Справа № 461/6317/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/493/21 Доповідач: ОСОБА_2
06 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скарг у ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 15 березня 2021 року про повернення її подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
апелянта ОСОБА_6 ,
вищевказаною ухвалою подання ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 повернуто заявнику.
Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що вона має право на подачу подання у порядку ст.81 КК України, як законний представник її засудженого сина.
Заслухавши ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення.
Як вбачається з матеріалів провадження, 09 березня 2021 року на адресу Галицького районного суду м.Львова надійшло подання ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 29 серпня 2018 року.
Вказане подання ОСОБА_6 подала як законний представник ОСОБА_7 , при цьому не надала жодних документів, що підтверджують вказаний факт.
Питання щодо умовно-дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання більш м'яким відноситься до питань, які пов'язані із виконанням вироку і передбачені в статті 537 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Таким чином, нормами КПК України визначено суб'єкта звернення до суду з відповідним клопотанням.
При цьому, слід звернути увагу на те, що у випадку подачі клопотання представником засудженого законодавець покладає на останнього обов'язок долучити документи, що посвідчують його повноваження на представництво, а відтак і на право подавати таке клопотання.
У разі відсутності передбачених законом документів, що посвідчують повноваження особи, вказане тягне за собою повернення такого клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК України якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.
Підстави визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною встановлені цивільним законодавством. Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 1 ст. 40 ЦК).
Підставами для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можуть бути дві обставини. По-перше, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 36 ЦК). По-друге, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ч. 2 ст. 36 ЦК). Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 4 ст. 36 ЦК).
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.44 КПК України, як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності - опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.
Таким чином, фактичною підставою для участі законного представника є сукупність таких обставин: наявність особливостей підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, визначених ч. 1 наведеної статті; належність особи, яка залучається як законний представник, до кола осіб, передбачених ч. 2 наведеної статті.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування, розгляду кримінального провадження у місцевому та апеляційному суді не було визначено підстав для залучення засудженому ОСОБА_7 законного представника, ОСОБА_6 ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції участі не приймала, а тому посилання її на те, що вона є представником засудженого є безпідставними.
Водночас, жодних встановлених законом документів про визнання ОСОБА_7 недієздатним чи обмежено дієздатним й відповідно визнання ОСОБА_6 опікуном чи піклувальником вказаної особи остання не надала, а отже не підтвердила свої повноваження на звернення в інтересах засудженого із клопотанням.
Ураховуючи вищенаведене, оскільки ОСОБА_6 жодним чином не підтвердила свої повноваження на представництво інтересів засудженого ОСОБА_7 , суд першої інстанції обґрунтовано повернув останній подане нею клопотання.
Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 15 березня 2021 року, якою подання ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 повернуто заявнику, залишити без змін, її апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4