ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2021Справа № 910/6047/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про стягнення 4 945 098, 77 грн (з урахуванням заяви про збільшення розмірі позовних вимог від 10.06.2021)
За участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.07.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український папір» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 4 886 019, 47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки товару, в наслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження у справі призначено на 24.05.2021.
Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив від 12.05.2021 на позовну заяву, в якому він просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь від 19.05.2021 на відзив. До вказаної відповіді позивачем з урахуванням добровільної сплати відповідачем 28.04.2021 частини боргу у розмірі 54 480, 94 грн, подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на вказану сплачену суму щодо стягнення основної заборгованості за договором та збільшення позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, всього на загальну суму 4 873 632, 48 грн, з яких: основна сума боргу у розмірі 4 826 123, 06 грн, 3 % річних у розмірі 19 357, 04 грн та інфляційних втрат у розмірі 28 152, 38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 відкладено судове засідання на 14.06.2021.
31.05.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
11.06.2021 від позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка належним чином оформлена та прийнята судом до розгляду.
За приписами ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеної норми ГПК України та заяви позивача, остаточними позовними вимогами по даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу у розмірі 4 826 123, 06 грн, 3 % річних у розмірі 28083, 73 грн, інфляційних втрат у розмірі 90 891, 98 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн та 74 993, 65 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено судове засідання на 12.07.2021.
В підготовче судове засідання 12.07.2021 з'явились представники сторін, які подали спільну заяву про розгляд справи по суті після закінчення підготовчого провадження, у відповідності до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні 12.07.2021 суд встановив, що всі завдання підготовчого провадження у даній справі виконані, у зв'язку з чим, з урахуванням поданої сторонами заяви від 12.07.2021, на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні надав свої усні пояснення та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
Господарським судом міста Києва в судовому засіданні 12.07.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
07.09.2020 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки товару № 317(1)20УК/53-121-01-20-09746. За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити товар, зазначений в Специфікації (Додаток №1 до Договору) на загальну суму 4 880 604, 00 грн з ПДВ. Найменування, одиниці вимірювання, ціна за одиницю товару та технічні характеристики вказані в Специфікації (Додаток №1 до Договору), що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору складає 4 067 170, 00 грн, крім того ПДВ 20 % 813 434 грн. Загальна ціна договору з урахуванням ПДВ складає 4 880 604, 00 грн.
Згідно з п. 4.1. Договору поставка товару відбувається на умовах відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 DDP- м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад № 4 одержувач товару - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м. Енергодар.
За умовами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну вартість 4 880 604, 00 грн з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 30.11.2020 № ЖК-02000177, товарно-транспортною накладною від 30.11.2020 № ЖК-02000177, які підписані уповноваженою особою відповідача - інженером УВТК ВП ЗАЕС Більшевичем Я.М. на підставі довіреності від 30.11.2020 № 3/249.
Вказана поставка товару відображена у податковій звітності шляхом внесення до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України податкових накладних, що підтверджується копією податкової накладної та квитанції до неї на загальну вартість 4 880 604, 00 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунок за товар здійснюється протягом 120 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно з п. 3.3. Договору оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється у строки, визначені пунктом 3.2. цього договору після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄДПН), у встановлених ПК України порядку.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором поставки щодо повної та своєчасної оплати товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась основна сума заборгованість, яка з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог складає 4 826 123, 06 грн.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.
Враховуючи, що строк оплати за поставлений товар настав, ненадання відповідачем контрозрахунку заборгованості, враховуючи відсутність доказів оплати, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 4 826 123, 06 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 28 083, 73 грн 3 % річних та 90 891, 98 грн інфляційних втрат.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому розмірі, а саме в сумі 90 891, 98 грн.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 28 083, 73 грн.
Господарський суд не бере до уваги доводи відповідача, що підставою для здійснення оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ є отримання відповідачем від позивача податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК випадках і порядку.
Згідно абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (абзац 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 було затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок).
У п. 2 Порядку визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою; кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
За змістом п. 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.
Згідно п. п. 13, 14 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно абзацу 3 п. 18 Порядку квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Податкова накладна надіслана до податкового органу у встановленому законом порядку та була зареєстрована 09.12.2020, що підтверджується відповідною квитанцією.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити позивачу суму ПДВ до 08.04.2021 року включно.
Викладені у відзиві на позов інші аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу дорогу у розмірі 5000 грн.
Частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В якості доказів понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем разом з позовною заявою надано Договір про надання правничої допомоги від 13.04.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.10.2019 серія КС № 8275/10, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 13.04.2021 № 1105240, Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 14.04.2021 № 01/УП/21-12, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 14.04.2021, рахунок-фактура від 13.04.2021 № 12/УП/21 та платіжне доручення про оплату послуг правничої допомоги в розмірі 5000 грн від 13.04.2021 № 307586332.
Розмір судових витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 5000 грн документально підтверджено, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат є такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАЗАРІВСЬКА, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР» (04073, місто Київ, ВУЛ. КУРЕНІВСЬКА, будинок 2-Б, ідентифікаційний код 25394112) заборгованість у розмірі 4 826 123 (чотири мільйона вісімсот двадцять шість тисяч сто двадцять три) грн 06 коп., 3 % річних у розмірі 28 083 (двадцять вісім тисяч вісімдесят три) грн 73 коп., інфляційних втрат у розмірі 90 891 (дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн 98 коп., витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 74 993 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн 65 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 13.07.2021.
Суддя І.В. Алєєва