Дата документу 13.07.2021 Справа № 337/5601/19
Є.У.№ 337/5601/19 Головуючий у 1 інстанції: Бредун Д.С.
№ 22-ц/807/1988/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
13 липня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
секретар: Бабенко Т.І.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2021 року за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, про обмеження цивільної дієздатної фізичної особи та встановлення піклування,
Ухвалою Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2021 року призначено у справі додаткову стаціонарну судово-психіатричної експертизу відносно ОСОБА_1 .
Примусово направлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, для проведення додаткової стаціонарної судово-психіатричної експертизи, за ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року.
Виконання ухвали в частині примусового направлення ОСОБА_1 на судово-психіатричну експертизу покласти на ВП №5 Запорізького РУП в Запорізькій області.
Зупинено провадження у справі на час проведення судово-психіатричної експертизи.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та «задовольнити позов».
Уточнивши при апеляційному розгляді свої вимоги, Дізова просила відмовити у примусовому направленні її на експертизу, пояснивши що вона не потребує обстеження та лікування, проживає окремо від своєї дочки (заявника), сама вирішує питання власного життя та побуту.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить обмежити цивільну дієздатність її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , призначивши її піклувальником заявницю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два роки.
Ухвалою суду від 05 березня 2020 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР.
На виконання ухвали суду було надано Висновок судово-психіатричного експерта №234 від 18.06.2020 року, згідно якого (п.23.) ОСОБА_1 виявляє ознаки психічного розладу у вигляді параноїдальної шизофренії, епізодичний тип перебігу, та потребує направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу для уточнення ступеню вираженості психічних розладів.
Ухвалою суду від 05 березня 2020 року у справі призначено додаткову стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР. На вирішення експертизи також поставлені питання: 1. Чи страждає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічним захворюванням, якщо так, то яким саме у цей час? 2. Чи може ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій, керувати ними в цей час?
Однак, ухвала була повернута суду 29.01.2021 року без виконання, оскільки підекспертна не з'явилась для проведення експертизи.
З огляду на викладене за клопотання представника заявниці судом першої інстанції вирішувалося питання про примусове направлення ОСОБА_1 для проходження експертизи.
За частиною 2 ст. 298 ЦПК України коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у виняткових випадках у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
Тож винятковість такої дії як примус має бути обґрунтованою.
Суд першої інстанції в порушення положень ст. 260 ЦПК не мотивував жодним чином своє рішення про вжиття заходів примусу з метою проведення експертизи.
Так, оскаржувана ухвала не містить жодних переконливих обґрунтування необхідності примусового обстеження ОСОБА_1 .
З протоколу судового засідання та звукозапису судового засідання, на якому вирішувалося питання про примусове направлення на експертизу вбачається, що суд взагалі не з'ясовував питання про те, які існують виключні обставини у розумінні положень ст. 298 ЦПК.
Так, лікар психіатр, який приймав участь у судовому засідання шляхом відеоконференцзв'язку, обмежився лише посиланням на те, що Дізова потребує примусового направлення на експертизу без жодних обґрунтувань.
Суд також вважав, що лише сам по собі факт відмови Дізової від проведення експертизи надає право на примусове направлення її до експертної установи.
Судом не з'ясовувалися питання про те, які обставини та факти є виключними та такими що мають бути враховані.
При апеляційному розгляді представник заявника ОСОБА_2 пояснив, що направлення на експертизу та вирішення питання обмеження цивільної дієздатності необхідно для лікування Дізової, тому що вона погано почувається, а лікування сприяє поліпшенню її стану.
Вочевидь такі обставини не можна вважати виключними, такими що надають право здійснити примус.
Закон України «Про психіатричну допомогу» в статті 3 встановлює презумпцію психічного здоров'я - кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як така що не мотивована, не містить обґрунтованих висновків про те, які обставини зумовлюють прийняття рішення про необхідність примусового направлення ОСОБА_1 на судово-психіатричну експертизу.
При продовженні розгляді необхідно з'ясувати чи є виключні обставини, які зумовлюють примусове направлення Дізової на експертизу, в чому вони полягають; чи є обставини які свідчать про створення Дізовою буд-якої загрози для оточуючих та її самої, чи є обставини які свідчать про те, що невжиття таких заходів може призвести до порушення прав та інтересів самої Дізової або інших осіб.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2021 року у цій справі скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 19 липня 2021 року.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков