Іменем України
16 липня 2021 року м. Кропивницький
справа № 388/1364/20
провадження № 22-ц/4809/836/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,
учасники справи:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2021 року у складі судді Степанова С.В.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 30.01.2014, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок який у подальшому було збільшено до 46000 грн.
Зазначає, що пунктом 1.3.2.3 договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору, та банк скористувався своїм правом.
Щодо встановлення та зміну кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 договору відповідно до яких відповідач при укладанні договору дав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ними договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.
14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 09.09.2020 має заборгованість - 105834,65 грн, яка складається з наступного: 71040,73 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 00,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредита; 71040,73 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита; 00,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5066,24 - заборгованість за простроченими відсотками; 29727,68 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нараховано комісії та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2021 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість зі тілом кредиту у розмірі 71040,73 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом нарахованим відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 1500,61 грн та судовий збір у розмірі 1440,76 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту, процентів згідно ст. 625 ЦК України та судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість в сумі 28369,75 грн.
Вказує, що оскільки строк кредитування не сплив, то правові підстави для стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України відсутні.
Зазначає, що безпідставними є посилання позивача на те, що конкретні умови кредитування, в тому числі розмір процентів визначаються Умовами та Правилами надання банківських послуг оскільки зазначені Умови та правила не містять підпису відповідача та доказів, які б підтверджували що саме надані банком Умови є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме з цими Умовами ознайомився та погодився відповідач підписуючи анкету-заяву.
В обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу, що позивачем не доведено, що при підписанні анкети-заяви між сторонами досягнуто згоди про умови кредитування, а саме розміру відсотків за користування кредитом, розмір комісії за обслуговування рахунку. Отже з загальної суми заборгованості по тілу кредиту станом на 09.09.2020, які віднесені банком на погашення відсотків за користування кредитним лімітом та комісії за обслуговування рахунку, за його розрахунками стягненню за тілом кредиту підлягає заборгованість в сумі 28369,75 грн.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.
Суд першої інстанції встановив такі обставини
Суд встановив, що згідно копії Банківської ліцензії № 22 від 05.10.2011 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зареєстровано Національним банком України 19.03.1992 року за номером 92, має право здійснювати банківські операції та копією виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21.04.2017 (а.с.54-55).
Згідно Анкети - заяви слідує, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір, відповідно якого позичальнику надано кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.18-49).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 09.09.2020 за відповідачем рахується заборгованість за договором № б/н від 30.01.2014 року в сумі - 105834,65 грн, яка складається із : 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 71040,73 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 5066,24 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 29727,68 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн - нараховано пені; 0,00 грн - нараховано комісії (а.с.10-11)
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, судом встановлено, що 30.01.2021 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с. 18).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт, або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; 3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.
Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який у подальшому було збільшено до 8000 грн.
Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача.
Проте, відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитний ліміт було змінено: 07.05.2018 - 39000 грн; 03.09.2018 - 46000 грн; 13.05.2019 - 0,00 грн (а.с.16)
Крім того, відповідно до довідки про видачу кредитних карток 10.12.2016 ОСОБА_3 було видано кредитну картку з № НОМЕР_1 з терміном дії до 03/22 року; картку з № НОМЕР_2 з терміном дії до 06/22 року; картку з № НОМЕР_3 з терміном дії до 11/22 року (а.с. 17).
Також, вбачається, що після чергового збільшення кредитного ліміту позичальник користувався кредитними коштами (а.с. 13 - 15).
Тобто, зазначене свідчить про інформованість позичальника про збільшення його кредитного ліміту, а його активні дії щодо використання кредитних коштів - про згоду на таке збільшення.
З наданої позивачем виписки з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 , апеляційним судом встановлено, що банком зазначеному клієнту було надано готівкою кредитних коштів 89776,61 грн на картковий рахунок, які ним були частково зняті готівкою та частково використані в рахунок оплати ним товарів та послуг за період з 07 травня 2018 року по 01 березня 2020 року.
Також, за вказаний період часу, ним було внесено (поповнено) готівкових коштів на кредитний рахунок в розмірі 52099,05 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем всього використано коштів у розмірі 89776,61 грн, а внесено у розмірі 52099,05 грн, то різниця між ними складає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 37677,56 грн (а.с. 17-19).
Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, колегія суддів вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи викладене, та зробивши власний розрахунок заборгованості з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 37677,56 грн.
Крім того, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив стягнути, окрім тіла кредиту (сума, яка була фактично отримана позичальником), ще і заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України та пеню.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України колегія суддів вважає що рішення в цій частині підлягає скасуванню та ухваленню нового про відмову у стягненні заборгованості та зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачені нею індекс інфляції та проценти є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Зокрема, проценти від простроченої суми зобов'язання забезпечують захист майнового інтересу кредитора, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов'язаний сплатити неустойку та суми передбачені статтею 625 ЦК України.
Із матеріалів справи вбачається, що кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , з яких виникла заборгованість видані на ім'я ОСОБА_1 зі строками дії до 2022 року.
Банк звернувся до суду з позовом у листопаді 2020 року, тобто до спливу строку кредитування, тому не має права на стягнення відсотків нарахованих на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України.
Судові витрати понесені позивачем документально підтверджуються в матеріалах справи: за подачу позовної заяви в розмірі 2102,00 грн, за подачу апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн (а.с. 88; а.с.136).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 757 грн із розрахунку: 105834,65 грн (заявлені вимоги): 37677,56 грн (задоволені позовні вимоги) = 36% від 2102 грн (сплачений судовий збір АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за подання позовної заяви) = 757 грн, а з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 1135,08 грн із розрахунку: 36% від 3153 грн (сплачений судовий збір ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги) = 1135,08 грн.
Враховуючи зазначено з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню різниця в розмірі 379,08 грн з розрахунку (1135,08 грн - 757 грн = 378,08 грн)
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 71040,73 грн і про відмову у задоволенні вимоги про стягнення процентів згідно ст. 625 ЦК України та стягнення судового збору з банку на користь відповідача у розмірі 379,08 грн..
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2021 року скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН: НОМЕР_4 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 37677 (тридцять сім тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 56 копійок.
В задоволенні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення процентів згідно ст. 625 ЦК України відмовити.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІНН: НОМЕР_4 ) різницю за сплачений судовий збір у розмірі 378 гривень (триста сімдесят вісім) 08 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Головань
Судді С.М. Єгорова
О.Л. Карпенко