Справа № 463/6079/21
Провадження № 1-в/463/115/21
15 липня 2021 р. Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву лікаря-психіатра дільничного Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_4 про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
згідно з ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 26.03.-02.04.2018 року, відносно ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Перебував на примусовому лікуванні у КНП ЛОР ЛОКПЛ з 09.10.2017 року по 03.03.2020 року.
19 лютого 2020 року Франківським районним судом м.Львова ОСОБА_5 було змінено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 21.09.2020 року, ОСОБА_5 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10.02.2021 року, ОСОБА_5 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Лікар-психіатр дільничний КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_4 звернувся в суд із заявою про припинення застосування примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, оскільки, відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів № 19 від 27.05.2021 року, комісія лікарів-психіатрів підтвердила обґрунтованість рішення про припинення ОСОБА_5 примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В судове засідання лікар-психіатр дільничний ОСОБА_4 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Разом з тим, подав заяву про розгляд справи без його участі, просить заяву задовольнити з підстав, наведених вище.
Прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд заяви лікаря-психіатра без його участі та не заперечує щодо припинення застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відносно ОСОБА_5 .
З врахуванням вищезазначених обставин, суд вважає за можливим проводити розгляд заяви у відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання, подавши при цьому заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Заслухавши думку захисника ОСОБА_3 , який підтримав заяву лікаря, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому ст.95 КК України та ст.512 КПК України порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч.2 ст.95 КК України особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Згідно з вимогами ч.7 ст.13 Закону України «Про психіатричну допомогу»» надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервний тип перебігу з вираженим емоційно-вольовим дефектом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Франківського районного суду м.Львова Франківського районного суду м.Львова від 26.03.-02.04.2018 року, відносно ОСОБА_5 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Перебував на примусовому лікуванні у КНП ЛОР ЛОКПЛ з 09.10.2017 року по 03.03.2020 року.
19 лютого 2020 року Франківським районним судом м.Львова ОСОБА_5 було змінено застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 21.09.2020 року, ОСОБА_5 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10.02.2021 року, ОСОБА_5 продовжено застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно з Висновком комісії лікарів-психіатрів № 19 від 27.05.2021 року (а.с.7-12), ОСОБА_5 перебуває на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» з діагнозом: параноїдна шизофренія, безперервний тип перебігу з вираженим емоційно-вольовим дефектом, є інвалідом 2-ої групи. Впродовж цього часу хворий диспансер відвідував регулярно. Рекомендоване психофармакологічне лікування приймає під контролем матері. Періодично буває у реабілітаційному центрі Хмельницької області, що покращує його психічний стан. Спостерігаючи за хворим і корегуючи медикаментозне лікування, в його психічному стані відмічається позитивна динаміка, амбулаторне та стаціонарне лікування позитивно впливає на психічний стан. Двічі лікувався стаціонарно в умовах КНП ЛОКПЛ за власним бажанням та добровільною згодою. Востаннє перебував на стаціонарному лікуванні з 25.03.2021 року по 20.05.2021 року. Був виписаний в стані покращення. Стійка соціально-трудова дезадаптація. Антисоціальних, деліквентних тенденцій не проявляє. Жодних заяв чи запитів з поліції не було, антисоціальних вчинків не скоював. Враховуючи вищенаведене, лікарська комісія, вважає за необхідне припинити ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи те, що на даний час в ОСОБА_5 є покращення психічного стану, стабілізація психічного процесу, відсутність суспільно-небезпечних тенденцій в поведінці, відтак у суду відсутні підстави для продовження застосування примусового заходу медичного характеру, тому заяву слід задовольнити та припинити застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Керуючись ст.95 КК України, ст.512 КПК України, суд, -
заяву лікаря-психіатра дільничного Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» ОСОБА_4 - задовольнити.
Припинити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1