ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 липня 2021 року м. Київ № 826/17035/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» (03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 95Є)
до Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,
33/19)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2018 року №0005894208, прийняте Головним управлінням ДФС у місті Києві.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що до спірних правовідносин, які виникли між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 не можуть бути застосовані пункти статті 173 Податкового кодексу України, оскільки в даному випадку платник податку не продавав об'єкт рухомого майна, а навпаки придбавав його. Також представник позивача стверджував, що жодної індивідуально призначеної знижки для платника податку підприємство не надавало; у свою чергу, перевіряючі не привели аргументів про наявність індивідуально призначеної податкової знижки для такого платника податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу повідомив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, адже позивач в порушення вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України не виконало функцію податкового агента щодо нарахування (утримання) та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим перевіркою збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 72 10,73 грн.
Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якій стверджував, що норми статті 173 Податкового кодексу України стосуються доходу платника податку від продажу (обміну) об'єкта нерухомого майна протягом звітного податкового року. Водночас, в межах спірних правовідносин, платник податку фізична особа ОСОБА_1 не продавав об'єкт рухомого майна, а навпаки придбав автомобіль FORD FOCUS.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому, суд враховує клопотання представника позивача про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У період з 17 травня 2018 року по 31 травня 2018 року Головним управлінням ДФС у місті Києві на підставі направлень від 17 травня 2018 року №897/26-15-14-01-01, №898/26-15-14-01-01, №899/26-15-14-01-01, №1409/26-15-14-06-04, №12451/26-15-14-03-04, від 30 травня 2018 року №892/26-15-42-08, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у місті Києві від 04 травня 2018 року №7905, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, за результатами якої складено відповідних акт перевірки від 14 червня 2018 року №413/26-15-14-01-01/31087909.
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням пункту «е» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 171.2 «а» статті 171 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань одо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 72 109,73 грн.
Вказаний висновок ґрунтується на тому, що за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року встановлено заниження, а саме не утримання податку на доходи фізичних осіб із суми доходу (додаткового блага-суми знижки), утвореного при продажу ТОВ «ХАЙ-ТЕК» автомобіля FORD FOCUS фізичній особі ОСОБА_1 .
До перевірки надано договір купівлі-продажу транспортного засобу №20150904-1 від 04 вересня 2015 року, видаткова накладна №218 від 04 вересня 2015 року та довідка-рахунок серії ААЕ №392749, відповідно до яких ціна транспортного засобу FORD FOCUS складає 37 500,00 грн. акт оцінки вищезазначеного транспортного засобу до перевірки не надано.
При цьому, згідно проведеного розрахунку середньоринкової вартості автомобіля FORD FOCUS (рік випуску 2011) відповідно до статті 173 Податкового кодексу України та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №103 встановлено, що його середньоринкова вартість складає 256 746,37 грн. Вартість, за якою вчинено продаж автомобіля FORD FOCUS відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №20150904-1 від 04 вересня 2015 року складає 37 500,00 грн. отже, автомобіль FORD FOCUS продано фізичній особі ОСОБА_1 за ціною нижче середньоринкової вартості. Різниця між ціною продажу та середньоринковою вартістю (сума знижки) становить 219 246,37 грн. Податок на доходи фізичних осіб ТОВ «ХАЙ-ТЕК» із суми знижки фізичної особи ОСОБА_1 не утримано та до бюджету не сплачено.
На підставі вищевказаних висновків акта перевірки, контролюючим органом 13 липня 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005894208, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 125 709,08 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням 72 109,73 гн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 53 599,35 грн.
Незгода позивача із вказаним повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неутримання позивачем податку на доходи фізичних осіб із суми знижки, наданої фізичній особі під час продажу транспортних засобів, що були у використанні.
Так, з матеріалів перевірки вбачається, що позивач уклав з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу транспортного засобу №20150904-1 від 04 вересня 2015 року, що також підтверджується видатковою накладною №218 від 04 вересня 2015 року та довідкою-рахунком серії ААЕ №392749, відповідно до яких ціна транспортного засобу складає 37500,00 грн.
При цьому, з акта перевірки вбачається, що ціна, за якою зазначений легковий автомобіль був проданий позивачем фізичній особі, є нижчою за ринкову вартість, визначену відповідно до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, на загальну суму 219 246,37 грн.
Відповідно до п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України, дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу. Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Тобто, відповідач під час перевірки, дійшов висновку, що різниця між середньоринковою ціною та договірною ціною складає суму знижки, що є доходом працівника позивача, який має бути оподаткований податком на доходи фізичних осіб.
Приписами п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
У разі продажу (обміну) об'єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.
При цьому, у розумінні пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що контролюючим органом неправомірно застосовано положення п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України щодо визначення середньоринкової вартості автомобіля до правовідносин по продажу автомобіля продавцем - юридичною особою, - оскільки дана стаття регулює питання визначення доходу від продажу рухомого майна платником податків - продавцем, який є фізичною особою. Разом з тим, у межах спірних правовідносин фізична особа, як покупець, несе витрати, а не отримує дохід.
Проте, суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовано положення п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України щодо визначення середньоринкової вартості автомобіля до правовідносин по продажу автомобіля продавцем - юридичною особою, так як дана стаття регулює питання визначення доходу від продажу рухомого майна платником податків-продавцем фізичною особою. В даному випадку фізичні особи-покупці понесли витрати, а не отримали дохід.
Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб. Цей Порядок підлягає застосуванню продавцями-фізичними особами, а не юридичними.
Аналіз положень п.п.14.1.47, 14.1.54 п.14.1 ст.14, п.163.1 ст.163, абз.2 п.164.1, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, ст.165 Податкового кодексу України свідчить, що юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі), а у разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу така юридична особа не є податковим агентом.
Аналіз вищезазначених норм податкового законодавства доводить, що юридична особа виступає податковим агентом у разі виплати фізичній особі доходу (у грошовій або не грошовій формі), а у разі продажу юридичною особою власного транспортного засобу таке товариство не є податковим агентом.
Відтак, висновки контролюючого органу про заниження позивачем податку на доходи з фізичних осіб від реалізації рухомого майна є помилковими.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 09 липня 2019 року у справі №826/15481/18.
Крім того, відповідачем безпідставно визначено середньоринкову вартість проданого легкового автомобіля станом на день перевірки, а не на день їх реалізації.
Додатково суд бере до увагу той факт, що при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів, відповідно до методики, затвердженої Порядком визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, не враховується реальний технічний стан автомобілів, що безпосередньо впливає на їх вартість. Зазначене підтверджується листом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 21 травня 2019 року №3805-05/21200-07.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 13 липня 2018 року №0005894208 та наявності правових підстав для його скасування, а позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у місті Києві від 13 липня 2018 року №0005894208.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» (03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 95Є, код ЄДРПОУ 31087909) понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 63 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук