"07" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/257/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.
розглянувши справу № 916/257/21 в порядку загального позовного провадження
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" /ЄДРПОУ 42114410, адреса - 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, e-mail: kanc@ooek.od.ua/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА" /ЄДРПОУ 32971534, 65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, e-mail: farma15@i.ua/
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Південна енергопостачальна компанія" /ЄДРПОУ 42351807, адреса - 65049, м. Одеса, вул. Івана Франко, 55/
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" /ЄДРПОУ 00131713, адреса - 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28-Б/
про стягнення штрафу 36 689,76 грн.
за участю представників:
від позивача: Рябоконь Володимир Ігорович, довіреність № 02/28/12 від 28.12.2020 року;
відповідача: Шкрібляк Майя Іванівна, ордер № ОД634112 від 26.02.2021 року;
третя особа1: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
третя особа2: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
02.02.2021 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 267/21/ до товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА" про стягнення штрафу, нарахованого за дострокове припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу № 04-27500-ПВЦ у розмірі 36 689,76 грн. та судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повідомив позивача про розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 04-27500-ПВЦ у передбачений умовами договору строк.
Позов пред'явлено на ст.ст. 627, 633-634 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 275 ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалою суду від 04.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/257/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Згідно повернутого на адресу суду 15.02.2021 року рекомендованого повідомлення № 6511913151883 поштове відправлення, надіслане на адресу відповідача ТОВ "ФАРМА" /ЄДРПОУ 32971534, 65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15/ отримане відповідачем 11.02.2021 року.
01.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 5636/21/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що з огляду на встановлений порядок зміни електропостачальника, відповідач мав виправдані законом очікування щодо дотримання кожним із учасників процесу такого встановленого порядку, а отже - своєчасної обізнаності самого позивача як попереднього енергопостачальника в порядку опосередкованої інформаційної взаємодії з новим електропостачальником - ТОВ «ПЕК» через адміністратора комерційного обліку - АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з намірами відповідача змінити електропостачальника.
Відповідач зауважує, що жодний з пунктів договору не містить умови, що саме відповідач має надіслати позивачу повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору.
01.03.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /вх. № 5647/21/. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що спрощений порядок розгляду даної справи не дозволяє встановити справжній зміст умов укладеного між сторонами договору, які стосуються стягнення заявленої суми штрафу, не інакше як шляхом виклику та безпосередньої участі сторін у судових засіданнях для надання необхідних пояснень та встановлення їх дійсної волі під час укладання відповідного договору. У зв'язку із чим, відповідач заперечує проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження та ініціює перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Відповідач заявляє про поважність причин пропуску строку на подання вказаної заяви та просить поновити пропущений строк з тих підстав, що відповідач звернувся за наданням правової допомоги до АО "Юбікон" та почав отримувати правову допомогу у даній справі лише 26.02.2021 року.
01.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача /вх. № 5646/21/ про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також 01.03.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача про залучення третіх осіб /вх. № 5648/21/, в якій відповідач просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:
- ТОВ "Південна енергопостачальна компанія", яке є новим електропостачальником відповідача;
- АТ "ДТЕК Одеські електромережі", яке на даний час виконує функції адміністратора комерційного обліку, постачальника послуг комерційного обліку та оператор системи розподілу.
Ухвалою суду від 03.03.2021 року відмовлено у задоволені клопотання відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА" про поновлення строку на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /вх. № 5647/21 від 01.03.2021 року/; залишено без розгляду заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /вх. № 5646, вх. № 5647/21 від 01.03.2021 року/; постановлено справу № 916/257/21 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 31.03.2021р. о 14:00 год.; задоволено клопотання відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА" про залучення до участі у справі третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача /вх. № 5648/21 від 01.03.2021 року/ у справі № 916/257/21; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Південна енергопостачальна компанія» та акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі».
10.03.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 6537/21/, в якій позивач зауважує, що зміна електропостачальника є підставою припинення дії договору, проте не є підставою для нарахування штрафу. Підставою для нарахування штрафу є саме припинення (розірвання) дії договору і штраф необхідно сплачувати в тому випадку, коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну дії чинного договору.
Позивач зазначає, що виконання відповідачем умов законодавства щодо порядку зміни електропостачальника не спростовує його обов'язку виконувати умови укладеного із електропостачальником договору.
Позивач також зауважує, що оскільки договір укладено саме між споживачем та постачальником, то обов'язок споживача повідомити про дострокове припинення/розірвання договору стосується саме постачальника.
У судовому засіданні 31.03.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 21.04.2021 року на 15:30 год.
21.04.2021 року на адресу суду надійшли пояснення по справі від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» /вх. № 11190/21/, в яких товариство вказує, що при вирішенні даного спору необхідно виходити з умов договірних зобов'язань між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «ФАРМА». АТ «ДТЕК Одеські електромережі» зауважує, що посилання відповідача на те, що він очікував на повідомлення ТОВ «ООЕК» та нового постачальника про своє бажання змінити постачальника через АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не позбавляють відповідача від обов'язку виконання взятих на себе зобов'язань суперечать положенням ч. 1 ст. 511 ЦК України, згідно якої зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи, та не є предметом розгляду даної справи.
У судовому засіданні 21.04.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження до 03.06.2021 року та відкладення судового засідання на 12.05.2021 року на 12:30 год.
12.05.2021 року на адресу суду надійшли заперечення /вх. № 12763/21/, в яких відповідач знову наголошує, що жодний з пунктів договору не містить умови, що саме відповідач має надіслати позивачу повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору. На думку відповідача, зважаючи на неоднозначність умов даного договору про постачання електричної енергії споживачу щодо умов повідомлення відповідачем про дострокове розірвання договору та юридичні наслідки їх недотримання, застосуванню до спірних правовідносин підлягає принцип Contra proferentem /слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав/. Оскільки договір про постачання електричної енергії є публічним договором приєднання, то відповідач був позбавлений можливості впливати на зміст умов зазначеного договору, що за словами відповідача, нівелює доводи позивача у відповіді на відзив, що протоколи розбіжностей до вказаного договору про постачання електричної енергії споживачу не складалися та умови договору в повній мірі були погоджені сторонами.
Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів виконання ним свого обов'язку з виконання положень п. 9.6.1 ПРРЕЕ.
У судовому засіданні 12.05.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 02.06.2021 року на 11:00 год.
19.05.2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача /вх. № 13606/21/, в яких позивач зазначає, що застосування принципу Contra proferentem до спірних правовідносин є недоречним, оскільки обрані комерційні пропозиції є індивідуальними, мають реквізити обох сторін, жодних доказів підтвердження «переважного впливу однієї сторони» відповідачем не надано.
Позивач зазначає, що комерційна пропозиція, яка є додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу, регулюють правовідносини, які виникли між постачальником та споживачем при здійсненні постачання електричної енергії споживачу, а саме між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «ФАРМА», та не передбачає можливості врегулювання правовідносин між споживачем та іншими учасниками ринку електричної енергії, крім постачальника, з яким укладена відповідна комерційна пропозиція.
У підготовчому судовому засіданні 02.06.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 07.07.2021 року на 10:00 год.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у заявах по суті.
Треті особи до судового засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, на виконання ЗУ „Про ринок електричної енергії", під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу Акціонерного товариства „Одесаобленерго" від постачання електричної енергії, - було створено Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія", з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам.
Абз. 1-8 пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII (зі змінами від 23.11.2018 №2628-УІII) визначені наступні вимоги стосовно діяльності нового (відокремленого) постачальника електричної енергії:"... під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.
З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.
На виконання вищенаведених вимог законодавства, постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018р. ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія" надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до частині 6 статті 56 ЗУ „Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
У зв'язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України „Про ринок електричної енергії" , п.2. та п.4. Постанови № 312 від 14.03.2018р. про затвердження „Правил роздрібного ринку електричної енергії", які передбачали, що:(п. 2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
З 01 січня 2019р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - Акціонерне товариство „Одесаобленерго" на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018р. „Про видачу Акціонерному товариству „Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".
Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" приєдналось до публічного договору про розподіл та має з Акціонерним товариством „Одесаобленерго" Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу, відповідно до умов якого: Акціонерне товариство „Одесаобленерго", як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника.
Наявність зазначеного договору доводиться Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії Акціонерного товариства „Одесаобленерго".
На виконання п. 2 та п.4 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМА" приєдналось до публічного договору про розподіл електричної енергії Акціонерним товариством „Одесаобленерго" шляхом фактичного споживання електричної енергії.
Акціонерне товариство „Одесаобленерго" надає Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, Акціонерне товариство „Одесаобленерго" також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18р.).
Акціонерне товариство „Одесаобленерго" адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від Споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита Споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії Споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє Споживачу рахунки на оплату.
Пунктом 1.2.8. ПРРЕЕ передбачено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу викладені Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія" на офіційному веб-сайті.
Також п. 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Так, відповідач ТОВ "ФАРМА" приєднався до умов публічного договору шляхом споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків. Відповідно споживачу було відкрито особовий рахунок № 04-27500, про що свідчить підписана заява-приєднання від 01.01.2019 року до публічного договору про постачання електричною енергією на умовах раніше укладеного договору з постачальником за регульованим тарифом, додатком до якої визначено перелік точок комерційного обліку відповідача /а.с. 21/.
З вищевикладеного вбачається, що ТОВ "ФАРМА" приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією № 31:ПВЦ-попередня оплата (до 50 000) Комплекс 1, строком дії з 01.01.2020 року по 01.03.2020 року.
01.12.2019 року між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «ФАРМА» було підписано Додаток №3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №04-27500-ПВЦ, згідно якого на 2020 р. Споживачу встановлено обсяги договірних величин електроспоживання. Очікуваний (договірний) обсяг споживання ТОВ «ФАРМА» у січні 2020 року встановлено в розмірі 18 000 кВ г./год.
Згідно з пунктом 2.1 комерційної пропозиції № 3-ПВЦ «Попередня оплата-Комплекс 1», Клієнт здійснює оплату за електроенергію до початку розрахункового періоду, попереднім платежем 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до Договору «Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії Клієнту», або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії у розрахунковому періоді, на підставі рахунку на попередню оплату Постачальника або самостійно, грошовими коштами на р/рахунок ТОВ «ООЕК», з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 13 узгодженої між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «ФАРМА» Комерційної пропозиції. Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем заяви-приєднання до Договору і укладається на строк до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування нені та штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Отже, договір між сторонами укладено з фіксованим строком його дії.
Відповідно до пункту 13.1 Публічного договору про постачання електричної енергії споживачу. Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви- приєднання. яка є додатком 1 до цього Договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
Відповідно до пункту 13.3. Публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, за умови дострокового розірвання Договору за ініціативою Споживача. Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику передбачені обраною Споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення Договору.
Пунктом 14 підписаної зі сторони ТОВ «ФАРМА» Комерційної пропозиції передбачено штраф за дострокове припинення дії договору, а саме: у разі дострокового припинення (розірвання) Договору про постачання електричної енергії за ініціативою Клієнта, Клієнт зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі вартості електричної енергії, замовленої Клієнтом, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому Постачальником було отримано повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору. Прогнозований договірний обсяг споживання визначається відповідно до Додатку №3 «Обсяги постачання електричної енергії Клієнту». Штраф сплачується в ТОМУ випадку коли повідомлення Споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору.
ТОВ «ООЕК» було виставлено рахунок №04-27500/П від 03.12.2019 р., згідно з яким до оплати ТОВ «ФАРМА» було виставлено 36 983,30 гри, відповідно до очікуваних (договірних) обсягів на 2020 р. у розмірі 18 000 кВт/год, згідно вищенаведеної заявки відповідача.
23.12.2019 р. ТОВ «ФАРМА» було здійснено оплату виставленого рахунку за активну електричну енергію па умовах передоплати за січень 2020 р. у розмірі 36 983,30 гри, із призначенням платежу: «сплачено за активну електроенергію, згідно рах. №04-27500/П від 03.12.2019 р.».
Разом із тим, 09.01.2020 року між ТОВ «Південна енергоспостачальна компанія» та ТОВ «ФАРМА» було укладено договір № 93 про постачання електричної енергії споживачу. Додатком № 2 до вказаного договору є Комерційна пропозиція «LIGHT». Додатком № 3 до договору є заява-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу, початок постачання електричної енергії з 01.02.2020 року.
30.01.2020 року у відповідь на запит ТОВ «ПЕК» вих. № 3 від 10.01.2020 року АТ «Одесаобленерго» надало повідомлення вих. № 101/19/03-408 про можливість постачання ТОВ «ФАРМА» електричної енергії з 01.02.2020 року.
31.01.2020 р. TOB «ООЕК» отримаю від АТ «Одесаобленерго» лист №101/19/03-463 від 31.01.2020 р., яким позивача було повідомлено про зміну з 01.02.2020 р. ТОВ «ФАРМА» електропостачальника.
У зв'язку з достроковим припиненням дії Договору, відповідачу було виставлено остаточний Рахунок №04-27500/1 від 04.02.2020 р. за спожиту активну електричну енергію.
30.07.2020 року за вих. № 06/03-1459 позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 36 689,76 грн. в якості штрафу за дострокове припинення дії договору.
Оскільки, відповідач не здійснив сплату штрафу за дострокове припинення дії договору, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Приписами ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина перша статті 180 ГК України).
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Таким чином, законодавець відповідно до змісту пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» розмежовує правовідносини з розірвання договору, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою споживача, у разі зміни електропостачальника та правовідносини з дострокового розірвання договору з інших причин, залежно від чого, із наявністю/відсутністю санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Статтею 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Пунктом 10.2 Договору сторони встановили, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) та цим Договором.
Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.1 ПРРЕЕ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та цими Правилами.
Пунктом 6.1 (підпункти 6.1.1 - 6.1.3) ПРРЕЕ передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб'єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 ПРРЕЕ встановлено, що якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника, споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.
Згідно зі ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Отже, у зазначеній нормі наведено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 р. № 916/1684/18.
Враховуючи положення ч.ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України, у зазначеній нормі наведено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
У вказаних нормах наведено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. Господарський суд зазначає, що припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору. При цьому зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію щодо припинення зобов'язань по договору викладено у постанові колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 5 липня 2019 року № 916/1684/18).
Виходячи з умов Договору (підпункти 10, 13 пункту 6.2, пункти 10.1, 13.3, 13.5 Договору), господарський суд приходить до висновку, що відповідач наділений правом на дострокове розірвання Договору саме у зв'язку із зміною електропостачальника, що в свою чергу, є наслідком того, що Договір достроково припинив свою дію саме внаслідок реалізації відповідачем свого права на зміну електропостачальника, яке гарантоване чинним законодавством та умовами укладеного Договору.
Разом з тим, умовами п. 14 "Комерційної пропозиції № 3-ПВЦ «Попередня оплата-Комплекс 1» "Штраф за дострокове припинення дії договору" визначено, що у разі дострокового припинення (розірвання) договору про постачання електричної енергії за ініціативою клієнта, клієнт зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі вартості електричної енергії, замовленої клієнтом, як прогнозований договірний обсяг споживаний в місяці, в якому постачальником було отримано повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору. Прогнозований договірний обсяг споживання визначається відповідно до Додатку 3 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу". Штраф сплачується в тому випадку, коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше, ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору.
Як встановлено судом вище, 09.01.2020 року між ТОВ «Південна енергоспостачальна компанія» та ТОВ «ФАРМА» було укладено договір № 93 про постачання електричної енергії споживачу. Додатком № 2 до вказаного договору є Комерційна пропозиція «LIGHT». Додатком № 3 до договору є заява-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу, початок постачання електричної енергії з 01.02.2020 року.
30.01.2020 року у відповідь на запит ТОВ «ПЕК» вих. № 3 від 10.01.2020 року АТ «Одесаобленерго» надало повідомлення вих. № 101/19/03-408 про можливість постачання ТОВ «ФАРМА» електричної енергії з 01.02.2020 року.
Сторонами не заперечується, що 31.01.2020 р. TOB «ООЕК» отримаю від АТ «Одесаобленерго» лист №101/19/03-463 від 31.01.2020 р., яким позивача було повідомлено про зміну з 01.02.2020 р. ТОВ «ФАРМА» електропостачальника.
При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення не пізніше ніж за 21 день позивача саме споживачем про дострокове припинення договору. Вказані обставини не спростовуються відповідачем, який у своїх заявах по суті наголошує на тому, що жодний з пунктів договору не містить умови, що саме відповідач має надіслати позивачу повідомлення про дострокове припинення (розірвання) договору.
Господарський суд зауважує, що ані пункт 13.3 договору приєднання, ані інші положення укладеного між сторонами договору не містять винятків щодо звільнення відповідача від сплати позивачу передбачених комерційною пропозицією штрафних санкцій у разі дострокового припинення договору за ініціативою ТОВ «ФАРМА» у зв'язку зі зміною енергопостачальника та неповідомлення про це позивача (або несвоєчасне повідомлення).
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів повідомлення позивача саме відповідачем у встановлений п.14 комерційної пропозиції строк про дострокове припинення договору, господарський суд зазначає, що у даному випадку на ТОВ «ФАРМА» може бути покладено обов'язок сплати штрафу за неповідомлення про припинення договору у зв'язку зі зміною енергопостачальника.
Разом з тим, вказаним п.14 комерційної пропозиції передбачено, що штраф сплачується у розмірі вартості електричної енергії, замовленої Споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому постачальником було отримано повідомлення про дострокове припинення договору. Прогнозований договірний обсяг споживання визначається відповідно до Додатку 3 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу".
Згідно з п.13.12 Договору про постачання електричної енергії, укладеного сторонами по справі, невід'ємною частиною Договору є Додатки, зокрема, Додаток №3 «обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії споживачу.
Дослідивши наданий позивачем до позовної заяви Додатку №3 «обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії споживачу, господарський суд погоджується із визначеним позивачем розміром штрафу, який споживач має сплатити ТОВ «ООЕК», а саме у розмірі 36 689,76 грн. /18 000 кВт./год * 1,6986 грн.* 1,2 ПДВ/.
При цьому господарський суд зазначає, що можливість застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору (укладеного на визначений строк) з ініціативи споживача внаслідок зміни електропостачальника не суперечить чинному законодавству, а тому відповідна умова договору не може вважатися нікчемною. Штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов'язанням) за зміну постачальника, при цьому додаткові фінансові зобов'язання, про які йдеться у частині десятій статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише "вартості зміни постачальника", витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати). Отже, як Директива 2009/72/ЄС, так і Закон України "Про ринок електричної енергії" передбачають відсутність плати за зміну електропостачальника поряд з можливістю застосування штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.
Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.02.2020 у справі №914/545/19.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у споживача обов'язку особисто інформувати попереднього електропостачальника про зміну електропостачальника, оскільки, не зважаючи на те, що такий обов'язок не передбачений в актах законодавства, факт покладення останнього на споживача підтверджується змістом погодженої комерційної пропозиції. Також суд відхиляє доводи відповідача про неконкретизованість положень договору, оскільки договір укладено саме між споживачем та постачальником, а відтак положенням договору в частині дострокове припинення/розірвання договору не можуть стосуватися третіх осіб, які не є стороною даного договору.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені, а заперечення відповідача спростовані дослідженими матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 219060 від 12.08.2020 року (а.с. 8).
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. підлягає стягненню з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА".
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА" /ЄДРПОУ 32971534, 65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, e-mail: farma15@i.ua/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" /ЄДРПОУ 42114410, адреса - 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, e-mail: kanc@ooek.od.ua/ штраф, нарахований за дострокове припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу № 04-27500-ПВЦ у розмірі 36 689,76 грн. /тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 76 копійок/.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМА" /ЄДРПОУ 32971534, 65042, м. Одеса, Балтська дорога, 15, e-mail: farma15@i.ua/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" /ЄДРПОУ 42114410, адреса - 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, e-mail: kanc@ooek.od.ua/ судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 липня 2021 р.
Суддя Н.Д. Петренко