Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 755/10404/20
Провадження № 2/711/780/21
07 липня 2021 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
при секретарі Мелещенко О.В.,
за участю: адвоката Мисана В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, -
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильовичпро визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис № 11907 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» боргу у сумі 144500,30 грн.. Вважає, що вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає до виконання, з огляду на наступне. При винесені оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. не перевірив безспірність вимог банку, чим порушив ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки повідомлення про вручення вимоги про усунення порушень на адресу позивача від відповідача не надходила, що виключає безспірність вимог. Крім того, звертаючись до приватного нотаріуса із заявою про видачу виконавчого напису відповідач не пересвідчився у тому, що позивачем у повній мірі погашена заборгованість по отриманому кредитному ліміті. Так, 27.11.2015 позивачем було підписано заяву-опитувальник на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки. Відповідно до вказаної заяви, було встановлено кредитний ліміт в сумі 50000,00 грн.. Згідно додатку 1 до заяви-опитувальника від 27.11.2015 останнім днем погашення кредиту є 25.11.2018. Станом на 25.11.2018 було в повній мірі погашено тіло кредиту в розмірі 55488,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про сплату. Таким чином, інформація у виконавчому написі про те, що прострочена заборгованість за сумою кредиту 44749,69 грн. не відповідає дійсності. Крім того, позивач також не погоджується із сумою нарахованих відсотків, комісією, а також відсоткам за користування кредитом, оскільки у заяві-опитувальнику від 27.11.2015 процентна ставка не зазначена та відсутні умови договору про сплату комісії за користування кредитними коштами. Від так, стягнення відсотків за користування кредитними коштами та комісії з боку відповідача є незаконним. В тексті виконавчого напису зазначено, що його вчинено на підставі кредитного договору № R141.0056137 від 27.11.2015 однак такий договір нотаріально не посвідчувався і взагалі така заява опитувальник не є кредитним договором. Зважаючи на вищевикладене, просить визнати виконавчий напис № 11907 виданий 13.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» боргу у сумі 144500,30 грн. таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» понесені судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн., заяви про забезпечення позову в розмірі 420.40 грн. та витрати пов'язані з правничою допомогою в розмірі 6300,00 грн..
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.07.2020 дану цивільну справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду справи № 755/10404/20.
Ухвалою суду від 26.08.2020 прийнято та відкрито провадження у справі та визначено її розгляд здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 22.09.2020 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 11907 виданого 13.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» боргу у сумі 144500,30 грн.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мисан В.М. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третіх осіб, на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що 30.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено нотаріальний напис, зареєстрований в реєстрі №11907, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є Боржником за Кредитним договором №R41.0056137 від 27.11.2015, укладеним з ПАТ Банк «Траст», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами БТ-ПВ-01 від 04.06.2019 є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», заборгованість за кредитним договором № R41.0056137 від 27.11.2015 за період з 04.06.2019 по 28.01.2020 у сумі 144000,30 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 44749,69 грн., прострочена заборгованість за комісією - 28576,05 грн., прострочена заборгованість про несплаченим відсоткам за користування кредитом - 11634,31 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 59040,25 грн.. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 500,00 грн, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Запгальна сума, що підлягає стягненню - 144500,30 грн..
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. було відкрито виконавче провадження № 62327244. Постановою приватного виконавця від 09.07.2020 в межах виконавчого провадження звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому, відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 ЗУ "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 ЗУ "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 ЗУ "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 ЗУ "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо, нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в ЗУ "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 ЗУ "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 ЗУ "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 ЗУ "Про нотаріат" у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16).
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлено, що згідно виконавчого напису підставою для звернення відповідача до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису стала заборгованість, яка утворилась у зв'язку з простроченням виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №R141.0056137 від 27.11.2015, укладеним між ПАТ «Траст» та ОСОБА_1 ..
Однак доказів того, що ПАТ «Траст» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» право вимоги за вказаним кредитним договором суду не надано.
Звертаючись до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач посилається на те, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено п.п. 2.3, 3.2, 3.5 глави 16 розділу ІІ Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зокрема не перевірено чи направлялась відповідачем на адресу позивача вимога про усунення порушень та не пересвідчився в тому, що такі вимоги є безспірними.
Так, обґрунтовуючи спірність заборгованості за кредитним договором, позивачем було надано копії квитанцій про перерахунок грошових коштів, з яких вбачається, що позивачем на рахунок ПАТ Банк «Траст» перераховувались грошові кошти, з призначенням платежу: «для погашення кредиту згідно договору №R141.0056137 від 27.11.2015».
У зв'язку з неможливістю позивачем самостійно отримати докази правомірності нарахування суми заборгованості вказаної у виконавчому написі та докази підтвердження відправлення вимоги ОСОБА_1 , судом за заявою представника позивача було витребувано у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. нотаріальну справу щодо вчинення виконавчого напису № 11907 від 13.05.2020 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованості.
Вказану ухвалу суду про витребування доказів приватним нотаріусом виконано не було, а відтак в силу вимог ч. 10 ст. 84 ЦПК України, враховуючи факт ухиляння нотаріуса від подання витребуваних доказів, відсутні правові підстави для висновку про правомірність дій приватного нотаріуса при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, у зв'язку з чим суд не може стверджувати, що стягувана сума є безспірною та підтверджена належними та допустимими доказами.
З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні підтвердилась та обставина, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, оскільки на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису вимоги відповідача до позивача не були безспірними.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання до суду позовної заяви та 420,40 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на суму 6300 грн. стороною позивача суду надано копію договору №12-05/20 про надання правової допомоги від 12.05.2020, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 20.07.2020, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 20.07.2020 на суму 3600 грн..
Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу є співмірними із складністю справи, проведеним адвокатом обсягом робіт, затраченим ним часом на надання таких послуг, у зв'язку з чим вважає необхідним стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати за надану правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 6300,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 117, статтями 15, 16, 18, 257, 1048-1049, 1050 ЦК України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович та Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №11907 виданий 13.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» боргу у сумі 144500,30 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 840,80 грн., за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 420,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6300,00 грн., а всього 7561,20 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 07.07.2021.
Головуючий: Н. М. Кондрацька