Справа № 357/10181/16-ц
4-с/357/39/21
Категорія
15 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши в режимі відеоконфренції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій приватного виконавця та скасування постанови про арешт коштів боржника та скасування постанови про арешт майна боржника, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою посилаючись на те, що 23.06.2021 року приватним виконавцем Крегул І.І. було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 578308,61 грн., а також, 23.06.2021 року приватний виконавець Крегул І.І. виніс постанову про арешт майна боржника, якою наклав арешт на все мйно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення в рамках примусового виконання виконавчого листа № 357/10181/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 боргу за договором позики в розмірі 254800,00 грн. та судових витрати в розмірі 2 548,00 грн., а всього 257 348,00 грн. Заявник вважає постанову про арешт коштів боржника від 23.06.2021 року та постанову про арешт майна боржника від 23.06.2021 року, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що постанови прийняті на підставі хибних висновків та незаконних дій. Заявник просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул І.І. щодо винесення зазначених постанов; скасувати постанову про арешт майна боржника та про арешт грошових коштів боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 06.07.2021 року було відкрито провадження у даній справі
Ухвалою судді від 13.07.2021 року задоволено клопотання представника заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвоката Ковальчук А.С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задовольнити.
В судовому засіданні представник скаржника адвокат - Козачков В.Л. підтримав доводи скарги, надав аналогічні викладеним в ній пояснення. В обгрунтування вимог за скаргою представник скаржника послався на ч.1 ст.1282 ЦК України, в якій зазначено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Отже, державний виконавець не дотримався співмірності, обтяжуючи майно і кошти боржника. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, але кошти ОСОБА_1 не успадковувалися, оформити спадщину він не має можливості, бо нотаріусу заборонено видавати свідоцтво про право на спадкове майно, а тому представник скаржника просив скаргу задовольнити.
В судове засідання представник суб'єкта оскарження - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. у провадженні якого наразі перебуває відповідне виконавче провадження, не з'явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив чи клопотання не подав.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 , адвокат Ковальчук А.С. просила визнати скаргу необґрунтованою та безпідставною. Крім того, представник заінтересованої особи суду повідомила, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічною скаргою, просив скасувати постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 10.11.2020 року у ВП з виконання виконавчого листа №3/357/829/17, який раніше перебував на виконанні у Білоцерківському міськвідділі ДВС. За ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 26.03.2021 року скаржнику було відмовлено у зняті арешту. В подальшому стягувач подав на викоання рішення суду до приватного виконавця і ОСОБА_1 знову намагається скасувати постанови про арешт, протиправно вчиняє різні дії задля уникнення виконання рішення суду (а.с.91-93).
Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про те, що її вимоги не ґрунтуються на законі та вона не підлягає задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Крегул І.І. виконавчого округу Київської області знаходиться зведене виконавче провадження №65883450 про стягнення з ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_4 боргу за договором позики та судових витрат.
Судом також встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 21.07.2017 року по справі 357/10181/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 01.04.2015 року в сумі 522 340 грн., та на користь ОСОБА_4 борг за договором позики від 18.09.2014 року в сумі 254 800 грн. та судові витрати по справі.
Відповідне рішення суду було обґрунтовано тим що, до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі й боргові зобов'язання, які фактично перейшли до ОСОБА_1 , як спадкоємця обов'язків ОСОБА_3
23.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул І.І., було відкрито 23.06.2021 року виконавче провадження № 65883450 з примусового виконання виконавчого листа №357/10181/16-ц, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 21.05.2018р. про стягнення з ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу (а.с.42,43).
23.06.2021 року приватним виконавцем Крегул І.І. відкрито виконавче провадження №65884085 з примусового виконання виконавчого листа №357/10181/16-ц виданого Апеляційним судом Київської області 21.05.2018р. про стягнення з ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_4 судових витрат в сумі 2400,00грн. (а.с.44,45).
23.06.2021 року приватним виконавцем Крегул І.І. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об'єднано виконавчі провадження №65883450 та №65884085 у зведене виконавче провадження №65884357 (а.с.52).
23.06.2021 року приватним виконавцем Крегул І.І. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 578308,61 грн.
23.06.2021 року приватним виконавцем Крегул І.І. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 578308,61 грн.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» - не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Статті 56 та 59 Закону «Про виконавче провадження» передбачають, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника. При цьому, арешт накладається у розмірі стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно ) боржника;
отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному і кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
В силу положень ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Не заслуговують на увагу, також, доводи скаржника, що діями приватного виконавця Крегула І.І., при виконанні рішення суду, відбувається втручання на мирне володіння майном, порушується право власності ОСОБА_1 .
Арешт носить тимчасовий характер, не позбавляє права власності особи на речі та, в даному випадку, буде мати наслідком збереження існуючого становища для забезпечення виконання рішення суду. ПРиватний виконавець не вчиняв дій, які б вказували про початок звернення стягнення на майно боржника .
Дійсно, спадкоємець зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна (ст.1282 ЦК), однак, в даному випадку скаржником не доведено, що обтяжено майно і грошові кошти в більшому розмірі ніж вартість спадкової маси. Крім того, скаржником не зазначено, що арештовані його рахунки мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Суд критично оцінює позицію скаржника, щодо неможливості оформити спадщину через обтяження, які були вжиті судом під час розгляду справи №357/10181/16 -ц.
Дійсно, в рамках розгляду вказаної цивільної справи було забезпечено позов по справі, заборонено приватному нотаріусу Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А., до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили, проводити дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, рішення у справі №357/10181/16 -ц вже набрало законної сили та відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Представник скаржника повідомив, що ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову у вказаній справі. Таким чином, ОСОБА_1 , як боржник у ВП, не сприяє пришвидшенню виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому, слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність щодо особи, а у випадку не виконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Приватний виконавець в межах своєї компетенції, з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», вчинив ряд дій з виконання виконавчого листа № 357/10181/16-ц, перепровірив підстави та прийняв рішення про арешт коштів і майна боржника у розмірі стягнення за виконавчим документом.
Отже, з огляду вищенаведеного, оцінюючи позицію сторін у справі, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про арешт майна і коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні №65884357 від 23.06.2021 року.
Правових підстав для задоволення скарги у суду немає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали
Повний текст ухвали вигтовлено та підписано 19.07.2021 року..
СуддяО. Я. Ярмола