19 липня 2021 року
м. Київ
справа № П/320/496/20
адміністративне провадження № К/9901/24272/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі № П/320/496/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 13.09.2019 № 29/Б-520 щодо непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги за встановленою ІІ групою інвалідністю, захворювання, пов'язаного з проходження служби в поліції;
- зобов'язати відповідача відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» і Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі, втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, провести дії по призначенню одноразової грошової допомоги за встановленою ІІ групою інвалідності, захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції та виплатити грошову суму одноразової грошової допомоги, у 90 - кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 13.09.2019 № 29/Б-520 щодо непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги за встановленою ІІ групою інвалідністю, захворювання, пов'язаного з проходження служби в поліції;
- зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі, втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, з урахуванням висновків суду;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
05.07.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021 у справі № П/320/496/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
С.Г. Стеценко