465/5572/20
2-а/465/114/21
Іменем України
16.07.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі -
головуючого судді Мигаль Г.П.
при секретарі судового засідання Максимович М.М.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області капітана поліції Шкробак Олександра Миколайовича про визнання дій інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області капітана поліції Шкробак Олександра Миколайовича протиправними та скасування постанови серії ДПО 18 № 972262 та закриття провадження у справі, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області капітана поліції Шкробак Олександра Миколайовича протиправними та скасування постанови серії ДПО 18 № 972262 та закриття провадження у справі.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що він 19 серпня 2020 року керуючи своїм автомобілем ОПЕЛЬ д.н.з. НОМЕР_1 по вул. С. Петлюри в напрямку вул. Садової у м. Львові, проїхавши кільце, зупинився, щоб зайти в аптеку. Повернувшись до автомобіля, до нього підійшов працівник поліції та повідомив позивача проте, що він порушив ПДР та вручив постанову ДПО 18 № 972262 про накладення адміністративного правопорушення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.ст. 122, 126 КУпАП.
Заявою від 05 лютого 2021 року позивач зменшив позовні вимоги, відповідно до якої просить суд скасувати постанову серії ДПО 18 № 972262 та закрити провадження у справі.
Позивач дану постанову вважає необґрунтованою та такою,що не відповідає нормам КУпАП. Під час її винесення не було не дотримано вимог ст.. 245, 276, 280 КУпАП, до постанови не долучено доказів, які б підтверджували порушення вимог п. 5.16 ПДР
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просить задоволити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомилися належним чином.
Відповідач інспектор УПП у Львівській області капітана поліції Шкробак О.М. в судовве засідання не з'явився, подав клопотання в якому просить, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить такого висновку.
Відповідно до матеріалів справи, постановою серія ДПО18 № 972262 від 19 серпня 2020 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.122, ч. 1ст. 126 КУпАП та з врахуванням ст.. 36 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі - 425 грн.
У постанові вказується, що ОСОБА_1 19 серпня 2020 року о 14 год. 22 хв., в м. Львові на перехресті вул. Садова-Петлюри здійснив зупинку транспортного засобу на перехресті з круговим рухом, перетнувши дорожню розмітку 1.1 (вузька суцільна лінія) та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційне посвідчення на транспортний засіб, чим порушив п.п. 2.1 «А», 8.5.1, 15.9 «Г», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч.2 ст.122, ч. 1ст. 126 КУпАП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Пунктом 1.3. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Відповідно до п. 2.5 «А» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 8.5.1 ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Підпунктом «Г» п. 15.9 ПДР встановлено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Як встановлено судом, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Оцінюючи склад адміністративного правопорушення, виходячи із загальної теорії права, то склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Для можливості притягнення конкретної особи до відповідальності, необхідно з'ясувати чи вона є (може бути) суб'єктом адміністративного правопорушення, а саме з'ясувати можливість притягнення такої особи до відповідальності (вік, осудність, інші спеціальні ознаки, тощо) та наявність причинного зв'язку між діянням особи та наслідками.
Тобто існування такої складової як суб'єкт правопорушення можливе лише за наявності причинного зв'язку між об'єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).
Такі висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 177/525/17 та п.п. 14 - 29 постанови Верховного Суду від 18.06.2020 по справі 686/14075/16-а.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП ).
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з цим, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
У постанові від 26.04.2018 у справі № 338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи викладені положення та суть правопорушення, зазначеного у протоколі та оскаржуваній постанові, у розглядуваному випадку, для того щоб притягнути позивача до адміністративної відповідальності, відповідач повинен був на підставі належних та допустимих доказів встановити сам факт адміністративного правопорушення.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Клопотань про виклик свідків сторони не заявляли, доказів про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, до протоколу не долучено.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачі не надав суду та матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення від 19 серпня 2020 року, не подав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому з цих підстав позовні вимоги необхідно задовольнити, постанову у справі про накладення адміністративного стягнення серія ДПО18 № 972262 від 19 серпня 2020 року на позивача у виді штрафу в розмірі 425 грн. скасувати, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241-246, 250,286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора управління патрульної поліції у Львівській області капітана поліції Шкробак Олександра Миколайовича про скасування постанови серії ДПО 18 № 972262 та закриття провадження у справі задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 972262 від 19 серпня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП в користь Добрянського Івана Орестовича 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
сторони у справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 ;
відповідачі: Управління патрульноїполіції уЛьвівській областіДепартаменту патрульноїполіції79053, м. Львів, вул. Перфецького,19;
Дата складення повного тексту рішення суду 16 липня 2021 року.
Суддя Г.П. Мигаль