Справа № 909/1036/17
про визнання грошових вимог до боржника
15.07.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області з поточними кредиторськими вимогами до боржника на суму 833 971, 01 гривень (вх. № 6902/21 від 29.04.2021) у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай",
за участі:
ліквідатора: Микитюка Анатолія Івановича,
кредитора - Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області: Лисенка Юрія Анатолійовича,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай". Справа перебуває в процедурі ліквідації банкрута, ліквідатор - арбітражний керуючий Микитюк Анатолій Іванович.
29.04.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду із заявою про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 833 971, 01 гривень та включити до реєстру вимог кредиторів, як вимог другої черги борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах. Також заявник в зазначеній заяві просив суд звільнити його від сплати судового збору.
26.05.2021 суд, встановивши, що заяву про визнання поточних кредиторських вимог подано без додержання вимог, викладених у статті 164 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про залишення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з кредиторськими вимогами без руху та встановив строк для усунення виявлених недоліків.
07.06.2021 за вх. № 8532/21 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов лист, яким заявник, на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2021, надав платіжне доручення від 03.06.2021 № 1360 на суму 4 540, 00 гривень, як доказ сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.
Ухвалою від 08.06.2021 суд призначив розгляд заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вх. № 6902/21 від 29.04.2021) про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 833 971, 01 гривень на 01.07.2021; зобов'язав ліквідатора у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали надати суду інформацію щодо результатів розгляду заяви з поточними кредиторськими вимогами.
01.07.2021 суд відклав розгляд заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вх. № 6902/21 від 29.04.2021) про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 833 971, 01 гривень на 15.07.2021 та повторно зобов'язав ліквідатора надати суду інформацію щодо результатів розгляду заяви з поточними кредиторськими вимогами.
09.07.2021 за вх. № 10600/21 на електронну адресу суду поступило повідомлення ліквідатора щодо заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вх. № 6902/21 від 29.04.2021) про визнання поточних кредиторських вимог, у якому останній зазначив що Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" погоджується із загальною сумою 833 971, 01 гривень боргу по відшкодуванню фактичних виплат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, та визнає грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як вимоги третьої черги.
Присутній в судовому засіданні 15.07.2021 представник кредитора заявлені вимоги підтримав.
Розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання поточних кредиторських вимог до боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх визнання з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є поточним кредитором з вимогами до боржника на загальну суму 833 971, 01 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
В силу приписів статей 13, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, належними та допустимими доказами.
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству. Спеціальне законодавство про банкрутство визначає особливий порядок розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства шляхом їх визнання (відхилення) внаслідок розгляду по суті.
Так, заява кредитора обґрунтована тим, що під час проведення процедур банкрутства боржник має поточну заборгованість по пільгових пенсіях за Списком № 2 в сумі 833 971, 01 гривень за період з 01.12.2017 по 31.01.2019 включно, що підтверджується розрахунком суми боргу, повідомленням про направлення Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах.
Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ідентифікаційний код: 00307833).
Відповідно до п. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з пунктом 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону. У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 1.2. розділу 1 Інструкції).
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У відповідності до пункту 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5. Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України)
Згідно з пунктом 6.7. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, територіальним органом Пенсійного фонду відповідачу направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку 2 за період з 01.12.2017 по 31.01.2019 становить 833 971, 01 гривень.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 02 червня 2015 року у справі № 21-166а15 та від 21 вересня 2015 року у справі № 823/597/15, а також Верховного Суду, викладеної у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 812/1347/17, від 06 березня 2018 року у справі № 812/1112/17 та від 11 квітня 2018 року у справі № 808/1672/17, суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.
Водночас, заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 2) за період з 01.12.2017 по 31.01.2019 на загальну суму 833 971, 01 гривень є обов'язковим платежем до бюджету.
Отже, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку № 2, відносяться до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів).
В силу статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 зазначеного Кодексу.
Згідно пунктом 3 частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.
З огляду на обґрунтованість заяви про визнання поточних кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Господарський суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для визнання поточних кредиторських вимог до Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" на загальну суму 833 971, 01 гривень (заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій), як вимоги третьої черги та 4 540, 00 гривень (судовий збір), як вимоги першої черги.
Керуючись статтями 1, 2, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України
1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вх. № 6902/21 від 29.04.2021) про визнання поточних кредиторських вимог - задовольнити.
2. Визнати поточні кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вх. № 6902/21 від 29.04.2021) до Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай" в розмірі 4 540, 00 гривень (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень), як вимоги першої черги; в розмірі 833 971, 01 гривень (вісімсот тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят одна гривня одна копійка), як вимоги третьої черги та включити їх до реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківське шкіряне підприємство "Плай".
3. Арбітражному керуючому (ліквідатору) Микитюку А. І. внести відомості про включення кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до реєстру вимог кредиторів боржника.
4. Ухвала набирає законної сили 15.07.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256, частиною 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.
5. Повний текст ухвали складено - 16.07.2021.
Суддя В. В. Михайлишин