вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" липня 2021 р. Справа№ 910/21005/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
представники сторін не викликались,
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р.
у справі № 910/21005/20 (суддя - Босий В.П.)
за позовом акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Ліфт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо"
про стягнення 9 286,32 грн.,-
Акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (далі - АТ "СК "Країна") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Ліфт" (далі - ТОВ "Київ Ліфт") про стягнення 9 286,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «СК «Країна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №УА207639 від 19.06.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Власником автомобіля Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ТОВ «Київ Ліфт», отже позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків у розмірі 9 286,32 грн. покладається на відповідача.
Рішенням господарського суду міста Києва 12.04.2021 р. у справі № 910/21005/20 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "СК "Країна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначив, що в матеріалах справи наявні відповідь на претензію скаржника, де відповідач висловив прохання надати документи щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Тож, на думку апелянта, вказані обставини свідчать про визнання відповідачем факту працевлаштування ОСОБА_1 у товаристві з обмеженою відповідальність «Київ Ліфт».
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2019 о 07:30 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Соборній, 26 в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду на забороняючий сигнал світлофору, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.11.2019 у справі №369/13224/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
19.06.2019 між АТ «СК «Країна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроміксактив» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №УА207639 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Відповідно до ремонтної калькуляції №55851 від 10.10.2019, яка складена із застосуванням авторизованого програмного комплексу «Audatex», вартість відновлювального ремонту, автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодженні при ДТП, складає 144 917,46 грн.
На підставі страхового акту №49/55851/2.1.5.1 від 21.11.2019, позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої страхувальнику шкоди у загальному розмірі 88 790,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням №18861 від 21.11.2019.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому, деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
При цьому діючий український правопорядок виходить з принципу повного відшкодування збитків.
Вина ОСОБА_1 , який керував автомобілем Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПрАТ «СК «Вусо» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/161903784.
Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/161903784 передбачено розмір ліміту відшкодування за шкоду майну у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., а також передбачена франшиза у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
ПрАТ «СК «Вусо» було виплачено на користь позивача страхове відшкодування у загальному розмірі 85 713,68 грн., що підтверджується наданою позивачем банківської випискою з його рахунку.
Отже, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було виконано страховиком (винної особи) у розмірі 85 713,68 грн.
Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3019275351770150 автомобіль Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ТОВ «Київ Ліфт».
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Так, колегією суддів встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до яких транспортний засіб Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить відповідачу.
Тягар доведення обставин, що вищевказаний транспортний засіб вибув із володіння ТОВ «Київ Ліфт», покладається на відповідача, чого суд першої інстанції не врахував.
Тож, враховуючи те, що відповідачем не доведено факту вибуття вищевказаного транспортного засобу із володіння, саме він, на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, є особою, яка повинна відшкодувати завдані збитки власнику транспортного засобу Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновків, що позовні вимоги АТ «СК «Країна» до ТОВ «Київ Ліфт» про стягнення 9 286,32 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. у справі № 910/21005/20 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2021 р. у справі № 910/21005/20 скасувати та прийняти нове рішення.
Задовольнити позовні вимоги акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Ліфт» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 12; код ЄДРПОУ 39379492) на користь акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А; код ЄДРПОУ 20842474) збитки в порядку регресу у сумі 9 286, 32 грн., судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 102, 00 грн. та 3 153, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 910/21005/20 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко