Справа № 331/3094/21
Провадження № 1-кп/331/441/2021
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2021 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про закриття провадження за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080020001538 від 07.05.2015 року за ознаками ст. 185 ч.1 КК України
10.06.2021 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080020001538 від 07.05.2015 року за ознаками ст. 185 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності по матеріалам кримінального провадження, у разі якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 07.05.2015 року до Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області звернулась ОСОБА_5 із заявою про те, що 06.05.2015 року невідома особа за адресою вул. Залізнична в м. Запоріжжя, на ринку «Анголенко» викрала з кіоску № НОМЕР_1 належний їй гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1200 гривень та пластикові кратки «Приватбанк» та «Ощадбанк», на рахунках яких знаходились грошові кошти в сумі 675 грн. та 37 грн 19 коп. відповідно, спричинивши таким чином матеріальну шкоду на загальну суму 1840 грн.
Під час досудового розслідування допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 , яка повідомила, що вона працює приватним підприємцем та здійснює торгівлю дитячими речами в торговому кіоску АДРЕСА_1 , на території ринку «Анголенко». Так, 06.05.2015 року приблизно о 08-30 годин ОСОБА_5 перебувала на своєму робочому місці. В неї із собою була сумка, в якій знаходився гаманець з грошима та банківськими картками. Останній раз вона тримала гаманець в руках в 11-45 годин, коли покупці з нею розплачувались за товар та вона поклала його до сумки, яку поклала на картонний ящик у кіоску. Через 15 хвилин після цього, приблизно о 12-00 годин потерпіла виявила, що сумка лежить не на ящику, а на підлозі, вона її підняла та поклала на ящик, не перевіривши при цьому наявність гаманця. Через деякий час, приблизно о 13-30 годин до неї підійшов покупець і для того, щоб розрахуватись із ним, потерпіла взяла свою сумку та виявила, що з неї пропав гаманець. На думку потерпілої, коли сумка із ящика впала на підлогу, то з неї випав гаманець, який хтось підняв і викрав. У гаманці знаходились грошові кошти в сумі 1200 грн., банківські картки «Ощадбанк» та «Приватбанк». Коли потерпіла звернулась до банківських установ з метою заблокувати картки, їй повідомили, що з карти «Ощадбанк» знято грошові кошти в сумі 20 грн, з карти «Приватбанк» зняті грошові кошти в розмірі 620 грн. таким чином, внаслідок кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_5 спричинена матеріальна шкода на загальну суму 1840 грн.
В ході проведення досудового розслідування було надане доручення в порядку ст. 40 КПК України на встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин, встановлення свідків та очевидців кримінального правопорушення, а також місцезнаходження викраденого майна, а також наявних камер відео спостереження в районі місця вчинення крадіжки. Зокрема допитано ряд свідків, які жодної інформації, яка б могла допомогти в розслідуванні кримінального правопорушення не надали.
20.03.2017 року слідчим Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області винесено постанову про закриття даного кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, із вказаним рішенням Запорізька місцева прокуратура № 1 погодилась.
Водночас ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2018 року задоволено скаргу потерпілої на постанову слідчого про закриття кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вказану постанову скасовано, досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.
В ході подальшого досудового розслідування було проведено слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню, проте не було встановлено достатніх доказів для доведення причетності конкретної особи до скоєння вказаного кримінального правопорушення та вичерпані всі можливості отримати нові докази.
В судовому засіданні прокурор підтримала вказане клопотання, просила провадження закрити, з підстав того, що особа, яка вчинила злочин не встановлена, строки давності притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення сплинули, зазначила, що наразі у даному кримінальному провадженні проведено повний обсяг процесуальних, слідчих (розшукових) дій; обставин, які б перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії не має.
Зазначила також, що 17.10.2019 року набрав чинності Закон України від 04.10.2019 року № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», яким частину першу ст. 284 КПК України доповнено пунктом 3-1, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Потерпіла у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, жодних клопотань та заяв суду не направила. Суд на місці ухвалив розгляд клопотання проводити за відсутності потерпілої.
В судовому засіданні було встановлено, що відділом поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080020001538 від 07.05.2015 року за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України.
За приписами ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст.7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Стаття 25 КПК України визначає, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч.4 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз вищенаведених положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч.1 ст.284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Аналіз зазначених процесуальних норм права приводить до висновку, що підставою для закриття кримінального провадження необхідна наявність одночасно двох обставин, а саме: закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України) та неможливість досудового слідства встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. При цьому, не можливість встановлення особи, повинно бути доведено доказами, які б давали суду можливість дійти до висновку, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи.
З матеріалів досудового розслідування встановлено, що відомості про правопорушення внесено до ЄРДР 07 травня 2015 року на підставі заяви потерпілої ОСОБА_5 .
Згідно наданих прокурором матеріалів вбачається, що окрім допиту свідків станом на 2015 рік будь-яких слідчих дій не проводилось. З самого клопотання прокурора вбачається, що 20.03.2017 слідчим Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2018 скаргу потерпілої ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України задоволено, постанову скасовано та досудове розслідування відновлено. Не зважаючи на рішення слідчого судді, після його винесення жодних слідчих або процесуальних дій у кримінальному провадженні не проводилося.
Вказане розслідування аж ніяк не може вважатись ефективним, ретельним, безстороннім, сумлінним та таким, що спрямоване на виконання завдань кримінального провадження.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Відтак, в даному випадку, закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України суперечитиме принципу верховенства права та матиме формальний характер.
На підставі ст. 284, 369-372, 376 КПК України,
У задоволенні клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080020001538 від 07.05.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 16.07.2021 року о 12-45 годині.
Суддя ОСОБА_1