Провадження № 11-кп/4820/547/21
Справа № 676/2552/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія : ухвала суду Доповідач ОСОБА_2
15 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції з Кам'янець-Подільським міськрайонним судом та ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор», виділене провадження по кримінальному провадженню №12021242000000003 від 17 лютого 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.135, ст.128 КК України, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2021 року,
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 21 серпня 2021 року включно.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 червня 2021 року та постановити ухвалу, якою обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_8 у вигляді нічного домашнього арешту.
Уважав, що вказана ухвала є незаконною.
Посилався на те, що судом першої інстанції не взято до уваги його клопотання про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 .
Він як захисник та у свою чергу обвинувачений ОСОБА_8 просили обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, що дасть можливість лікуватись обвинуваченому, у якого хворі нирки та пошкоджена рука ще з 22 листопада 2020 року.
Указував, що окрім того, судом першої інстанції не взято до уваги особу ОСОБА_8 та не враховано, що він являється учасником АТО, приймав участь в бойових діях, має постійне місце проживання, характеризується позитивно за місцем проживання та за місцем утримання в ІТТ №4 ГУНП в Хмельницькій області, являється хворою особою, що підтверджено документами, має на утриманні хвору матір.
Окрім того, на думку захисника, вина обвинуваченого ОСОБА_8 до теперішнього часу не доведена, від органів досудового розслідування останній не переховувався, інших кримінальних правопорушень не вчиняв, а досудове слідство проводилось із грубим порушенням КПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; в режимі відеоконференції обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_6 в заперечення доводів поданої апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Установлено, що у провадженні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.135, ст.128 КК України.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 07 травня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 липня 2021 року включно.
Прокурор Кам'янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_9 у відповідності до вимог ч.3 ст.331 КПК України подала письмове клопотання, яке підтримала у судовому засіданні суду першої інстанції, про продовження строку дії обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.135, ст.128 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні суду першої інстанції просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження наявності заявлених у клопотанні ризиків, які були би підставами для застосування щодо обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу. Крім того, обвинуваченому необхідне лікування, а в умовах ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» йому не може бути надана належна медична допомога.
Колегія суддів приходить до висновку, що прокурором було наведено достатньо підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .
Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності з приписами ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Враховано, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (ч.1 ст.121 КК України), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також раніше неодноразово - сім разів засуджувався за вчинення умисних нетяжких та тяжких злочинів, судимості за які не погашені та не зняті у встановленому законом порядку.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_8 ніде не працює, не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий, немає міцних соціальних зв'язків.
Зазначені обставини свідчать про наявність вагомих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому до обвинуваченого ОСОБА_8 обґрунтовано було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними і вони дають підстави для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти настанню ризиків, зазначених у клопотанні та передбачених ст.177 КПК України, а також забезпечити його належну процесуальну поведінку, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 були перевірені у повному обсязі.
На думку колегії суддів, не знайшли свого підтвердження посилання, на обставини зазначені у апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 .
Так, стороною захисту не доведено, що обвинувачений ОСОБА_8 за станом свого здоров'я, в тому числі через наявні в нього хвороби, не може утримуватися в умовах ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Не доведено те, що в умовах тримання під вартою не може бути та не надана належна медична допомога, яку потребує обвинувачений в даному випадку.
Підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено.
Із зазначених підстав суд першої інстанції мотивовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що виправдовують тримання під вартою обвинуваченого.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини - суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У відповідності з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України.
Матеріали клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містять достатні обставини та належно мотивоване.
Більш м'який запобіжний захід, на переконання колегії суддів апеляційного суду, не забезпечить та не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_8 .
Колегія суддів зазначає, що встановлені судом першої інстанції ризики є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження при перегляді провадження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого суду.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 404, 407 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2021 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 з на строк 60 діб, тобто до 21 серпня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4