ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13466/21
провадження № 2/753/7535/21
"12" липня 2021 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви Гаражно-будівельного кооперативу «Роднічок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У липні 2021 року представник Гаражно-будівельного кооперативу «Роднічок»-адвокат Майко М.В. звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).
За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи уповноваженої на це законом, установчими документами.
З аналізу вказаних норм вбачається, що позовна заява від імені юридичної особи може бути подана керівником юридичної особи, членом виконавчого органу або адвокатом, який діє від імені юридичної особи.
Так, позовна заява підписана представником Гаражно-будівельного кооперативу «Роднічок»-адвокатом Майко М.В., за ордером від 02.07.2021.
У той же час, до матеріалів позовної заяви не долучено належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність ОСОБА_2 у розумінні положень ст.ст. 58,60 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, відсутні докази, які вказують на те, що останній є головою правління або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи, та у відповідності до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) та має право уповноважувати інших осіб на представництво інтересів кооперативу у суді та інших державних органах.
Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 є особою, яка має право уповноважувати інших осіб на представництво інтересів кооперативу, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви Гаражно-будівельного кооперативу «Роднічок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, ст.ст. 259-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Гаражно-будівельного кооперативу «Роднічок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути особі, яка її подала.
Суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалу суду може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: