233 № 233/581/21
08 липня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Штреккер В.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору емфітевзису та припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису),-
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося ПрАТ «АПК-Інвест», в якому просило визнати недійсним договір емфітевзису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за яким зареєстровано 07 грудня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Виконавчим комітетом Дружківської міської ради; припинити речове право, зареєстроване за № 39637437, яке виникло на підставі договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 21 серпня 2012 року між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 21 серпня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської сільської ради за № 1104, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в оренду позивачу земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, належну їй на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 122139, виданого 02 березня 2004 року. Позивач виконує свої зобов'язання за договором оренди, сплачуючи на користь відповідача орендну плату. На підставі вказаного сертифікату було виділено в натурі земельну ділянку площею 4,432 га з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, право власності на яку було зареєстроване 13.06.2019 року. Відповідач ОСОБА_2 ухилилася від переукладення договору оренди земельної ділянки, водночас право оренди, яке виникло на підставі договору оренди паю не припинилося. Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2020 року у справ № 233/3320/20 визнано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством «АПК-Інвест» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 21 серпня 2012 року, укладеного між та Приватним акціонерним товариством «АПК- Інвест» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованого 21 серпня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1104. ПрАТ «АПК-Інвест» наразі не має змоги виконати вказане рішення суду та внести запис про право оренди щодо спірної земельної ділянки до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки позивачу стало відомо про наявність договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрованого 07.12.2020 р. Виконавчим комітетом Дружківської міської ради всупереч того, що право оренди спірної земельної ділянки було визнано за ПрАТ «АПК-Інвест» на підставі рішення суду.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності та відзиви на позов не надали.
Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 08.07.2021 р. без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання судом постановлено провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що 21 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «АПК- Інвест» було укладено договір оренди земельної частки (паю), який належав ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії РН №122139, відповідно до п.п.1.1, 2.2, 2.3 якого орендодавець ОСОБА_2 передає, а орендар приймає у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років. Сторони узгодили розмір орендної плати - 4823 гривні 53 копійки та її виплату один раз на рік - у грудні поточного року. Відповідно до п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) сторони дійшли згоди про те, що у випадку виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством. Вказаний договір зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1104 від 21 серпня 2012 року, що підтверджується відповідною відміткою на договорі. 21 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «АПК-Інвест» було підписано акт приймання - передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного договору оренди від 21 серпня 2012 року. На підтвердження виконання своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати на користь ОСОБА_2 позивачем надано копії видаткових касових ордерів та платіжних доручень про перерахування на користь орендодавця орендної плати в період часу з 2012 по 2019 р.р. Згідно з бухгалтерською довідкою ПрАТ «АПК-Інвест» №150 від 01.02.2021 на користь ОСОБА_2 нарахована орендна плата за період з 01.01.2019 по 31.12.2020.
Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2020 року у справі 233/3320/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК- Інвест» до ОСОБА_2 про визнання права оренди земельної ділянки, що набрало законної сили 22 грудня 2020 року, визнано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,43 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством «АПК- Інвест» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 21 серпня 2012 року, укладеного між та Приватним акціонерним товариством «АПК- Інвест» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованого 21 серпня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1104.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказаним рішенням суду було встановлено, що розпорядженням Голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 07 грудня 2018 року № 640 було надано ОСОБА_2 дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв'язку з заміною сертифікату (серія РН № 122139) на право на земельну частку (пай) на правовстановлюючий документ на земельну ділянку із земель КСП «Дружківський», орієнтованою площею 4,86 умовних кадастрових гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області. Як вбачається з повідомлення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області за № 2073/01-63 від 02 жовтня 2020 року державна реєстрація права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1422483900:43:000:0020 проведена на підставі рішення Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 20 травня 2019 року № VІІ/45-2, що мало місце 13 червня 2019 року, що також підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Як вбачається з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14 липня 2020 року, за відповідачем ОСОБА_2 13 червня 2019 року було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422483900:43:000:0020, площею 4, 432 га. В порушення п.3.1 договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_2 не повідомила ПрАТ «АПК-Інвест» про виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі.
23 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 , яка є власником земельної ділянки з кадастровим номер 1422483900:43:000:0020, та ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено договір про надання (встановлення) права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), згідно із яким власник надає, а землекористувач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в с. Миколайпілля Костянтинівського району Донецької області, кадастровий номер 1422483900:43:000:0020, загальною площею 4,432, строком користування 49 років.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.01.2021 право користування ОСОБА_3 земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432, 07.12.2020 було зареєстровано 07 грудня 2020 року, номер запису про право 39637437.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року № 1529/99 постановлено, що у ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) слід виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.
Відповідно до п.17 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно з розділом ІХ Перехідних положень ЗУ «Про оренду землі» громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.
Статтями 31 та 32 вказаного Закону передбачені підстави припинення договору оренди землі, в тому числі, шляхом його розірвання, а саме: договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
Судом не встановлено наявність підстав, передбачених статтями 31, 32 ЗУ «Про оренду землі» для припинення договору оренди земельної частки (паю) від 21 серпня 2012 року, укладеного між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_2 . Водночас чинним законодавством передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Зміна статусу предмета оренди та орендодавця, недійсність сертифіката на право на земельну частку (пай) після виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю не передбачені ЗУ «Про оренду землі» як самостійні підстави для припинення договору оренди, а є підставою для його переукладання на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.
Слід також зазначити, що норма права, викладена в п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), форма якого затверджена Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №5 від 17 січня 2000 року, відповідно до якої у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства, є відсильною, але, як зазначалось раніше, чинним законодавством не передбачена як самостійна підстава для припинення договору оренди зміна статусу предмета оренди та сторін та / або недійсність сертифіката на право на земельну частку (пай) після виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 410 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що право оренди ПрАТ «АПК-Інвест» земельної частки (паю), а в наступному - земельної ділянки, виділеної в натурі та переданої у власність, без достатньої правової підстави було порушено її власником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які уклали договір про надання (встановлення) права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) з кадастровим номером 1422483900:43:000:00207, площею 4,432 га (рілля), та не визнають право оренди позивача шляхом припинення в односторонньому порядку орендних правовідносин.
Статтею 16 ЦК України гарантується право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки судом встановлено, що договір емфітевзису щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суперечить вимогам вищенаведених актів цивільного законодавства, вказаний правочин має бути визнаний недійсним. А отже, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги в цій частині та визнати недійсним договір емфітевзису земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23 жовтня 2020 року, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за яким зареєстровано Виконавчим комітетом Дружківської міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 грудня 2020 року за № 39637437.
Відповідно до абз. 1 - 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
З урахуванням викладеного, зважаючи на те судом визнано недійсним договір емфітевзису земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23 жовтня 2020 року, суд дійшов висновку про необхідність припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 39637437 на підставі договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23 жовтня 2020 року.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А отже, з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПрАТ «АПК-Інвест» необхідно стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 4540 грн, що відповідає сумі 2270 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 268, 273, 280 - 282, 289, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору емфітевзису та припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) - задовольнити.
Визнати недійсним договір емфітевзису земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23 жовтня 2020 року, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за яким зареєстровано Виконавчим комітетом Дружківської міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 грудня 2020 року за № 39637437.
Припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 1422483900:43:000:0020, площею 4,432 га, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 39637437 на підставі договору емфітевзису, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 23 жовтня 2020 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1135 (однієї тисячі ста тридцяти п'яти) гривень 00 копійок з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Дата складення повного рішення суду - 13 липня 2021 року.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест», місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а, ЄДРПОУ 34626750; відповідачі: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя