Справа № 686/9563/19
Провадження № 2/686/681/21
9 липня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді Приступи Д.І.,
при секретарі - Медвідь М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків,
встановив:
Хмельницька міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в сумі 967 716 грн., посилаючись на те, що управлінням ДАБІ у Хмельницькій області від 25 листопада 2016 року за №ХМ 142163300144 зареєстровано подану відповідачем декларацію про готовність магазину по АДРЕСА_1 до експлуатації, що зобов'язує його укласти з Хмельницькою міською радою договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького. Однак, до цього часу відповідач відповідний договір не уклав та відповідні кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплатив.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вказує на безпідставність позову.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволенню.
Так, судом встановлено, що управлінням ДАБІ у Хмельницькій області від 25 листопада 2016 року за №ХМ 142163300144 зареєстровано подану ОСОБА_1 декларацію про готовність магазину по АДРЕСА_1 , до експлуатації.
Відповідно до вимог ст. 40 ч. ч. 2, 3 та 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Відповідно до вимог п. 2.4. Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради від 17 грудня 2008 року №23, для замовників, у разі здійснення будівництва житлових будинків або житлової частини будинку, пайова участь встановлюється у розмірі 3% від вартості об'єкта будівництва.
Відповідно до вимог п. 4.1. цього Порядку договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького (далі - договір про пайову участь) укладається між міською радою та замовником не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, а з 1 січня 2013 року кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Відповідно до вимог ст. 22 ч. ч. 1 та 2 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до вимог ст. 1166 ч. ч. 1 та 2 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відмовляючи в позові, суд виходить з слідуючого.
Як об'єктивно встановлено судом, вартість реконструкції приміщення під заклад громадського харчування та магазин змішаної торгівлі по АДРЕСА_1 становила 656 214 грн., з яких 514 527 грн. витрати на будівельні роботи 109 369 грн - податок на додану вартість, решта - інші супутні витрати. Вказане підтверджується зведеним кошторисом розрахунку вартості реконструкції вказаного приміщення по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дій в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно виписаних у ч.2 ст.5 ЦК України правил, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує« або скасовує цивільну відповідальність особи.
Як видно із даних копії цього судового рішення 967 716 грн. збитків на користь позивача з відповідача стягнуто на підставі положень ст.40 Закону« України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка, на підставі Закону « України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо« стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», з урахуванням його« Прикінцевих та перехідних положень, з 01 січня 2020 року втратила чинність (п.п.2 п.1 Прикінцевих та перехідних положень), а на 2020 рік розмір пайової участі для нежитлових будівель та споруд установлено в розмірі 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо і забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Проте вбачається, що ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 не забудовував, а здійснив реконструкцію купленого ним 22 серпня 2016 року нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку, загальною площею 564,4 кв.м., за що попереднім власником вже було сплачено цей пайовий внесок.
В силу ч.2 п.8 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.Згідно виписаних у п.6 ч.4 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правил, до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники будівництва об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури.
Згідно даних наявної у справі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, ОСОБА_1 лише здійснив реконструкцію купленого ним приміщення під заклад громадського харчування та магазин змішаної торгівлі, тобто об'єктів соціальної інфраструктури.
Відповідно до ч.8 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» конкретний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Відповідно до ч. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
В позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.07.2021 року.
Суддя Приступа Д.І.