.
01.02.2019 ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся з заявою- анкетою про оформлення посвідки на постійне проживання № НОМЕР_4 та 14.02.2019 рішенням УДМС України в Сумській області № 214584000 ОСОБА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовлено у видачі посвідки на підставі пп. З п. 62 Порядку № 321 (дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію) так як відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб факт укладання шлюбу між « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_3 та « ОСОБА_12 », ІНФОРМАЦІЯ_4 не підтверджено.
З вказаним рішенням Позивач ознайомився шляхом проставлення власного підпису, в судовому порядку рішення не оскаржувалось.
07.03.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно звернувся з заявою- анкетою № 21754800 про оформлення посвідки на постійне проживання та 29.03.2019 згідно дозволу на імміграцію в Україну Позивача документовано посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 7 Порядку № 321, обмін посвідки здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до посвідки;
2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки:
3) закінчення строку дії посвідки;
4) непридатності посвідки для подальшого використання;
5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
Згідно пункту 40 Порядку № 321, для обміну посвідки іноземець або особа без громадянства подають такі документи:
1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту;
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;
6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Як вбачається з абзацу 3 пункту 42 Порядку № 321, у разі коли обмін посвідки здійснюється на підставі документа, зазначеного в підпункті 4 пункту 40 цього Порядку, то підтверджує зміну персональних даних іноземця або особи без громадянства, зокрема зміну порядку написання слів у повному імені, зміну літер у складових частинах повного імені, збільшення або зменшення кількості складових слів повного імені, зміну дати народження, за умови встановлення тотожності особи за фотозображенням проводяться додаткові перевірки актуальних і попередніх персональних даних іноземця або особи без громадянства за автоматизованими інформаційними та довідковими системами, реєстрами та базами МВС, Національної поліції. Інтерполу.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що для отримання дозволу на імміграцію в України та оформлення посвідки на постійне проживання в Україні Позивачем до УДМС України в Сумській області надано документи в яких установчі дані Позивача викладені українською мовою, як « ОСОБА_1 ».
Наведені відомості унеможливлюють твердження Позивача щодо допущення помилки у написанні його імені при виготовленні посвідки на постійне проживання.
До того ж, в судовому засіданні було встановленго і не заперечувалось позивачем, що під час особистого звернення ОСОБА_1 до відділу у справах іноземців, Позивачу повідомлено про можливість обміну посвідки та написання його імені як « ОСОБА_1 » з а у м о в и надання документу на підтвердження внесення відповідних в и п р а в л ен ь до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового з а п и с у про ш л ю б .
Окрім того, слід зазначити, що відповідно до п. 9 Порядку № 321, оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр).
Пунктом 11 Порядку № 321, визначено, внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС.
Згідно відомостей з Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Позивачем з а я в а про о б м і н посвідки на постійне проживання не подавалась.
Разом з тим, як зазначено в постанові Вищого адміністративного суду України від 04.11.2010 по справі № 15/391-АП-06, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Оскільки, лист УДМС України в Сумській області №5901.5-6320/59.1-20 від 07.09.2020 не містить в собі ознак, а ні нормативного акту, а ні акту індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало б обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а є відповіддю суб'єкта владних повноважень і носить виключно інформаційний характер, та не може бути предметом оскарження.
На підставі викладеного суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.07.2021р.
Суддя О.М. Кунець