Справа № 527/2079/20
провадження № 1-кс/527/285/21
іменем України
20 липня 2021 року м. Глобине
Слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №42019171190000068 відомості про яке внесено до ЄРДР 05 вересня 2019 року , -
В провадженні Глобинського районного суду Полтавської області перебуває клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №42019171190000068 відомості про яке внесено до ЄРДР 05 вересня 2019 року, у якому останній просить скасувати арешт майна: вантажного автомобіля «КАМАЗ 53212», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та перебуває у користуванні ОСОБА_3 , з вантажем: борт з зернонавантажувачем, двері автомобіля УАЗ в кількості 4 шт., вила навантажувача типу маніту, гідравлічний насос, автомобільний стартер, крила оприскувача, двигун розкомплектований, який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2020 року.
Адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце та час проведення судового розгляду.
Прокурор в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання у якому просив повернути клопотання адвокату, у зв'язку з тим, що було визначено підслідність кримінального провадження №42019171190000068 за Національним антикорупційним бюро України, у зв'язку з чим, клопотання у відповідності до ст. 33-1 КПК України відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 218 КПК України передбачено, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Як вбачається із Постанови про визначення підслідності кримінального провадження від 19.07.2021 року, підслідність кримінального провадження № 42019171190000068 відомості про яке внесено до ЄРДР 05 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України визначено за Національним антикорупційним бюро України.
Згідно ч.3 ст. 32 КПК України у разі якщо кримінальне правопорушення, досудове розслідування якого проводилося територіальним управлінням Національного антикорупційного бюро України (крім кримінальних правопорушень, які цим Кодексом віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду), вчинено у межах територіальної юрисдикції місцевого суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, то кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
Відповідно до ч. 2. ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначена підсудність клопотань про скасування арешту майна.
Однак, ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Такий висновок викладений Верховним Судом в ухвалах від 04.07.2019 по справі №592/8879/19 та від 28.01.2020 по справі №591/3603/19, у яких зазначено, що клопотання про скасування арешту майна розглядається саме за місцем розташування органу досудового розслідування.
Приймаючи до уваги те що, підслідність кримінального провадження визначена за Національним антикорупційним бюро України, яке знаходиться за межами територіальної юрисдикції Глобинського районного суду Полтавської області, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 32, 132, 218, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №42019171190000068 відомості про яке внесено до ЄРДР 05 вересня 2019 року - повернути особі, яка її подала, у зв'язку з непідсудністю Глобинському районному суду Полтавської області.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1