про повернення позовної заяви
м. Вінниця
15 липня 2021 р. Справа № 120/5519/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 03.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які вказують на поважність причин пропуску строку.
У зв'язку із обмеженим фінансуванням Вінницького окружного адміністративного суду на 2021 рік та відсутністю достатніх коштів для сплати послуг поштового зв'язку, про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 повідомлена 14.06.2021 секретарем судового засідання у телефонному режимі, про що складена телефонограма. Позивачку проінформовано про можливість отримання копії ухвали від 03.06.2021 в приміщенні суду. У відповідь позивачка звернувся із заявою про надіслання їй копії ухвали від 03.06.2021 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
14.06.2021 копію ухвали від 03.06.2021 надіслано на повідомлену позивачкою електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що секретарем судового засідання складено довідку.
Підтвердження факту отримання позивачем копії ухвали до суду не надійшло.
Тому, 15.06.2021 секретарем судового засідання було складено довідку про відсутність підтвердження про отримання електронного листа.
Суд вважає, що довідка від 15.06.2021 є достатнім доказом вручення позивачу копії ухвали від 03.06.2021 виходячи із таких мотивів.
Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано процедури підтвердження отримання учасником судового процесу надісланої йому на електронну адресу копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, однак, згідно з положеннями ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Статтею 129 КАС України унормовано питання щодо виклику (повідомлення) шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Відповідно до п. 3 ст. 129 КАС України, якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
Відтак, суд вважає за можливим застосування аналогії закону у частині правових наслідків відсутність підтвердження про отримання електронного листа позивачем, а тому довідка від 15.06.2021 вважається документом, який підтверджує факт отримання позивачем 15.06.2021 ухвали про залишення позовної заяви без руху в електронній формі.
Узагальнюючи вказані обставини суд зазначає, що позивачка, достеменно знаючи про факт та підстави залишення її позову без руху, недоліків позовної заяви у спосіб зазначений в ухвалі від 03.06.2021 не усунула.
При розгляді процесуального питання суд враховує і практику Європейського суду з прав людини, який зокрема у справі "KARAKUTSYA v. UKRAINE" (заява № 18986/06) від 16.02.2017 наголошував, що обов'язком позивача є проявляти інтерес до ініційованої ним справи, виявляючи особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи.
Натомість після отримання інформації про залишення позову без руху позивачка жодним чином не виявила зацікавленості в розгляді свого питання поставленого перед судом, та необхідності усунення недоліків позовної заяви.
Крім того суд враховує, що згідно ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Тому, при постановлені цієї ухвали суд враховує і строки пересилання поштових відправлень.
Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 року "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, в тому числі і рекомендованої письмової кореспонденції.
Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ цих Нормативів, нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) становить у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1-5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначений нормативний строк пересилання збільшуються на один день (пункт 2 розділу ІІ Нормативів).
Отже, на момент постановлення цієї ухвали, граничні строки на подання позивачкою заяви про продовження строків або доказів усунення недоліків позовної заяви так і на отримання судом цих доказів закінчилися. Тому, позивачка вважається такою, що не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк (протягом десяти днів з дня вручення ухвали) або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин, враховуючи, що заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачкою не подано, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Дата постановлення ухвали обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.06.2021 по 12.07.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 02.06.2021 № 077-в/к.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, разом з доданими до неї документами повернути позивачці.
2. Роз'яснити позивачці, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3 Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович