ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 липня 2021 року м. Київ № 640/10472/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корп. 4, офіс 85)
доГоловного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 19 лютого 2019 року №0134551207.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, оскільки позивач своєчасно з дотриманням граничних строків реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2018 року №73 надіслав податкову накладну для реєстрації в ЄРПН та дана накладна була зареєстрована протягом операційного дня, адже квитанції про неприйняття чи зупинення реєстрації податкової накладної позивач не отримував. При цьому, факт наявності збою в роботі серверів ДФС визнано останньою. Відтак, у діях позивача відсутня вина щодо несвоєчасності реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2018 року №73.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки саме в момент отримання квитанції про реєстрацію електронного документа, податкова накладна може вважатися зареєстрованою.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому, суд враховує клопотання представника позивача про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
06 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп», за результатами якої складено відповідний акт перевірки №860/26-15-12-07/39814366 від 06 лютого 2019 року «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» за 2017-2018 роки».
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме податкову накладну №73 від 31 грудня 2018 року з граничним терміном реєстрації 15 січня 2019 року зареєстровано 16 січня 2019 року, тобто з затримкою в один календарний день.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято 19 лютого 2019 року податкове повідомлення-рішення №0134551207, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 457 212,50 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 45 721,25 грн.
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
З аналізу наведених норм вбачається, що ПК України визначено обов'язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що податкова накладна №73 складена позивачем 31 грудня 2018 року, отже з урахуванням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вона повинна реєструватись до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вона складена.
Згідно матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» 15 січня 2019 року вчинялись дії щодо надіслання податкової накладної №73 від 31 грудня 2018 року з метою її подальшої реєстрації, тобто вказані дії вчинялись позивачем своєчасно. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано скрін з програми Me.doc та копію листа ФОП ОСОБА_1 (який є авторизованим дилером вказаного ресурсу) №2 від 21 травня 2019 року.
Таким чином, позивач в межах граничних строків реєстрації податкових накладних направив на реєстрацію ПН №73.
Відповідно до п.8, 9 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 557 від 06 червня 2017 року, у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Згідно п. 11 Порядку № 557, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Абз. 13 п. 201.10 статті 201 ПК України визначено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, якщо ПН №73 від 31 грудня 2018 року надіслана 15 січня 2019 року о 16:46 год. до податкового органу для реєстрації в Реєстрі, тобто до закінчення операційного дня, то така податкова накладна має бути зареєстрована впродовж операційного дня.
При цьому, на підтвердження отримання органами ДФС податкової накладної позивач мав отримати 15 січня 2019 року відповідну квитанцію. Однак, така квитанція позивачу не надійшла впродовж операційного дня 15 січня 2019 року (що є останнім граничним строком для реєстрації).
Проте, з незрозумілих причин, пояснень щодо чого відповідачем надано не було, податковий орган не надіслав ТОВ «Лендгруп» жодної квитанції чи повідомлення, з якого б вбачалося, що ПН №73 є зареєстрованою, отриманою контролюючим органом чи щодо якої зупинено її реєстрацію, що свідчить про бездіяльність податкового органу.
В матеріалах справи міститься інформація, розміщена 15 січня 2019 року на сайті ДФС України, зі змісту якої вбачається, що у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей в ЄРПН обробляються із затримкою в часі.
Натомість, лише 16 січня 2019 року, що повністю суперечить п.11 Порядку №557, ДФС надіслала позивачу квитанцію з відміткою про отримання звітності одночасно з квитанцією №1 щодо податкової декларації №73 від 31 грудня 2018 року.
Між тим, відповідно до чинного податкового законодавства, на Державну фіскальну службу України покладено обов'язок щодо забезпечення своєчасного обміну повідомленнями та/або інформацією між податковим органом та платником податків. Однак, контролюючий орган, до повноважень якого належить реєстрація ПН, фактично не забезпечив своєчасне надходження повідомлення (квитанції) про прийняття ПН податковим органом, при цьому, про наявність будь якої технічної помилки чи несправності також не повідомили.
Отже, контролюючий орган не виконав приписи чинного податкового законодавства України в частині безперервного надходження інформації до позивача.
Відтак, з наведеного вбачається, що за результати протиправної бездіяльності контролюючого органу тягар відповідальності фактично покладено на добросовісного платника податків, тобто на позивача, хоча жодної протиправної дії чи бездіяльності ним допущено не було.
В той же час, встановлена нормою п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) до ДФС у строк, встановлений цією статтею, тобто тоді, коли в діях платника податків наявна протиправна поведінка.
Зважаючи на встановлені обставини справи, в діях позивача вбачається виключно правомірна поведінка, тобто відсутня протиправна діяльність позивача, а тому податковий орган помилково виніс ППР, вважаючи що товариство не виконало свого обов'язку щодо своєчасної реєстрації ПН.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 липня 2019 року по справі №0940/1600/18, а також в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 1640/3102/18.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач вжив усі необхідні дії, які спрямовані на своєчасну реєстрацію ПН, а тому останній виконав усі вимоги чинного податкового законодавства України, що ніяк не може бути підставою для притягнення добросовісного платника податків до відповідальності.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем не доведена, а позивачем навпаки підтверджена, протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування в судовому порядку.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №0134551207 від 19 лютого 2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корп. 4, кв. 85, РНОКПП 39814366) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук