ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"20" липня 2021 р. Справа № 300/2792/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованої господарської споруди, -
10.06.2021 Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:03:004:0077 по АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованої господарської споруди.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 позовну заяву Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом надання (долучення) заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, а також зазначення обґрунтованих підстав для залучення до участі у справі ОСОБА_2 , як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, з долученням відповідних доказів.
Ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 14.06.2021 також роз'яснено позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
29.06.2021 позивачем подано через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву від 24.06.2021 за №14/32-19/730 про поновлення строку звернення до суду, мотивуючи її аналогічними підставами, які були зазначені у позовній заяві, зокрема, тим, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 29.09.2019 відкрито провадження у справі №344/16992/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні прав власності та відшкодування збитків. Однак, на час подання позову, справа у першій інстанції не завершена, рішення по суті не винесено. Також вказано про те, що у вирішенні даної категорії справ змінилась позиція суду касаційної інстанції щодо обов'язку, а не права органу державного архітектурно-будівельного контролю звертатись до суду з позовом про знесення.
Суд, розглянувши вказану заяву та матеріали справи, зазначає наступне.
Так, судом в ухвалі від 14.06.2021 констатовано, що зазначені мотиви позивача щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом (стосовно відкриття провадження у справі №344/16992/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні прав власності та відшкодування збитків) є безпідставними, тобто такі причини не обґрунтовують поважність пропуску тримісячного строку звернення Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради з даним позовом до суду.
Щодо посилань позивача на те, що у вирішенні даної категорії справ змінилась позиція суду касаційної інстанції щодо обов'язку, а не права органу державного архітектурно-будівельного контролю звертатись до суду з позовом про знесення, то суд зазначає, що в даному випадку Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради у заяві про поновлення строку звернення до суду визнається, що 14.08.2019 за результатами проведеної позивачем перевірки, було встановлено невиконання відповідачем вимог припису.
При цьому, як судом уже зазначено в ухвалі від 14.06.2021, позиція Верховного Суду щодо часу, з якого слід обчислювати строк звернення до суду позивача із вказаним позовом, висвітлена, зокрема, в постанові від 10.08.2020 по справі №120/1150/19-а. Так, у даній постанові вказано, що: «Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Сорокою Д.В. відповідачу - ОСОБА_5. внесено припис від 02.11.2015 №46-27 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом приведення об'єкта будівництва до вимог чинного законодавства до 04.02.2016. З метою перевірки виконання вимог припису від 02.11.2015 №46-27, позивачем було проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_5 вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено акт перевірки від 29.02.2016 № 192-ПП, якою встановлено, що відповідачем не виконано вимог припису від 02.11.2015 №46-27.
43. З урахуванням встановлених судами обставин, є вірним висновок про те, що строк на звернення до суду слід обраховувати, починаючи з 29.02.2016, коли у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовом щодо знесення самочинного будівництва.
44. Посилання скаржників на те, що строк треба обраховувати з 04.02.2016, а не з 29.02.2016 є необґрунтованими, оскільки позивачем проведено перевірку виконання припису в межах розумного строку і саме з моменту перевірки виникло право на звернення до суду».
Тобто, враховуючи вимоги частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, саме з часу встановлення контролюючим органом невиконання вимог припису слід обчислювати строк звернення до суду.
Отже, суд констатує, що дана позиція Верховним Судом висвітлена 10.08.2020, при цьому, з даним позовом позивач звернувся 06.06.2021, що, в свою чергу, підтверджує безпідставність доводів позивача щодо зміненої позиції суду касаційної інстанції.
Крім того, в постанові від 09.12.2019 по справі №826/22842/15 Верховний Суд констатує, що: «…у статті 38 Закону №3038-VI визначено обов'язок суб'єкта владних повноважень видати особі, що здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з визначенням строку для добровільного виконання припису. Цією ж статтею визначено наступний обов'язок суб'єкта владних повноважень, який необхідно виконувати у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі - подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням…
Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 Закону №3038-VI, має обов'язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю».
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Щодо поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд також зазначає, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням викладеного, суд в даному випадку дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом, та, як наслідок, позовна заява підлягає поверненню.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись статтями 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованої господарської споруди - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Кафарський В.В.