про повернення позовної заяви
19 липня 2021 року справа № 320/8241/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 08 квітня 2021 року №ДН331/499/НП-ФС/69 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 96000,00 грн.
Позовна заява підписана та подана представником позивача адвокатом Адвокатського об'єднання "Київська правозахисна гільдія" Українцем Миколою Петровичем.
Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за поданим позовом, суд виходить з такого.
Загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.
Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.
Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.
Отже, підпис як обов'язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов'язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
Відповідно до положень частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У свою чергу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина четверта статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Частиною 3 статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Положення чинного законодавства наділяють суд обов'язком надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом, адже в розумінні частини 4 статті 59 КАС України саме суд повинен перевірити адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка подає позовну заяву.
Враховуючи те, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд повинен в обов'язковому порядку перевірити наявність та належне оформлення наданих адвокатом документів.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, зі змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року № 29, від 17 листопада 2020 року №118 (далі за текстом - Положення про ордер), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктами 9, 10 Положення про ордер передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Ордер встановленої форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (п. 11 Положення про ордер).
В якості доказу на підтвердження повноважень адвоката Українця М.П. на підписання зазначеної позовної заяви приєднано до матеріалів позовної заяви електронний ордер серії АА №0009241 від 07.05.2021 на надання правничої (правової) допомоги, зі змісту якого вбачається, що цей ордер виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №0341 від 29.04.2021.
Даний ордер виданий Адвокатським об'єднанням "Київська правозахисна гільдія".
Суд зазначає, що ордер містить підпис адвоката Українця М.П. та скріплений печаткою АО "Київська правозахисна гільдія", проте не містить в графі «Керівник Адвокатського бюро/об'єднання» підпису керівника Адвокатського об'єднання "Київська правозахисна гільдія".
Отже, всупереч наведеному та вимогам пункту 10 Положення про ордер, ордер на представництво інтересів позивача від 07.05.2021 не підписаний керівником АО "Київська правозахисна гільдія", а відтак не є документом, який підтверджує повноваження на представництво інтересів позивача в суді адвоката Українця М.П.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Ухвала суду складена та підписана - 19.07.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.