ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/371/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Сілаєва В.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача за первісним позовом: Тетеря С.І., ордер;
від відповідача за первісним позовом: Волочнюк О.С., довіреність;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2021 про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження, постановлену суддею Желєзною С.П. у м. Одеса, повний текст якої складено 02.06.2021
у справі №916/371/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар»
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське»
про: стягнення 201 468,24 грн
та за зустрічним позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар»
про: визнання недійсним договору поставки та зобов'язання повернути товар, -
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог та позовної заяви про стягнення штрафних санкцій (уточнена редакція) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» про стягнення пені в розмірі 201 468,24 грн.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №500005447 від 14.08.2020 з поставки соняшнику у повному об'ємі, що зумовило виникнення підстав для застосування передбаченої п. 7.2 договору відповідальності у вигляді пені та відшкодування збитків, спричинених таким порушенням.
30.03.2021 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача пеню за договором поставки №500005447 від 14.08.2020 в розмірі 285 762,90 грн.
20.04.2021 від Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої останнє просить суд поновити процесуальний строк для звернення до суду із зустрічною позовною заявою, визнати недійсним договір поставки №500005447 від 14.08.2020 та зобов'язати позивача повернути відповідачу соняшник українського походження у кількості 672,06 тон.
В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог відповідачем було наголошено, що підпис на наданому позивачем договорі поставки №500005447 від 14.08.2020 не належить директору Підприємства, що за переконанням відповідача, свідчить про наявність правових підстав для визнання договору недійсним в судовому порядку.
Разом із зустрічним позовом відповідачем подано клопотання про призначення експертизи, яким останній просив: призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання «чи належить підпис виконаний в договорі поставки №500005447 від 14.08.2020 директору Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» - Чебану Олександру Олександровичу чи іншій особі?»; проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз; витрати на проведення судової експертизи покласти на Приватне сільськогосподарське підприємство «Козирське». Вказане клопотання мотивоване тим, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» до суду договір поставки №500005447 від 14.08.2020 не є належним та достатнім доказом підтвердження укладення вказаного правочину та наявності волевиявлення Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське», оскільки не підписувався директором, або будь-якою уповноваженою особою.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2021 зустрічна позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» прийнята до розгляду та об'єднана з даною справою в одне провадження.
11.05.2021 від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з проханням відмовити у задоволенні клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №916/371/21, з огляду на те, що:
вказаним підприємством не виконано у сукупності умови, які визначені ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу як необхідні для призначення експертизи;
з'ясування справжності підпису керівника Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» не впливає на оцінку дійсності договору у зв'язку з наявністю у ньому відтиску печатки цього підприємства та подальше схвалення ним цього договору своїми діями (часткова поставка товару за договором, підписання актів перерахунку ціни партії товару, отримання оплат за рахунками за кожну партію товару, відображення поставок за договором у податковому обліку);
у клопотанні не наведено жодної поважної причини неможливості надати експертний висновок у строки, встановленні Господарським процесуальним кодексом України;
разом з клопотанням не надано вільні та умовно-вільні зразки почерку його директора, що з огляду на приписи ст. ст. 100, 102 Господарського процесуального кодексу України та Науково-методичних рекомендацій унеможливлює призначення та проведення експертизи;
заявлене клопотання є зловживанням процесуальними правами, спрямоване на невиправдане затягування розгляду справи, про що свідчить повторюваність процесуальної поведінки Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» у спорах щодо стягнення з нього заборгованості за договорами поставки з причини заперечення справжності підпису його керівника, зокрема у справі №915/1731/19.
25.05.2021 від Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» надійшли пояснення щодо заперечень на клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, де останнім наголошено, що:
вирішення питання щодо відповідності підпису його директору ОСОБА_1 має суттєве значення для вирішення спору у даній справі, оскільки, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. У свою чергу, сам директор у нотаріально посвідченій заяві свідка, повідомив, що ним договір поставки від 14.08.2020 №500005447 ніколи не укладався і не підписувався, ніколи не визначались і не погоджувались його умови, ним не делегувались повноваження іншим особам на його підписання, а виконаний від його імені підпис в договорі містить очевидні відмінності з оригіналом його підпису;
директор у будь-якому випадку не мав повноважень підписувати вказаний договір, адже у відповідності до п. 5.9 Статуту позивача на дату наданого відповідачем договору поставки погодження (затвердження) зі зборами засновників позивача на їх підписання директором не було;
відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 58-1 Господарського кодексу України наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документів не створює юридичних наслідків, а також на наданій до суду копії спірного договору міститься одна печатка, а в наданих копіях видаткових документів міститься інша печатка, підписи в реквізитах «Постачальник» також візуально відрізняються;
податкова накладна не може підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з поставки товару;
наступне схвалення договорів було неможливим, оскільки особа, яка підписала договір не була представником позивача і не мала будь-яких повноважень на вчинення дій від нього. Факт оплати відповідачем коштів за товар позивачеві може свідчити лише про здійснення оплати за фактичну поставку.
