18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
24 червня 2021 року
м. Черкаси справа № 925/628/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників сторін: позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Фізичної особи - підприємця Дмитренко Лесі Іванівни до ОСОБА_1 про стягнення 439941,13 грн,
Заявлено позов про стягнення з відповідача 439941,13 грн. заборгованості по договору оренди майна від 05.09.2019 з яких: 395943,94 грн. основна заборгованість, 19493,42 грн. пеня, 4751,00 грн. 3% річних та 19752,77 грн. інфляційні.
В обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення заборгованості позивач послався на те, що відповідач належним чином не виконує умови укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, щодо своєчасної оплати.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили. У відзиві на позов проти позову заперечував. Заперечення вмотивовано тим, що договір, на який посилається позивач відповідачем не підписувався.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.
Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
05 вересня 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Дмитренко Л.І.(Позивач) та ОСОБА_1( Відповідач) укладено договір оренди майна (надалі -Договір). За умовами договору позивач передав відповідачу в оренду торгівельний павільйон за адресою АДРЕСА_1 (надалі іменується "майно, що орендується"). Майно надається для провадження Орендарем торгівельної діяльності ( п. 2 1 Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору розмір орендної плати, за один місяць користування складає 2796,52 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто шість грн. 52 коп.). що дорівнює 100 (сто)доларів США за офіційним курсом Національного банку України (надалі - НБУ) станом на 31.12.2018 року (27,6883 грн. за 1 долар США) помноженим на коефіцієнт 1,010. При зміні поточного курсу долара США, встановленого НБУ по відношенню до курсу долара США станом на 31.12.2018 р., розмір орендної плати в гривневому еквіваленті змінюється на величину, пропорційну зміні такого курсу долара США за даними НБУ, помножену на коефіцієнт 1,010.
Поточним курсом долара США є курс долара США, встановлений НБУ на день здійснення розрахунків.
За п. 4.2. Договору розмір орендної плати з « 01» березня 2019 року по « 30» червня 2019 року (період оренди з січня 2019 року по лютий 2019 року - на безоплатній основі, як період переїзду) складає 2 700,00 грн. (дві тисячі сімсот грн. 00 коп.), за один місяць користування.
Згідно п. 4.3. Договору заборгованість «Орендаря» перед «Орендодавцем» за користування майном визначеним в п. 1.1. даного Договору:
Пунктом 4.3.1 Договору сторони погодили, що станом на 01.07.2019 року заборгованість складає 370 155,51 грн. (триста сімдесят тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 51 коп.), що дорівнює 14000 (чотирнадцять тисяч) доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 01.07.2019 року (26,1779 грн. за 1 долар США) помноженим на коефіцієнт 1,010. При зміні поточного курсу долара США, встановленого НБУ по відношенню до курсу долара США станом на 01.07.2019 р., розмір заборгованості в гривневому еквіваленті змінюється на величину, пропорційну зміні такого курсу долара США за даними НБУ помножену на коефіцієнт 1,010.
Поточним курсом долара США є курс долара США, встановлений НБУ на день здійснення розрахунків.
На дату розрахунків розмір оплати в гривневому еквіваленті розраховується за формулою:
Ц1=(ЦО:КО)хК1, де
Ц1 - заборгованість, що підлягає сплаті;
Ц0 - розмір заборгованості визначеної у абз. 1 п. 4.3.1 даного договору в гривневому еквіваленті, або частина боргу, що платиться, в гривневому еквіваленті;
К0 - курс долара США за даними НБУ, станом на 01.07.2019 року (26,1779 грн. за 1 долар США);
К1 - курс долара США за даними НБУ, станом на день оплати.
Згідно п. 4.3.2. Договору за період з « 01» березня 2019 року по « 30» червня 2019 року складає 10800,00 грн. (десять тисяч вісімсот грн. 00 коп ).
Пунктом 4.4. Договору сторони визначили, що граничний термін сплати боргу визначеного в п. 4.3.1. даного Договору « 30» вересня 2019 року, а пунктом 4.5. договору - граничний термін сплати боргу визначеного а п. 4.3.2. даного договору « 30» вересня 2019 року.
Заборгованість визначена в п. 4.3.1 даного договору в доларовому еквіваленті не підлягає зміні чи коригуванню.
За розділом 6 Договору «ОРЕНДАР» має право:
6.1.1. достроково здійснити сплату заборгованості визначеної в п. 4.3 даного Договору.
6.1.2. здійснювати сплату боргу визначеного в п. 4.3 частинами.
6.2. Орендар за цим Договором бере на себе наступні зобов'язання:
- використовувати майно, що орендується, за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1.цього Договору;
- утримувати майно, що орендується, у повній справності;
- здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування та поточний ремонт майна, що орендується (у випадку необхідності);
- за власний рахунок усувати несправності та поломки майна, що орендується.
- використовувати майно, що орендується, виключно за цільовим призначенням. визначеним у п.2.1 цього Договору та не здійснювати іншої діяльності забороненої законом.
Відповідно до п. 8.2. Договору за порушення строків орендної плати, передбачених розділом 4 Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день закінчення встановленого строку сплати. Пеня нараховується на несвоєчасно сплачену суму орендної плати за кожний день прострочення.
Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов'язань, (п. 8.3. Договору).
Згідно п. 8.8. Договору усі спори, що пов'язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.
За п.10.1. Договір набирає чинності з дня підписання Сторонами та діє до 31.12.2019 року.
01 листопада 2019 року між Сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди майна від 05.09.2019 р. згідно якої у зв'язку із переходом банківської системи України на новий формат рахунків сторони виклали розділ 11 Договору в новій редакції.
В порушення п. 4.1., 4.2.,4.3.,4.4.,4.5. Договору Орендарем не повернуто заборгованість за Договором в розмірі 370 155,51 гривень та 10 800,00 гривень, а лише частково проведено розрахунок за п. 4.3. Договору на загальну суму 15 800 грн. (2500,00+1000,00+1000,00+1000,00+1000,00+500,00+500,00+500,00+800,00+1200,00+1000,00+1000,00+400,00+600,00+500,00+300,00+500,00+300,00+700,00+500,00).
На даний час термін дії Договору закінчився.
Згідно Акту звірки взаєморозрахунків між ФОП Дмитренко Л.І, та ОСОБА_1 станом 23.11.2020 заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 395 943,94 гривень.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду ВС/КГС від 04.12.2019 р. у справі № 916/1727/17 суд зазначив, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що акт звірки розрахунків повинен містити формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника свідчить про визнання боржником такого боргу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст. ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються У відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких міститься у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин 1,5 ст. 762 ЦПК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Порядком ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути паймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або Інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 1.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушений грошових зобов'язань» надалі - Постанова ВГСУ № 14 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Згідно п.п. 2.1.,2.9,2.10 Постанови ВГСУ № 14 пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Пунктом 8.2. Договору передбачено, що за порушення строків орендної плати, передбачених розділом 4 Договору. Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день закінчення встановленого строку сплати. Пеня нараховується на несвоєчасно сплачену суму орендної плати за кожен день прострочення.
Згідно вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.3. Договору сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов'язань.
Таким чином, позивач має право на нарахування і стягнення з відповідача пені передбаченої п. 8.3. Договору за період з 24.11.2020 по 19.04.2021 в сумі 19493, 42 грн.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися. виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Всього за грудень 2020-квітень 2021року позивач нарахував відповідачу 19752,77 грн. інфляційних та за період з 24.11.2020-19.04.2021 4751,00 грн. 3% річних.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом вигадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Як вбачається із змісту п. 1.1 укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди майна, ним регулюються правовідносини, пов'язані із передачею Орендодавцем Орендареві у строкове платне користування майна, а саме: торгівельний павільйон, що знаходиться на ринку «Центральний» за адресою: АДРЕСА_1 (надалі іменується "майно).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що майно надається для провадження Орендарем торгівельної діяльності.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною І ст. 128 ГК України передбачено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
У пункті 15 частини першої статті 20 ГГЖ України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті). та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції. виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна діяльність) (частини перша та друга статті 3 Господарського кодексу України. який набрав чинності з 01 січня 2004 року).
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець із 1995 року, основним видом діяльності якої є «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами». Вказана обставина підтверджується електронним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.11.2020 року.
З урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права правовідносини, які виникли між сторонами у справі, с господарсько-правовими, оскільки між сторонами виник спір щодо стягнення плати за Договором оренди нежитлового приміщення, укладеного між позивачем як фізичною особою-підприєемцем та відповідачем, яка хоч і не зазначена фізичною особою-підприємцем у договорі, але здійснює господарську діяльність у такому статусі в орендованому приміщенні.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України (надалі - ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону чи договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В порядку ч. 2. ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 759, 762,782, 785 ЦК України містять такі положення:
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного ними договору оренди торгівельного павільйона. Свої зобов'язання за цим договором щодо своєчасного та повного розрахунку за орендоване майно відповідач належним чином не виконував, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 395943,94 грн.
Заперечення відповідача проти позову щодо не підписання ним договору оренди та не використання орендованого майна суд сприймає критично, оскільки таке твердження не підтверджено належними доказами та суперечить фактичним обставинам справи.
Крім того обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих в порядку ст. 549, 625 ЦК України та договору пені, інфляційних та річних. Розрахунок цих сум зроблено вірно зроблено вірно.
Відповідно до ст.. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Дмитренко Лесі Іванівни ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ) 395943,94 грн. заборгованості по договору, 19 493,42 грн. пені, 4751,00 грн. три відсотки річних, 19752,77 грн. інфляційних та 6599 грн. 12 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 19.07.2021 р.
Суддя К.І.Довгань