Справа №:755/4025/21
Провадження №: 2/755/2613/21
"23" квітня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяви про забезпечення, які подано в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 , просила ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , аліменти на її утримання в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно., з дня подання позову до суду до 12 січня 2021 року.
17 березня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
08 квітня 2021 року за вх.№25230/1, 15 квітня 2021 за вх.№ЕП-4863, 21 квітня 2021 року за вх.№27987 представником позивача - адвокат В.Ю. Монастирська подала до суду заяви про забезпечення доказів, які стосуються майнового стану відповідача, що є предметом доказування в межах даного спору.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили заяви про забезпечення доказів задовольнити, оскільки докази, які просить витребувати позивач безпосередньо стосується доведення обставин спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання позивача, що є предметом доказування в межах даного спору.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні висловили свою позицію щодо підстав для відмови у задоволенні заяв про забезпечення доказів, вважають, що заявлене клопотання про забезпечення доказів є безпідставним та необґрунтованим та подано на стадії розгляду справи по суті без клопотання про поновлення пропущеного строку для вчинення процесуальної дії.
Вислухавши думку учасників справи, оцінивши наведені представником позивача підстави для забезпечення доказів, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. ( ч.2 ст. 84 ЦПК України)
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. ( ч. 2 ст. 116 ЦПК України)
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України) Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що представником позивача подано заяви про забезпечення доказів з пропуском встановленого строку, передбаченого частинами другою та третьою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, та не подана заява про поновлення процесуального строку для вчинення вказаної процесуальної дії, що зумовлює застосування наслідків передбачених статтею 126 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись статями 76, 81, 83, 126, 127, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяви про забезпечення доказів, які подано представником позивача - адвокатом В.Ю. Монастирською до суду 08 квітня 2021 року за вх.№25230/1, 15 квітня 2021 за вх.№ЕП-4863, 21 квітня 2021 року за вх.№27987, - залишити без розгляду.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.