Справа № 490/5626/21
нп 2/490/3772/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
16 липня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Перша Державна нотаріальна контора м. Миколаєва про визнання факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння,-
15.07.2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Перша Державна нотаріальна контора м. Миколаєва про визнання факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
15.07.2021 року матеріали справи передано для розгляду судді Саламатіну О.В.
Крім іншого, позивачка просила суд з метою забезпечення позову накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 .
Розглянувши заяву позивачки про забезпечення позову, суддя встановив наступне.
Частиною 1 статті 149 ЦПК УКраїни встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
В частині першій статті 150 ЦПК України наведено види забезпечення позову:
1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) заборона вчиняти певні дії;
3) встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупинення митного оформлення товарів чи предметів;
9) арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Таким чином, ЦПК України вимагає від заявника не лише вказати, який саме захід забезпечення позову належить застосувати, але й навести обгрунтування застосування саме цього виду забезпечення про який просить заявник.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову, не в повній мірі виконала вимоги ст. 151 ЦПК України, зокрема, заява не містить в собі обґрунтування необхідності застосування саме того заходу забезпечення про який просить заявниця, також в заяві відсутні пропозиції заявниці щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 151, ч. 10 ст. 153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Перша Державна нотаріальна контора м. Миколаєва про визнання факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Згідно з ст.ст. 353, 354 ЦПК України та відповідно до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Суддя О.В. Саламатін