ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.06.2021Справа № 910/2607/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (вул. Велика Васильківська, буд. 64, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 35644262)
до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова (бул. Вацлава.Гавела (Івана Лепсе), буд. 8, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 14312973)
третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державний концерн "Укроборонпром" (вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 37854297)
про визнання недійсними рішень
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Відкритого акціонерне товариство "Меридіан" ім. С.П. Корольова (далі - відповідач; товариство) про визнання недійсними рішень Наглядової ради відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що склад наглядової ради під час проведення засідання наглядової ради не відповідає вимогам ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції Закону України № 289-ІІІ; за питання, що були включені до порядку денного, голосували особи, які не є членами наглядової ради, отже, за твердженням позивача, не мали права голосу; оскаржуваним рішенням порушено право позивача на участь в управлінні відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
26.02.2021 до відділу діловодства суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Державний концерн "Укроборонпром" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 24.03.2021.
23.03.2021 на електронну поштову адресу суду надійшли пояснення Державного концерну "Укроборонпром", у яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що у даному випадку оскаржуване рішення жодним чином не порушує права чи законні інтереси позивача ані як акціонера, ані як члена наглядової ради, позивач не довів з посиланням на відповідні докази, яке само його право було порушено, кількість членів Наглядової ради, які брали участь у засіданні становила 4 особи з 6 членів фактичної чисельності Наглядової ради.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 підготовче засідання відкладено на 07.04.2021.
29.03.2021 до відділу діловодства суду від Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач з позовними вимогами не погодився, визначив їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що статут відповідача як акціонерного товариства визнається чинним в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення, незважаючи на невідповідність чинному законодавству, відтак, рішення наглядової ради, якщо вони відповідають положенням статуту, є правомочними, при цьому, як зазначає відповідач, існує невирішена нормативно-правова колізія щодо особливостей утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, в статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зокрема не врегульовано на законодавчому рівні питання щодо обрання кандидатур незалежних директорів, членів наглядової ради, від імені держави.
07.04.2020 до відділу діловодства суду представником позивача подано доповнення до позовної заяви, у яких зазначено що Наглядова рада ВАТ "Меридіан" на засіданні 28.08.2019 не мала повноважень приймати рішення про обрання члена Правління ВАТ "Меридіан" без відповідних пропозицій комітету з питань призначень, скликання засідання Наглядової ради ВАТ Меридіан 28.08.2019 та затвердження порядку денного такого засідання здійснене особою, яка не мала на те відповідних повноважень, засідання Наглядової ради було проведено у складі менше ніж 2/3 кількості членів наглядової ради товариства, а відтак є неправомочним, а рішення, прийняті на такому засіданні є недійсними.
У підготовчому засіданні 07.04.2021 суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 12.05.2021.
19.04.2021 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти наведених відповідачем у відзиві пояснень, міркувань та аргументів, зокрема, що норми Закону України "Про акціонерні товариства" поширюються на всі акціонерні товариства, в тому числі на ті, які не привели свою діяльність у відповідність даного закону, доводи відповідача щодо законодавчої неврегульованості порядку формування та діяльності наглядової ради акціонерного товариства в оборонно-промисловому комплексі, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, є хибними та такими, що не відповідають дійсності. Позивач не погодився з відповідачем у питанні необґрунтованості підстав звернення із позовом про порушення його права на участь в управлінні товариством. Позивач також стверджує, що посилання відповідача на те, що ДК "Укроборонпром" є учасником товариства, не підтверджено належними та допустимими доказами.
07.05.2021 через відділ діловодства суду представником позивача подано відповідь на пояснення Державного концерну "Укроборонпром", в якій позивач зазначає, що позов достатньо обґрунтований ним щодо порушення його корпоративного права на участь в управлінні товариством. Також позивач зазначив, що посилання третьої особи на те, що ДК "Укроборонпром" є учасником товариства не підтверджено належними та допустимими доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/2607/21 до розгляду по суті на 02.06.2021.
31.05.2021 на електронну пошту суду від Державного концерну "Укроборонпром" надійшли пояснення щодо повноважень представника третьої особи.
У судовому засіданні 02.06.2021 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 17.06.2021.
04.06.2021 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 400, 00 грн.
У судовому засіданні 17.06.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили, просили відмовити.
У судовому засіданні 17.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального Кодексу України.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (далі - позивач) є власником акцій Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова (далі - відповідач), частка якого у статутному капіталі акціонерного товариства становила 40, 0753%.
У статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова державі належить 503718 акцій, що складає 50, 0001%.
28.08.2019 відбулося засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформлене протоколом №79, на яких вирішено: припинити повноваження члена правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова Коваля Василя Олексійовича; обрати ОСОБА_1 членом правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.
На вищевказаному засіданні були присутні в.о. голови Наглядової ради товариства ОСОБА_5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та представник ТОВ "Меридіан Союз" Черненко Ю.С., повноваження члена наглядової ради ОСОБА_6 припинено у зв'язку зі смертю.
Як зазначено у протоколі №79 від 28.08.2019 кількість членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні наглядової ради, становить 4 особи із 6 членів фактичної чисельності Наглядової ради та з урахуванням ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання є правомочним.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що склад Наглядової ради не відповідає вимогам Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції Закону №289-VIII, а саме: Наглядова рада відповідача мала включати щонайменше двох незалежних директорів, у голосуванні приймали участь особи, які не є членами наглядової ради товариства, а отже не мали права голосу, Наглядова рада товариства не мала приймати рішення без відповідних пропозицій комітету з питань призначень, засідання є неправомочним, оскільки в ньому приймало участь менше ніж 2/3 кількості членів Наглядової ради, таким чином прийняті рішення про припинення повноважень члена правління ОСОБА_4 та призначення членом правління ОСОБА_1 членом правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова порушують права позивача на участь в управлінні товариством відповідача.
