12.07.2021 Справа № 756/5383/19
Унікальний № 756/5383/19
Провадження № 2/756/442/21
(З А О Ч Н Е)
08 червня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
секретарів - Парфенчик К.В., Волкової А.А.,
за участі: представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики еквівалентній 1 568 доларів США 00 центів, пені еквівалентній 19 255 доларів США 4 цента за офіційним курсом НБУ, встановленим станом на день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 04.05.2017 року між ним та відповідачем укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняла грошові кошти в сумі 41 552,00 грн., що за погодженням сторін договору еквівалентно 1 568 доларів США.
Відповідач зобов'язаний повернути отриману суму позики в повному обсязі до 04.08.2017 року.
За прострочення виконання зобов'язань за договором позики відповідач виплачує пеню в розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення (п. 11 Договору позики). Зазначений розмір пені відповідач погодив і в письмовій заяві від 04.05.2017 року.
Окрім того позивач вказує, що на забезпечення виконання зобов'язань, які виникли з договору позики 04.05.2017 року з відповідачем уклали договір застави транспортного засобу MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . До державного реєстру обтяжень рухомого майна 04.05.2017 року внесено реєстраційний запис №52174872 про приватне обтяження - заставу рухомого майна.
Відповідачу 09.06.2017 року направлено лист-повідомлення про нарахування пені за прострочення платежу по договору позики з вимогою погасити суму простроченого платежу.
Позивач 20.02.2019 року направив лист-вимогу про повернення усієї суми боргу та сплату пені.
При цьому, відповідач не виконала взятого на себе зобов'язання та не повернула суму позики у встановлені строки, що стало причиною для звернення позивача до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв не надала.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.
04.05.2017 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняла грошові кошти в сумі 41 552,00 грн., що за погодженням сторін договору еквівалентно 1 568 доларів США, факт отримання коштів відповідач підтвердив власноруч написаною заявою (а.с.18-20).
04.05.2017 року на забезпечення виконання зобов'язань, які виникли з договору позики, позивач з відповідачем уклали договір застави транспортного засобу MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . До державного реєстру обтяжень рухомого майна 04.05.2017 року внесено реєстраційний запис №52174872 про приватне обтяження - заставу рухомого майна (а.с.22-27).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ч.1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу тощо), або утриматися від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання зобов'язання.
З огляду на ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 09.06.2017 року направлено лист-повідомлення про нарахування пені за прострочення платежу по договору позики з вимогою погасити суму простроченого платежу.
20.02.2019 року позивач направив лист-вимогу про повернення усієї суми боргу та сплату пені.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п. 11 Договору позики за прострочення виконання зобов'язань за договором позики відповідач виплачує пеню в розмірі 2% від суми позики за кожен день прострочення. Зазначений розмір пені відповідач погодив і в письмовій заяві від 04.05.2017 року.
Відповідно розрахунку позивача у відповідача утворилась заборгованість по пені, яка станом на 10.04.2019 року становить 19 255 доларів США 4 цента (1568 доларів США (позика) *2%*614 (кількість днів прострочення з 05.08.2017 року до 10.04.2019 року).
При цьому, суд не погоджується з поданим позивачем розрахунком з огляду на те, що за умовами договору позики кошти мають повертатися у гривнях, які є еквівалентом до долару США за курсом на дату здійснення платежу.
На момент винесення рішення, тобто 08.06.2021 року офіційний курс гривні відносно долара США в НБУ становить 27,1923 грн.
Відповідно умов договору позики у відповідача існує заборгованість у розмірі 41 552,00 грн., що станом на 08.06.2021 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 528 доларів США 08 центів.
Враховуючи наведене, заборгованість відповідача по пені становить 510 258,56 грн. (41 552,00 грн. (позика) *2%*614 (кількість днів прострочення з 05.08.2017 року до 10.04.2019 року), що еквівалентно 18 764 доларів США 82 центи.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести чи спростувати, ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог позивача.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що позивачем не здійснювалось стягнення на предмет застави, та не повернуто кошти відповідно до договору позики.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 41 552,00 грн., що станом на 08.06.2021 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 528 доларів США 08 центів, та пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 510 258 гривень 56 копійок, що станом на 08.06.2021 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 18 764 доларів США 82 центи.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати.
З огляду на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 207, 626, 627, 509, 526, 530, 536, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 215, 259, 263, 264, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики у розмірі 41 552 (сорок одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок, що станом на 08.06.2021 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) доларів США 08 центів, та пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 510 258 (п'ятсот десять тисяч двісті п'ятдесят вісім) гривень 56 копійок, що станом на 08.06.2021 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 18 764 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) доларів США 82 центи.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 5 573 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три гривні) 33 копійки.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 12.07.2021 року.
Суддя А.В.Шевчук