проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"16" липня 2021 р. Справа № 905/19/21
Суддя Крестьянінов О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області (вх. №2131Д) на рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2021 у справі №905/19/21
за позовом Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне соціальне підприємство Наш будинок Волноваха»,
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій
У січні 2021 року Військово-цивільна адміністрація міста Волноваха Волноваського району Донецької області звернулася до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне соціальне підприємство Наш будинок Волноваха», у якому просила:
- визнати недійним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне соціальне підприємство Наш будинок Волноваха», оформлене протоколом №18 від 09.09.2020;
- скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу №1002391070004001289 від 29.04.2020 щодо зміни відомостей про органи управління юридичної особи та зміни до установчих документів;
- витребувати у ТОВ «Комерційне соціальне підприємство Наш будинок Волноваха» наступні докази: протокол загальних зборів ТОВ «КСП Наш будинок Волноваха» №18 від 09.09.2020, статут ТОВ «Комерційне соціальне підприємство Наш будинок Волноваха», затверджений протоколом №18 від 09.09.2020;
- стягнути з ТОВ «Комерційне соціальне підприємство Наш будинок Волноваха» на користь Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2021 у справі №905/19/21 (суддя Зекунов Е.В.) у задоволенні позову Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне соціальне підприємство Наш будинок Волноваха» про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій відмовлено повністю.
Волноваська міська військово-цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2021 по справі №905/19/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області. Крім того, заявник просить замінити позивача - Військово-цивільну адміністрацію міста Волноваха Волноваського району Донецької області на правонаступника - Волноваську міську військово-цивільну адміністрацію Волноваського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44048570, адреса: 85700, Донецька область, місто Волноваха, вул. Центральна, будинок 88).
Одночасно заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2021 у справі №905/19/21.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
З огляду на вищенаведені законодавчі приписи, враховуючи, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2021 у справі №905/19/21 складає 6306,00 грн. (2102 грн. х 2 х 150%).
Проте, матеріали апеляційної скарги не містять доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до 10.07.2021, яке обґрунтовує тим, що Волноваська міська військово-цивільна адміністрація Волноваського району Донецької області є бюджетною організацією та здійснює розрахунки через систему органів Державної казначейської служби. У зв'язку із тим, що наразі триває процес реорганізації Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області та закриття рахунків, а заявником апеляційної скарги здійснюється відповідно відкриття рахунків, враховуючи особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів, заявник не має можливості сплатити судовий збір у передбачений на апеляційне оскарження строк та потребує додаткового часу для здійснення такої оплати.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу наведеної норми вбачається, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору можливе лише за наявності умов, вказаних у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021у справі №0940/2276/18, зокрема, зазначено, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Виходячи із системного аналізу змісту норм зазначеної статті, апеляційний господарський суд наголошує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Варто окремо звернути увагу, що заявник просив відстрочити сплату судового збору до 10.07.2021. Проте, вказаний ним термін вже сплив, водночас доказів сплати судового збору позивачем не надано.
Неможливо не зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
У процедурі оскарження судових рішень першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
З огляду на приписи статті 254 ГПК України, реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 258 ГПК України визначено перелік обов'язкових додатків до апеляційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.
Суд зазначає, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, прийняте по суті спору, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України «Про судовий збір», є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «права на суд».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Волноваською міською військово-цивільною адміністрацією Волноваського району Донецької області не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з встановленням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області залишити без руху.
2. Встановити Волноваській міській військово-цивільній адміністрації Волноваського району Донецької області десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (6306,00 грн.).
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов