Справа № 369/15950/20
Провадження №4-с/369/112/21
05.07.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Волчко А.Я.
при секретарі: Миголь А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії державного виконавця,-
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даною скаргою, мотивуючи свої вимог тим, що 09.04.2020 Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано судовий наказ у справі № 369/3470/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, починаючи з моменту звернення з цією заявою до суду та до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 210,20 грн.
07.08.2020 вказаний судовий наказ набрав законної сили.
30.09.2020 року було видано нарочно стягувачу судовий наказ № 369/3470/20 від 09.04.2020 року.
У жовтні 2020 року стягувач звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
19 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровською Вікторією Олександрівною винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за судовим наказом № 369/3470/20, виданий 30 вересня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області.
В оскаржуваному Повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19 жовтня 2020 року зазначається, що виконавчий документ не відповідає вимогам, вказаним в п. 1 ч. 3, 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повертається без прийняття до виконання.
Водночас судовий наказ № 369/3470/20, виданий 30 вересня 2020 року Києво- Святошинським районним судом Київської області містить на виконання вказаних вимог Закону України «Про виконавче провадження»:
1. прізвище, ім'я та по батькові стягувача та боржника
2. їх адреси місця проживання
3. дати їх народження
4. реєстраційний номер облікової картки платника податків
За таких обставин, судовий наказ № 369/3470/20, виданий 30 вересня 2020 року Києво- Святошинським районним судом Київської області, є законним і обґрунтованим та прийнятим у повній відповідності до вимог п. 1 ч. З, 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та був пред'явлений у межах визначених строків для його пред'явлення.
Тому заявник просила здійснювати розгляд скарги без участі скаржника (представника скаржника) у випадку його неявки в судове засідання. Скаргу про визнання незаконним і скасування Повідомлення старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2020 задовольнити повністю. Визнати незаконним і скасувати Повідомлення старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2020.
Державний виконавець про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень до суду не надіслав.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 30 вересня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано судовий наказ від 09 квітня 2020 року, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржникА, починаючи з моменту звернення з цією заявою до суду та до досягнення дитиною повноліття.
У жовтні 2020 року стягувач ОСОБА_1 звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
19 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровською Вікторією Олександрівною винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за судовим наказом № 369/3470/20, виданий 30 вересня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області.
В оскаржуваному Повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19 жовтня 2020 року зазначається, що виконавчий документ не відповідає вимогам, вказаним в п. 1 ч. 3, 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повертається без прийняття до виконання.
Відповідно до п. 1-4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Із змісту виданого 30.09.2019 року Києво-Святошинським районним судом Київської області наказу вбачається що він оформлений відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
В той же час повідомлення старшого державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 19.10.2020 є немотивованим та таким що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Єторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( "Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ( "Чіжов проти України" п. 40).
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З наведеного вище, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог скарги та необхідності її задоволення.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 255, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати незаконним і скасувати повідомлення старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.10.2020.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя: А.Я. Волчко