ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 липня 2021 року м. Київ № 826/10788/18
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та стягнення шкоди.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо утримання з пенсії, яка призначалась до виплати, сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2015 по 28.02.2018;
- стягнути з відповідача на його користь суму завданої шкоди, внаслідок протиправного утримання з його пенсії податку на доходи фізичних осіб в сумі 42996,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оподаткування пенсії позивача за спірний період на підставі підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 №1-6/2018 вказану норму визнано неконституційною, у зв'язку з чим, утримання податку на доходи фізичних осіб з пенсії позивача, за період дії вказаної норми права є незаконним, а тому, відповідні утримання у сумі 42996,22 грн підлягають виплаті позивачу як недоплачена пенсія.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, що не перешкоджає її розгляду.
Дослідивши письмові докази, Судом встановлено.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з липня 2015 року отримує пенсію за віком, про що свідчить пенсійне посвідчення від 18.08.2015 серії НОМЕР_1 .
У період з 01.07.2015 по 28.02.2018 позивачу призначено пенсію у розмірі 287917,40 грн, з яких утримано 42996,22 грн та фактично виплачено - 244921,18 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка відповідача від 24.05.2018 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії позивача.
Відповідно до інформації про нарахування пенсії позивачу за період з липня 2015 року по лютий 2018 рік, наданої відповідачем листом від 30.05.2018 №10131/04/К-222 на запит позивача, розмір нарахованої пенсії позивача в серпні 2015 року складав 9131,25 грн, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 616,13 грн та військовий збір - 61.61 грн; з вересня 2015 року по грудень 2015 року розмір нарахованої пенсії складав 9141,25 грн, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 617,41 грн та військовий збір - 61.74 грн; з січня 2016 року по червень 2016 року розмір нарахованої пенсії складав 1371,19 грн, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 545,41 грн та військовий збір - 54.54 грн. При цьому, у період з липня 2015 року по вересень 2017 року утримано з призначеної пенсії 36002,12 грн - 15% відрахування в період роботи.
Позивачем також надано до суду розрахунок суми завданої шкоди, відповідно до якого розмір утримання з його пенсії за період з липня 2015 року по вересень 2017 року складає 40143,22 грн.
Не погоджуюсь з діями пенсійного органу щодо обкладення податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сум його пенсії за спірний період, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-ІV) пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати; пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058-ІV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Стаття 38 ПК України передбачає, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Коло осіб, з яких утримується податок на доходи фізичних осіб, визначається пунктом 162.1 статті 162 ПК України, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Своєю чергою платниками військового збору також є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Натомість ставка податку на доходи фізичних осіб змінювалась залежно від періоду, протягом якого були чинні певні законодавчі акти.
Зокрема, положення пункту 167.1 статі 167 ПК України (в редакції, яка була чинною з 01.01.2015 до 01.01.2016) передбачали, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Правила пункту 167.4 статті 167 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2016 до 01.07.2016) встановлювали, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.
Водночас приписи пункту 167.4 статті 167 ПК України (в редакції, що чинна з 01.07.2016) закріплюють, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.1.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
За правилом пункту 164.3. статті 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VIII до ПК України внесені зміни, що набрали чинності з 01.07.2014. Згідно з цими змінами стаття 164 Кодексу доповнена новим пунктом 164.2.19, за яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, у частині такого перевищення.
Отже, відповідно до положень ПК України з 01.07.2014 базою оподаткування є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує десять тисяч гривень на місяць.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII до зазначеного підпункту Кодексу внесені зміни, що набрали чинності з 01.01.2015, за якими до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015, внесені зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування військовим збором. Відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII "Про Державний бюджет на 2015 рік" у 2015 році мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн, з 1 вересня - 1378 гривень; тому відповідно до положень ПК України базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує: з 1 січня 2015 року - 3654 грн на місяць, з 1 вересня 2015 року - 4134 грн на місяць.
01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким продовжене справляння податку на доходи фізичних осіб та військового збору з пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.
Законом України від 02.06.2016 № 1411-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій", який набрав чинності з 01.07.2016, підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України викладений в такій редакції: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно зі статтею 7 Закону України від 25.12.2015 № 928-VIII "Про Державний бюджет на 2016 рік" установлений у 2016 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1074 гривні, тому відповідно до положень ПК України базою оподаткування у 2016 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує з 1 липня 2016 року - 10740 грн на місяць.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII "Про Державний бюджет на 2017 рік" установлений у 2017 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1247 гривень, тому відповідно до положень ПК України базою оподаткування у 2017 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує: з 1 січня 2017 року - 12470 грн на місяць.
Статтею 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до пункту 164.3. статті 164 цього Кодексу, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Також, пунктом 16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Тобто, з наведеного слідує, що об'єктом оподаткування військового збору, є розмір доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб, при цьому базою оподаткування по відношенню до позивача є загальний розмір пенсії.
27.02.2018 Конституційний Суд України ухвалив Рішення про визнання неконституційним положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України, яким запроваджено оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів, суперечить статті 46 Конституції України.
Відповідно до статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини Рішення вбачається, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Підсумовуючи зазначене, Суд дійшов висновків про те, що дія абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України втратила чинність з 27.02.2018.
При цьому, судом встановлено, що з липня 2016 року відповідач припинив стягнення податку з пенсії позивача, що підтверджується інформацією про нарахування пенсії позивача наданою відповідачем.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.
Судом встановлено, що розмір нарахованої пенсії позивача у щомісячному розрізі за період з липня 2015 року по червень 2016 року перевищував законодавчі встановлені бази оподаткування відповідного доходу, що свідчить про те, що упродовж зазначеного періоду із пенсії позивача правомірно утримувався податок на доходи фізичних осіб в розмірі 15 % нарахованої пенсії (всього на суму 6358,23 грн) та військовий збір в розмірі 1,5 % нарахованої пенсії (всього на суму 635,82 грн), при цьому, з липня 2016 року відповідачем припинено утримання з пенсії позивача.
Відповідно до абзаців четвертого та п'ятого частини першої статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
З наявного в матеріалах справи розрахунку розміру пенсії позивача вбачається, що у період з липня 2015 року по вересень 2017 року пенсія виплачувалась в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, у зв'язку з чим, посилання позивача на утримання у період з 01.07.2015 по 28.02.2018 з пенсії, яка призначалась до виплати сум податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 42996,22 грн (40143,22 грн відповідно до наданого позивачем розрахунку суми завданої шкоди) є помилковими, оскільки відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку пенсії позивача, утримання з призначеної пенсії позивача у період з у період з липня 2015 року по лютий 2018 рік складали 42996,22 грн, з яких: 36002,12 грн - 15% відрахування в період роботи на підставі абзацу четвертого частини першої статті 47 Закону № 1058-IV (за період з липня 2015 року по вересень 2017 року); 6358,23 грн - податок на доходи фізичних осіб в розмірі 15 % нарахованої пенсії (за період з серпня 2015 року по липень 2016 рік); 635,82 грн - військовий збір в розмірі 1,5 % нарахованої пенсії (за період з серпня 2015 року по липень 2016 рік).
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн (платіжне доручення від 26.06.2018 №1-695К).
Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно -Кудрявська, 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець