Справа № 420/4746/21
19 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
З позовом до суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:
визнати неправомірними діями Головного управління Державної податкової служби України Одеській області щодо винесення 3(трьох) податкових повідомлень-рішень вiд 29 січня 2021 року на суму 15897,21 грн., 17818,70 грн., 20167,21 грн. на загальну суму 53883,12 грн.;
скасувати винесені податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2021 року на суму 15897,21 грн., 17818,70 грн., 20167,21 грн. на загальну суму 53883,12 грн.;
судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 березня 2021 року вона отримала рекомендований лист за № 6504413136199 з поштовим календарним штемпелем дати його відправки від 16 березня 2021 року від відповідача головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області) оскаржувані повідомлення-рішення про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018, 2019, 2020 роки. Також позивач зазначає, що, дійсно, 18 квітня 2011 року внесено реєстратором Самотой І.Б. Комунальним підприємством "Районне бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості" за реєстраційним номером 33453722 на право спільної власності на 2/3 частки нежитлової будівлі та споруди безалкогольного та комбікормового цехів за адресою АДРЕСА_2 . Номер запису 140 в книзі за № 2 стор. 99 за рішенням Кілійського районного суду Одеської області по справі за № 2-2208 вiд 21 лютого 2011 року. Проте в правовстановлюючому документі відсутні записи технічної документації нежитлової будівлі та споруд безалкогольного та комбікормового цехів за адресою АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що через відсутність вказаної технічної документації немала можливості використовувати вказані нежитлової будівлі та споруди безалкогольного та комбікормового цехів та здавати їх в оренду. Вказані нежитлової будівлі та споруди безалкогольного та комбікормового цехів станом на 21 лютого 2011 року мали занедбаний стан, перебували без охорони і стали швидко руйнуватися та розкрадатися. Через 2(два) роки нежитлової будівлі та споруди із яких викрадалися технічні конструкції та за природних дій зруйнувалися і на теперішній час залишилися руїнами. Позивач не погоджується з податковими повідомленнями рішеннями прийнятими щодо неї оскільки, за весь період починаючи від 21 лютого 2011 року з дати винесення Рiшення Кілійським районним судом Одеської області по справі за № 2-2208 вона не подавала відповідно до вимог ст. 50 Податкового кодексу України декларацій так, як не являлась i не являється суб'єктом підприємницької діяльності. Немала ніякого прибутку від визнання за нею права на вказане майно. Та зазначає, що фактично не володіла, не володє і не мала можливості розпоряджатися нежитловими будівлями та спорудами безалкогольного та комбікормового цехів за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 13.04.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.06.2021 відповідачем, у встановленні судом строки, подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, в редакції Закону №909-VIII від 24.12.2015 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №1791-VIII від 20.12.2016 року (далі за текстом - ПК України) визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктами оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України). Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у т.ч. його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі олів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.1. 266.3.2 ст. 266 ПК України). Так з огляду на наявність у фізичної особи ОСОБА_1 права власності об'єкт нерухомого майна, який увійшов до розрахунку оскаржуваних податкових повідомлень-рішень: нежитлова будівля та споруда безалкогольного та комбікормового цехів, загальною площею 854,0 кв.м., відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_1 володіє нежитловими будівлями та спорудою безалкогольного та комбікормового цехів, за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 854,0 кв.м. Номер запису 140 в книзі за № 2 стор. 99
29.01.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області були винесені і податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки року №0000201 2404-1516 за 2020 рік у розмірі 20 167,21 грн. №0000201-2404-1516-2019 за 2019 рік у розмірі 17 818,70 грн. та №0000201-2404-1516-2018 за 2018 рік у розмірі 15 897,21 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення незаконними позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами..
Згідно підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу належить до місцевих податків.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Не є об'єктом оподаткування:
а) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
з) об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об'єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об'єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно- курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
й) об'єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров'я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;
к) об'єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
л) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.
Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно підпункту 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Нормою підпункту 266.4.1. пункту 266.4 статті 266 ПК України закріплено пільги зі сплати податку.
Зокрема, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 ПК України).
Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є одним із видів податку на майно, особливістю якого, є встановлення його ставок та пільг на місцевостях відповідними повноважними органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5, ст. 266 ПК України встановлено ставку податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднанних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мiнiмальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, вiдмiнне від земельної ділянки, з об'єкта/об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України).
Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ст. 102 ПК України).
Отже, контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.
Підпунктом 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Відповідно до частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Сума податку за об'єкт нежитлової нерухомості розраховується за формулою наступним чином:
Сума податку =ЗП * (МП * СП)
ЗП - загальна площа об'єкту нежитлової нерухомості;
MП - мінімальна заробітна плата встановлена законом на 01 січня звітного (податкового) року:
СП-ставка податку, встановлена за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 володіє нежитловими будівлями та спорудою безалкогольного та комбікормового цехів, за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 854,0 кв.м.
Доказів віднесення даних споруд до категорії споруд які не є предметом оподаткування до суду не надано.
Відповідно до відзиву на позовну заяву, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено обчислення податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, підставі прийнятих рішень Кілійської міської ради, а саме:
2018 рік сума податку 15897.21 грн. (569,3333 кв.м. * 27,9225 грн/кв.м. (0,75% * 3723 грн. мінімальна заробітна плата на 01.01.2018 рік (рiшеня № 410-VII-21 від 27.06.2017 рік));
2019 рік сума податку 17818,70 грн (569,3333 кв.м. * 31,2975 грн/кв.м. (0,75% * грн. мінімальна заробітна плата на 01.01.2019 рік (рiшеня № 32-VII/O-3 від 27.06.2018 4173 рік));
2020 рік сума податку 20167,21 грн (569,3333 кв.м. * 35,4225 грн/кв.м. (0,75% * 4723 грн. Мінімальна заробітна плата на 01.01.2020 рік (рішення № 613-VII/O-19 вiд 25.06.2019 piк)).
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_1 та отримано ОСОБА_1 особисто, що підтверджується позивачем у позовній заяві.
Доводи наведені позивачем у позовній заяві стосовно зруйнування об'єкту нерухомості матеріалами справи не підтверджуються.
Посилання відповідача на неотримання доходів з даного обєкту нерухомості не відносяться до підстави нарахування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.
На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.