Відповідач та третя особа, в свою чергу, заперечують проти позову з підстав того, що оскаржувані рішення не порушують права чи законні інтереси позивача як акціонера та члена наглядової ради, при цьому рішення прийнято необхідною кількістю членів Наглядової ради - 4 особи з 6 членів фактичної чисельності Наглядової ради, рішення наглядової ради є правомочними з огляду на їх відповідність статуту, враховуючи існування нормативно-правової колізії щодо особливостей утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, в статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зокрема не врегульовано на законодавчому рівні питання щодо обрання кандидатур незалежних директорів, членів наглядової ради, від імені держави.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 51 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" Наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів наглядової ради і до обрання всього складу наглядової ради засідання наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини її складу.
У відповідності до п. 7.18 статуту Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова у редакції від 02.04.2009 організаційною формою Наглядової ради є чергові та позачергові засідання. Засідання наглядової ради проводяться за необхідності, але не рідше раз в три місяці. Засідання Наглядової ради вважається правомочним, якщо в ньому бере участь не менше 2/3 від загальної її кількості. Порядок скликання та проведення чергових та позачергових засідань Наглядової ради регулюється положенням про Наглядову раду.
Відповідно до п. 8.11 Положення про Наглядову Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова у редакції від 18.04.2006 засідання наглядової ради у формі спільної присутності вважається правомочним, якщо у ньому бере участь не менше 2/3 від загальної кількості її членів.
Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у публічному акціонерному товаристві та акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерному товаристві, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, обов'язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет з питань призначень. При цьому комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об'єднані. Комітет з питань аудиту, комітет з винагород і комітет з питань призначень очолюють члени наглядової ради товариства, які є незалежними директорами. Більшість членів зазначених комітетів повинні становити незалежні директори.
Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.
При цьому, суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
Отже, для визнання недійсним рішення наглядової ради товариства необхідно встановити, чи порушують вимоги Закону України "Про акціонерні товариства", інших актів законодавства, статуту, а також факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що спірні рішення порушують його права позивача на участь в управлінні товариством відповідача, оскільки склад Наглядової ради відповідача не включав двох незалежних директорів, та у голосуванні брали особи, які не є членами наглядової ради товариства, а отже не мали права голосу, засідання відбулось без необхідного кворуму та без пропозицій комітету з питань призначень.
Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
За змістом ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
В свою чергу, згідно з п. 8 ч. 1. ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Як зазначено в пункті 2.1.1. постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.07.2014 №955 «Про затвердження Принципів корпоративного управління» Право на участь в управлінні товариством шляхом участі та голосування на загальних зборах. Для того, щоб акціонери мали можливість ефективно реалізувати це право, товариство забезпечує дотримання таких прав акціонерів:
а) брати участь у вирішенні найважливіших питань діяльності товариства, у тому числі прийняття рішення про внесення змін до статуту, обрання членів наглядової ради та ревізійної комісії, додатковий випуск акцій, викуп товариством розміщених ним акцій, укладення значних правочинів, правочинів із заінтересованістю, реорганізацію товариства та інші дії, які призводять до суттєвих корпоративних змін;
б) вчасно отримувати повідомлення про скликання загальних зборів, що містить інформацію про дату, час та місце проведення зборів, а також повний перелік питань порядку денного з обов'язковим зазначенням способу, за допомогою якого акціонери можуть ознайомитися з документами щодо порядку денного. Час, місце проведення та процедура реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах товариства створює сприятливі умови для участі акціонера у зборах. Процедури під час проведення загальних зборів не мають робити участь у голосуванні надмірно складною та витратною;
в) своєчасно та у зручний для акціонера спосіб знайомитися з матеріалами, пов'язаними з порядком денним загальних зборів, та отримувати додаткову інформацію стосовно питань порядку денного від посадових осіб та інших уповноважених осіб товариства;
г) вносити пропозиції та вимагати їх включення до порядку денного загальних зборів.
ґ) брати участь у загальних зборах особисто або через вільно обраного представника, причому голоси, подані на загальних зборах акціонерами та представниками акціонерів, мають однакову силу;
д) брати участь в обговоренні та голосуванні з питань порядку денного, або шляхом заочного голосування, причому процедура голосування на загальних зборах забезпечує прозорість та надійність підрахунку голосів.
З аналізу наведених норм, враховуючи доводи позивача щодо наявності порушень норм Закону України "Про акціонерні товариства" під час проведення засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформленого протоколом №79 від 28.08.2019, не вбачається, яким саме чином спірні рішення, прийняті на засіданні, порушують права позивача як акціонера товариства та члена наглядової ради товариства на участь в управлінні товариством відповідача.
Як вже зазначалось, результатом оскаржуваних позивачем рішень є припинення повноважень члена правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова Коваля Василя Олексійовича та обрання ОСОБА_1 членом правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.
В той же час, як роз'яснено в п. 41. Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав та законних інтересів як визнання повноважень членів (члена) виконавчого органу, наглядової ради та інших органів товариства припиненими. Повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції судів.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Наведений висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).
Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Відтак, враховуючи, що позивачем не доведено суду взаємозв'язку між прийняттям рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформленого протоколом №79 від 28.08.2019 та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформлене протоколом №79, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги висновки суду провідмову у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 22 400, 00 грн.
Частиною 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відтак, приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - відмова у задоволенні позовних вимог, врахувуючи положення ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв'язку з розглядом даної справи, не підлягають відшкодуванню з відповідача.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2021
Суддя Н.І. Ягічева