Номер провадження: 33/813/918/21
Номер справи місцевого суду: 523/2794/21
Головуючий у першій інстанції Лупенко А.В.
Доповідач Цюра Т. В.
13.07.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Судді Цюри Т.В.,
За участю секретаря судового засідання - Лопотан В.І.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року про закриття провадження по адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрито.
В разі вилучення посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 - повернути за належністю.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року, скасувати постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та закрити провадження у справі без встановлення вини.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 13.07.2021 року з'явився представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2
Мазур О.П. та ОСОБА_3 до суду не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - Матвєєва В.Ю., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі та клопотання про поновлення строку, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 та його представника, а копію оскаржуваної постанови суду останній отримав вже після спливу строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.
Отже, зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Оскаржуваною постановою суду адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків в межах яких може бути накладене адміністративне стягнення на ОСОБА_1 .
Разом з тим, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. зібраними та дослідженими доказами.
Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення.
Між тим, п.7 ста. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, формулювання абзацу першого ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Так, після спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП, у відповідності до вимог ст.247 КУпАП суд першої інстанції був позбавлений можливості досліджувати та давати будь-яку оцінку доказам у справі, а також встановлювати наявність вини особи у скоєному.
Наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається, з підстав закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 слід змінити шляхом виключення з неї посилання про доведеність вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Крім того, слід зазначити, що закриття провадження у справі підставі п. 7 ст. 247 КУпАП не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 11 травня 2021 року - змінити в частині її мотивування та викласти мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра