справа №380/8099/21
з питань залишення позовної заяви без розгляду
19 липня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якій позивач просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати у Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10922,10грн. відповідно до квитанції від 14.06.2019 №ПН219586.
Представник відповідача подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався при укладенні договору купівлі-продажу від 14.06.2019, а до суду звернувся лише 20.05.2021. Таким чином позивач пропустила шестимісячний строк, встановлений статею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що строк звернення до суду повинен обраховуватись з моменту сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а не з моменту отримання відповіді відповідача, викладеної у листі від 12.05.2021 № 1300-5604-8/41316, оскільки перебіг строку звернення до суду у вказаних правовідносинах розпочався після отримання позивачем відмови у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а не з моменту його сплати.
Тому, звернувшись до суду 20.05.2021, позивач дотримався встановленого КАС України шестимісячного строку.
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17.
Згідно зі статею 17 Закону країни “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі “Мушта проти України” нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України” ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 121, 123, 248, 256 КАС України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за результатами розгляду справи.
Повна ухвала суду складена 19 липня 2021 року
Суддя А.Г. Гулик