Також заявник просив на вирішення судово-почеркознавчої експертизи поставити наступне питання «чи належить підпис виконаний в договорі поставки від 14.08.2020 №500005447 директору Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» - Чебану Олександру Олександровичу чи іншій особі?», проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати на проведення судової експертизи покласти на позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2021: клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено; призначено по справі №916/371/21 судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої покладено наступне питання: - визначити чи виконаний підпис на договорі поставки №500005447 від 14.08.2020 директором Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» Чебаном Олександром Олександровичем чи іншою особою; проведення судової почеркознавчої експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; розрахунки за проведення експертизи покладено на Приватне сільськогосподарське підприємство «Козирське»; попереджено судового(их) експерта(ів), яким(и) буде здійснено призначене експертне дослідження, про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; провадження у справі №916/371/21 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області; матеріали справи №916/371/21 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Означене судове рішення мотивоване необхідністю призначення по даній справі почеркознавчої експертизи, оскільки вирішення питання підписання договору поставки №500005447 від 14.08.2020 особисто директором Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» або іншою особою має першочергове та вирішальне значення для правильного і об'єктивного вирішення даної справи, а дослідження зазначеного питання потребує спеціальних знань.
Не погодившись з означеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» звернулось з апеляційною скаргою, у якій просило суд: скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2021 про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі №916/371/21 до закінчення проведення експертизи; направити справу №916/371/21 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на постановлення вказаної ухвали судом першої інстанції за відсутності підстав для призначення експертизи і зупинення провадження у справі, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та з грубим порушенням норм процесуального права, зазначаючи що судом першої інстанції:
- оскаржувана ухвала постановлена за відсутності одночасно усіх необхідних умов для призначення експертизи, які визначені у ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України;
- залишено поза увагою відсутність дійсної потреби у призначені почеркознавчої експертизи для з'ясування обставин дійсності договору поставки, адже в матеріалах справи наявні докази, що свідчать про дійсність договору поставки незалежно від того, хто підписав цей договір та його схвалення відповідачем (часткова поставка товару за договором, підписання актів перерахунку ціни партії товару, отримання оплат за рахунками за кожну партію товару, відображення поставок за договором у податковому обліку);
- не взято до уваги, що відповідач не навів у клопотанні жодних поважних причин для його подачі, а саме не обґрунтував неможливість подачі експертного висновку щодо справжності підпису його керівника у строки, встановлені для подання доказів;
- під час призначення експертизи у порушення приписів ст. 102 Господарського процесуального кодексу України не зібрано усіх необхідних матеріалів для її проведення, а саме не витребував від відповідача умовно-вільні зразки підпису його керівника Чебана О.О.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.06.2021 для розгляду справи визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2021: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2021 про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі №916/371/21; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 06.07.2021; роз'яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 06.07.2021 подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду; призначено справу №916/371/21 до розгляду на 12.07.2021 о 15:00 год.
01.07.2021 від Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просило суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2021 у справі №916/371/21 через неможливість заміни висновку експерта у даній справі іншими засобами доказування.
Так, відповідач зазначив, що ст. 241 Цивільного кодексу України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та в установленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також установлює випадки й умови набуття чинності правочином, учиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. Проте директор відповідача у будь-якому випадку не мав повноважень підписувати договір поставки №500005447 від 14.08.2020, оскільки на дату підписання вказаного договору згідно з п. 5.9 статуту відповідача погодження (затвердження) зі зборами засновників Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» на їх підписання директором не було. У свою чергу, наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документах не створює юридичних наслідків, адже виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру. Також податкова накладна не може підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з поставки товару, адже складається в односторонньому порядку та не передбачає наявності підпису отримувача.
Представники сторін в судове засідання 12.07.2021 з'явилися, надали усні пояснення, підтримали зміст доводів та заперечень, які викладені письмово.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Одеської області від 01.06.2021 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 916/371/21.
Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998.
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки, визначає Закон України «Про судову експертизу».
За визначенням ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи.
Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до положень ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Таким чином, при призначенні судової експертизи обов'язковим є визначення предмета доказування та з'ясування дійсної потреби спеціальних знань для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмету доказування.
У вирішенні питання щодо наявності підстав призначення у справі судової експертизи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» пені в розмірі 201 468,24 грн.
Вимоги за первісним позовом щодо стягнення пені за невиконання постачальником зобов'язань з поставки товару ґрунтуються на положеннях п. 7.2 представленого позивачем за первісним позовом примірника договору поставки № 500005447 від 14.08.2020.
За визначенням ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань.
В свою чергу, в силу імперативних приписів ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547 Цивільного кодексу України).
Заперечуючи проти позову, відповідач звернувся із зустрічним позовом про визнання договору поставки № 500005447 від 14.08.2020 недійсним, посилаючись на те, що підпис на договорі не належить директору Підприємства, а виконаний іншою особою. Даний факт був особисто підтверджений директором відповідача у підготовчому засіданні 01.06.2021.
Як встановлено ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В даному випадку, подання зустрічного позову має на меті виключення можливості задоволення первісного позову через доведеність обставин недійсності правочину з огляду на відсутність волевиявлення особи щодо його укладання на певних умовах.
А отже, встановлення факту приналежності підпису директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» ОСОБА_1 , входить до предмету доказування та стосується обставин, що мають значення для справи.
За змістом п. 1.1 гл. 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень), вирішення питань ідентифікації виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису віднесено до основних завдань почеркознавчої експертизи.
За вказаних обставин, вирішення порушених заявником питань щодо ідентифікації підпису директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» ОСОБА_1 на договорі поставки № 500005447 від 14.08.2020, потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, так як перевірити вказані обставини іншим шляхом неможливо.
Твердження скаржника щодо відсутності дійсної потреби у проведенні експертизи фактично зводяться до надання апеляційним господарським судом висновку щодо оцінки предмету спору, положень матеріального права, на підставі яких заявлено позовні вимоги та відповідно доцільності призначення експертизи для вирішення питань, які виникли у суду під час вирішення спору по суті, а не щодо дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при вчиненні такої процесуальної дії, як призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
Між тим, слід зауважити, що висновки про правомірність чи помилковість застосування судом першої інстанції приписів матеріального права, дотримання ним норм процесуального права, що вплинуло на вирішення спору по суті, можуть надаватись судом апеляційної інстанції виключно під час перегляду рішення суду, прийнятого за результатами вирішення спору по суті.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків місцевого суду щодо необхідності проведення експертом дослідження, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи, окрім іншого зазначається перелік матеріалів, що надаються для дослідження.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (ч. 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктами 1.3, 3.6, 3.8 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів; орган, який призначив експертизу, також повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Як вбачається зі змісту п. 7 резолютивної часини оскаржуваної ухвали, для дослідження та використання під час проведення експертизи експертній установі направлено матеріали справи № 916/371/21.
В матеріалах справи міститься оригінал договору поставки № 500005447 від 14.08.2020 (т. 3 а.с. 19-22), вільні зразки підпису директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 244-250, т. 3 а.с. 89-99), експериментальні зразки підпису директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» Чебана Олександра Олександровича (т. 3 а.с. 2-10).
Щодо посилань апелянта на відсутність умовно-вільних зразків підпису директора Підприємства, колегія суддів зазначає, що за змістом п. 1.3 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами. В матеріалах справи містяться нотаріально посвідчена заява свідка у справі № 916/371/21 (т. 2 а.с.199), клопотання про долучення до матеріалів справи документів від 01.06.2021 (т. 3 а.с. 1) за підписом директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Козирське» Чебана Олександра Олександровича.
Разом з тим, відповідно до ст. 13 Закону України «Про судову експертизу», ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, експерту надано право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом, ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Тобто при необхідності додаткових матеріалів і зразків для проведення призначеної судом експертизи, експерту надано право заявляти клопотання про їх надання, яке підлягає розгляду судом в порядку, визначеному ст. 102 Господарського процесуального кодексу України.
Так само, судовою колегією відхиляються твердження апелянта щодо постановлення оскаржуваної ухвали за відсутності одночасно усіх необхідних умов для призначення експертизи, які визначені у ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не наведено поважних причин неможливості подання експертного висновку щодо справжності підпису його керівника у строки, встановлені для подання доказів, оскільки, в даному випадку, призначення судом експертизи, внаслідок ненадання жодною зі сторін висновку експерта з цих самих питань, не свідчить про недотримання чи порушення судом першої інстанції норм ст. 99 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст. ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством, та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, рішеннями ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 (п. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Встановлення вищезазначених обставин входить до предмета доказування у даній справі та потребує спеціальних знань, у той час як не проведення у даній справі судової почеркознавчої експертизи фактично залишить без належної оцінки наведені відповідачем обставини.
Водночас слід зазначити, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, необхідно призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу.
Згідно з п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Оскільки, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції у справі, призначено судову почеркознавчу експертизу, для проведення експертизи матеріали справи направлені до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз і у цей період неможливо здійснювати відповідні процесуальні дії, апеляційний господарський суд, скориставшись правом, наданим йому процесуальним законом (ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України), правомірно зупинив провадження у справі №916/371/21 на час проведення експертизи.
З огляду на викладене, зазначені дії суду не можуть вважатися порушенням норм процесуального права, наслідком якого є скасування відповідного судового акта.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17 та постановах Верховного Суду, зокрема від 05.03.2019 у справі № 910/701/17, від 10.04.2019 у справі № 909/482/18, від 26.04.2019 у справі № 923/628/17, від 03.09.2019 у справі № 915/689/13, від 16.06.2020 у справі № 927/110/18, від 09.12.2020 у справ № 910/15715/19.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, яка постановлена з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для її зміни або скасування.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 99, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Дельта Вілмар» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.06.2021 про призначення судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі № 916/371/21 - без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 16.07.2021.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська