07 липня 2021 року Справа № 591/1842/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - Селяніної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №591/1842/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м.Суми з адміністративним позовом в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати Припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №21 від 17 березня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №11 від 29 березня 2017 року.
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 13.07.2018 року у справі №591/1842/17 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі, визнано протиправними Припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №21 від 17 березня 2017 року та Постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №11 від 29 березня 2017 року.
Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2018р. апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було залишено без задоволення, рішення Зарічного районного суду м.Суми від 13.07.2018р. залишено без змін.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було задоволено частково. Рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції було скасовано в частині задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису №21 від 17.03.2017р. та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Зарічного районного суду м.Суми.
Направляючи справи на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд вказав на те, що погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно наявності правових підстав для скасування Постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №11 від 29.03.2017р. Однак, при цьому, Верховний Суд вказує на те, що позивач у позовній заяві просив також визнати протиправним та скасувати Припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №21 від 17 березня 2017 року. Однак, задовольнивши позовні вимоги, в тому числі і щодо Припису №21 від 17.03.2017р. , ані суд першої, ані суд апеляційної інстанції не зробили жодних висновків щодо його правомірності.
Відповідно до ухвали Зарічного районного суду м.Суми від 13.04.2021р. (а.с.48, ІІ том), визначено, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування припису Управління ДАБК не відноситься до вимог визначених ч.1 ст.20 КАС України, тому розгляд даного спору не підсудний місцевому загальному суду, як адміністративному. Даний адміністративний спір підсудний Сумському окружному адміністративному суду. Отже, з урахуванням приписів ч.ч.2, 3 ст.29 КАС україни с уд дійшов висновку про необхідність передачі даної справи за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2021р. справу було прийнято до провадження. Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено з викликом сторін на 08.06.2021р. За клопотанням позивача (а.с.60, ІІ том) та за клопотанням відповідача (а.с.61, ІІ том), розгляд справи було відкладено нар 07.07.2021р.
В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримала позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування Припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №21 від 17 березня 2017 року. Просила суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням обставин викладених у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ґрунтовних клопотань про відкладення розгляду справи з зазначенням поважності неприбуття представника Управління в судове засідання відповідачем до справи не надано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази у справі суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчить з матеріалів справи, 17.03.2017 року було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. 17.03.2017р. Управлінням ДАБК Сумської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.7, І том), відповідно до якого було встановлено, що замовником будівництва в особі ОСОБА_1 було здійснено будівництво житлового будинку з недотриманням протипожежних вимог ДБН.
17.03.2017р. відповідачем було складено Припис №21 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в якому вимагалося усунути порушення містобудівного законодавства, зазначені у термін до 17.07.2017р.
Постановою №11 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської Ради від 29 березня 2017 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 1 ст. 96 КУпАП.
Обгрунтовуючи свою позицію позивач просив суд врахувати, що у Приписі від 17 березня 2017 року №21, відповідно до якого приписано усунути порушення містобудівного законодавства, йдеться посилання на акт перевірки №21 від 16 березня 2017 року. При цьому, позивач просив суд врахувати, що акт перевірки від 16 березня 2017 року йому взагалі не вручався, чим порушено його права, в тому числі і його право на захист.
Крім цього, позивач вважає протиправною постанову №11 від 29.03.2017р., оскільки вказаного правопорушення не вчиняв.
Також, позивач зазначає, що належна йому на праві власності земельна ділянка АДРЕСА_1 межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 , належний їй житловий будинок побудовано на межі земельних ділянок; встановлена нею огорожа зміщена в бік належної йому земельної ділянки на 60 см, а тому фактично її огорожа знаходиться на належній йому земельній ділянці, в зв'язку з чим площа земельної ділянки, яка перебуває в його фактичному користуванні менша ніж зазначено в правовстановлюючих документах. Належний сусідам ОСОБА_2 житловий будинок було збудовано самовільно, а тому право власності на нього визнавалось рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 листопада 2006 року. Причому самочинно збудована житлова прибудова була збудована з порушенням вимог ДБН та потребувала згоди власника сусіднього будинку і земельної ділянки. Тому власником земельної ділянки та будинку надавалась суду нотаріально посвідчена заява, в якій зазначено, що в разі виникнення конфлікту з приводу встановлення меж користування земельної ділянки з власником сусідньої земельної ділянки, зобов'язується виконати всі його вимоги, в тому числі по демонтажу прибудови "а1", влас ником якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Тоді як, за твердженнями позивача, побудуваний ним - ОСОБА_1 житловий будинок відповідає Будівельному паспорту та змінам до нього; перед початком його будівництва було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт; після завершення будівництва подано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Сусідка ОСОБА_2 ігноруючи правила добросусідства, не реагувала на численні прохання перенести огорожу з його земельної ділянки, облаштувати інженерне обладнання для відведення стічних вод з даху її будинку, оскільки опади стікають на належну йому земельну ділянку; прибрати фруктові дерева, гілки яких перехиляються на належну йому земельну ділянку, створюючи затінок та бруд від падаючого листя та плодів, сусіди почали створювати конфліктні ситуації та звертатися з численними скаргами, наслідком такого звернення і стало винесення оскаржуваної постанови. Зазначає, що в постанові, відстань між його будинком та суміжною будівлею, яка належить ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , становить близько 6,24 м, тобто в самій постанові навіть зазначено не точне визначення цієї відстані; не було враховано, що після будівництва будинку ним проведено його утеплення утеплювачем, товщина якого становить 12 см; приблизно визначена також відстань між вікном по осі В у стіні будинку та кутом суміжного будинку, а саме «близько 7,45 м». В той час як відповідно до вимог чинного законодавства такі заміри повинні проводитись від капітальних стін, а тому просить суд визнати протиправним та скасувати припис №21 від 17 березня 2017 року та постанову №11 від 29 березня 2017 року.
В рішенні Зарічного районного суду м.Суми, яке було залишено без змін постановою ХААС від 16.10.2018р. суд при задоволенні позовних вимог виходив з того, що на порушення вимог ст. 283 КУпАП відповідач не вірно встановив дійсні обставини справи, а в постанові не зазначив навіть дату вчинення адміністративного правопорушення. Як в постанові №11 від 29 березня 2017 року, так і в протоколі №21 від 17 березня 2017 року є посилання на повідомлення про початок виконання будівельних робіт СМ 062161160223 від 25 квітня 2016 року та Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта СМ 142163231449 від 18 листопада 2016 року. Статтею 38 КУпАП передбачено строк, не пізніше якого може бути накладено адміністративне стягнення. А в даному випадку сплинув строк накладання стягнення, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Позивач також зазначив, що акт перевірки від 16 березня 2017 року йому взагалі не вручався. Відповідач не надав суду доказів того, що дійсно акт перевірки було вручено позивачу.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021р. (а.с.35-42, ІІ том) погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції в частині скасування Постанови №11 від 29.03.2017р., однак Верховним Судом було надіслано справу до суду першої інстанції на новий розгляд в частині позовної вимог щодо скасування Припису Управління ДАБК Сумської міської ради №21 від 17 березня 2017 року, оскільки судами не було надано правової оцінки даному рішенню відповідача.
Надаючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем Припису Управління ДАБК Сумської міської ради №21 від 17 березня 2017 року, суд виходить з наступного:
Як свідчить з матеріалів справи, 17.03.2017 відповідачем було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Будівництво житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 » за результатами якої складено Акт № 21 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - акт) та Припис №21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - припис).
В акті, зокрема, зазначено, що відстань між будинком, що проектується, та суміжною будівлею № 3/1 є меншою 6,5 м і становить приблизно 6,24 м. Відстань між вікном будинку що проектується та кутом суміжного будинку менше нім 8 м, та становить близько 7,45 м. Відтак, замовник будівництва ОСОБА_1 , здійснив будівництво житлового будинку з недотриманням протипожежних вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", які вказані в змінах до будівельного паспорту № 325/08.01-02 від 08.08.2016, а також не дотримався умов, передбачених абз. 1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ч.І ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
17.03.2017 відповідачем винесено припис №21 (а.с.9, І том), відповідно до якого приписано усунути порушення містобудівного законодавства, зазначені в акті перевірки у термін до 17.07.2017.
При цьому, як вказує представник позивача у поясненнях, на підставі договору купівлі-продажу від 2008 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Під час проведення перевірки були використані документи, які підтверджують надання позивачем до Управління ДАБК Повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстроване відповідачем за № СМ 062161160233 від 25.04.2016 р., Повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зареєстроване відповідачем за № СМ 072162211692 від 08.08.2016 р.
Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради внесено зміни до будівельного паспорту за № 325/08.01-02 від 08.08.2016 р.
Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено па підставі будівельного паспорта зареєстрована відповідачем за № СМ 142163231449 від 18.11.2016р.
На зазначені вище документи є посилання в протоколі та постанові по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2017 р. відповідача.
Право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 23.11.2016 р.
Тобто перевірка об'єкту «Будівництво житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 » була здійснена вже після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації. Натомість, в акті перевірки та приписі зазначається, що об'єктом перевірки є «будівництво житлового будинку ... » та заміри були виконані між будинком, що проектується та суміжною будівлею на ділянці АДРЕСА_2 , що фактично не відповідає дійсності.
Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-УІ від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-УІ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-УІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою, від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно- будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
З положень статті 41 Закону № 3038-УГта Порядку № 553 слідує те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в п р о це с і б у д і в н и цт в а.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
Водночас, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду, від 02.10.2018 у справі 465/1461/16-а.
Також, суд враховує посилання представника позивача на те, що позивачем 25.04.2016р. отримано будівельний паспорт із змінами від 08.08.2016 р. № 325/08.01-02 на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку по АДРЕСА_1 . При цьому, будівельний паспорт не було визнано недійсним та не було скасовано. На підставі належного правового документу та з дотриманням відстаней, визначених паспортом, був побудований житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Зазначену обставину відповідачем не спростовано.
Як вказано у акті та приписі, відстань до суміжної будівлі по АДРЕСА_2 становить близько 6,24 м, а повинна становити 6,5 м; відстань між вікном по осі "В" у стіні будинку позивача та кутом суміжного будинку менше ніж 8 м та становить близько 7,45 м.
Суд погоджується з твердженнями представника позивача стосовно того, що вказані результати замірів, які були здійснені відповідачем, не можуть вважатися достовірними, оскільки відповідачем не надано жодних доказів щодо проведення замірів відстаней від збудованого позивачем індивідуального житлового будинку до будівлі, розташованої на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 . В матеріалах адміністративної справи за результатами перевірки відсутні будь-які докази здійснення фото-, відео-фіксації виявленого порушення. В акті відсутні дані щодо порядку проведення замірів відстаней та їх фіксування, не зазначено які самі відстані замірювались та з яких вихідних даних здійснювалися такі заміри (позивачем надавалисяпояснення щодо здійснення утеплення стіни будинку матеріалом товщиною приблизно 12 см).
Натомість, в матеріалах справи (а.с. 125-126, І том) міститься експертний висновок будівельно-технічного дослідження № 977 за заявою ОСОБА_1 від 04.05.2017 р., в якому за результатами обстеження встановлено, що у садибі по АДРЕСА_2 , розташована будова, стіна заднього фасаду якої, проходить по межі земельної ділянки із садибою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 . Карниз будови виступає над ділянкою на 0,5 м, водостік з даної будови організований на ділянку по АДРЕСА_1 , що порушує п. 3.25 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень».
Єдиним можливим варіантом існування відстані зазначеної в акті та приписі - близько 6,24 м та близько 7, 45 м - є здійснення замірів відповідачем до найбільш виступаючої частини суміжної будівлі, а саме до карнизу, який знаходиться на 05, м над земельною ділянкою позивача.
Отже, відповідачем не спростовано твердження позивача стосовно того, що ним здійснено будівництво у відповідності до будівельного паспорта у схемах забудови якого визначені відповідні відстані від будівель та споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, які погоджені Управлінням архітектури і містобудування Сумської міської ради.
Суд також враховує ту обставину, що відповідачем зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта та в подальшому зареєстроване право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , як вже зазначалося вище.
Таким чином, суд дійшов висновку, що припис № 21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.03.2017 року складений на підставі акту № 21 від 17.03.2021 р. є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийнятий не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необгрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.І ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об"єктивному дослідженні.
Перевірка відповідачем дотримання вимог містобудівельного законодавства відбувалася з порушенням процедури її проведення, а також не доведено існування підстав для притягнення до відповідальності позивача.
На підставі вищенаведеного, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування припису № 21 від 17 березня 2017 року Управління державного архітектурно- будівельного контролю Сумської міської Ради є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис №21 від 17.03.2017 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.07.2021р.
Суддя О.М. Кунець