16 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5797/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2020 №0036176-5533-0318, від 08.04.2020 №0036177-5533-0318, від 05.04.2021 №0145495-2406-0318, від 05.04.2021 №0145496-2406-0318.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за податковий період 2019 рік на суму 32371, 61 грн та за податковий період 2020 рік на суму 33343, 18 грн.
Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки відповідач безпідставно визнав об'єктом оподаткування належний позивачу недобудований будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що належний їй на праві приватної власності об'єкт незавершеного будівництва не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ГУ ДПС у Волинській області.
Ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 16)
У відзиві на позовну заяву від 08.07.2021 №1982/03-20-20-01 (а.с. 20-21) представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що спеціальний порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва встановлений ст.27-1 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV.
Об'єктами оподаткування податком на нерухомість вважаються об'єкти нерухомості, що перебувають у власності - об'єкти нерухомого майна, що внесені до Державного реєстру прав.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шо безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Таким чином, відомості які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно об'єкта нерухомого майна вносяться після того, як об'єкт прийнято до експлуатації, а тому житловий будинок по АДРЕСА_1 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відносно об'єкта нерухомого майна яке не є об'єктом незавершеного будівництва.
З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив від 15.07.2021 позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, а також зазначила, що відповідач не спростував доводів і аргументів наведених у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області 08.04.2020 винесено та направлено ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичною особою, яка є власником житлової нерухомості № 0036176-5533-0318 та № 0036177-5533-0318 на суму податкового зобов'язання 156, 2 грн та 32215, 41 грн відповідно за податковий період 2019 рік.
05.04.2021 ГУ ДПС у Волинській області винесено та направлено ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичною особою, яка є власником житлової нерухомості №0145495-2406-0318 та №0145496-2406-0318 на суму 176, 78 грн та 33166,4 грн відповідно за податковий період 2020 рік.
Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що у власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 522, 0 кв метрів (а.с. 11-14), та 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Позивач, стверджуючи, що належний їй на праві власності будинок є об'єктом незавершеного будівництва, а тому не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, просить визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Нормами ПК України, встановлені пільги зі сплати вищезазначеного податку, зокрема, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України - база оподаткування об'єкта/об'єкті житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: ~
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішеннями Луцької міської ради Волинської області встановлені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебувають у власності фізичних осіб на 2019 та 2020 роки, а саме 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року) (а.с. 27-36).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПКУ встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Як вбачається з матеріалів справи, податкові-повідомлення рішення винесені податковим органом у зв'язку із тим, що у приватній власності фізичної особи ОСОБА_1 перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 522, 0 кв метрів (а.с. 11-14) та частка у квартирі ( АДРЕСА_3 .
З позовної заяви вбачається, що позивач вважає протиправними оскаржувані ППР, оскільки вказує, що у її власності перебуває об'єкт незавершеного будівництва, який не може бути об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Суд вважає такі доводи позивача необгрунтованими з огляду на наступне.
Так, з витягу №264308787 від 05.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що у власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого 522, 0 кв метри (а.с. 39 (зворот)). Підставою виникнення права власності на вищевказаний житловий будинок є свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 31.03.2008 видане виконавчим комітетом Луцької міської ради (а.с. 41).
З витягу №264308787 від 05.07.2021 також видно, що у приватній спільній частковій власності позивача (частка 1/3) перебуває квартира АДРЕСА_2 .
Таким чином, з матеріалів справи досліджених судом вбачається, що у власності позивача перебував саме житловий будинок загальною площею 522, 0 кв метри, а не об'єкт незавершеного будівництва (як про це стверджує позивач).
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номери інформаційних довідок: 225991810 від 29.09.2020 та 259695054 від 03.06.2021), вбачається, що об'єкт обтяження: будинок, недобудований, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 11 (зворот)), оскільки з цих же інформаційних довідок видно, що 15.02.2011 вносились зміни до договору іпотеки від 05.09.2005, внаслідок яких об'єктом обтяження було визначено будинок житловий АДРЕСА_1 (а.с. 12, а.с. 13 (зворот)).
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність винесених ГУ ДПС у Волинській області податкових повідомлень-рішень від 08.04.2020 №0036176-5533-0318, від 08.04.2020 №0036177-5533-0318, від 05.04.2021 №0145495-2406-0318, від 05.04.2021 №0145496-2406-0318, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2020 №0036176-5533-0318, від 08.04.2020 №0036177-5533-0318, від 05.04.2021 №0145495-2406-0318, від 05.04.2021 №0145496-2406-0318, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий-суддя Т.М. Димарчук