ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2021 року м. Київ № 320/4691/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 09.10.2018;
- зобов'язання військової частин НОМЕР_1 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 09.10.2018, а кошти зарахувати на рахунок ОСОБА_1 ;
- встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 19.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачами протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 09.10.2018.
Військова частина НОМЕР_1 проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві, зазначивши, що до 31.03.2019 була зарахована на фінансове забезпечення до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, тому нарахування та виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснювалось виключно Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України.
Фінансове управління Генерального Штабу Збройних Сил України проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві, зазначивши, що з 10.05.2017 по 09.102018 виділений фінансовий ресурс не дозволяв проводити індексацію грошового забезпечення, в тому числі позивача. Представником відповідача наголошено, що військова частина НОМЕР_2 , в якій позивач проходив військову службу, з січня 2014 року по 10.05.2017, є окремою юридичною особою та на фінансовому забезпеченні Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України не перебувала та не перебуває.
Фінансовим управлінням Генерального Штабу Збройних Сил України подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.05.2017 №90 підполковника ОСОБА_1 , заступника командира частини, призначеного наказом начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 30.03.2017 №119 на посаду заступника начальника відділу інженерного забезпечення центру організації оперативного забезпечення об'єднаного штабу Збройних Сил України, ВОС-1001002, з 08.05.2017 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 24.09.2018 №616 полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу планування інженерного забезпечення центру оперативного забезпечення Об'єднання оперативного штабу Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2018 №215 полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу планування інженерного забезпечення центру оперативного забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 09.10.2018 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, направлено для зарахування на військовий облік до Святошинського районного в місті Києві військового комісаріату.
Позивач звернувся з запитом на інформацію від 03.02.2020 до командира військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: повідомити чи нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 01.01.2014 по 08.05.2017 включно; надати довідку про отримане грошове забезпечення з розбивкою по видах оплати за період з 01.01.2014 по 08.05.2017; надати довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення встановленого взірця за період з 01.01.2014 по 08.05.2017, із зазначенням останніх двох базових місяців. Також позивач просив у разі не нарахування та не виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 08.05.2017 провести нарахування та виплату.
Листом від 11.03.2020 №327 військова частина НОМЕР_2 повідомила позивача, що з 01.01.2016 грошове забезпечення військовослужбовців відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №3 було значно збільшено за рахунок збільшення розмірів преміювання, водночас листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України було доведено до розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів роз'яснення про відсутність фінансових ресурсів бюджету Міністерства оборони України на виплату індексації грошового забезпечення та вказівки щодо припинення її виплати військовослужбовцям Збройних Сил України.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 10.03.202 №34 про доходи ОСОБА_1 з січня 2016 року по червень 2017 року індексація грошового забезпечення не здійснювалась.
Позивач звернувся з запитом на інформацію від 03.02.2020 до командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: повідомити чи нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 10.05.2017 по 09.10.2018 включно; надати довідку про отримане грошове забезпечення з розбивкою по видах оплати за період з 10.05.2017 по 09.10.2018; надати довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення встановленого взірця за період з 10.05.2017 по 09.10.2018, із зазначенням останнього базового місяця. Також позивач просив у разі не нарахування та не виплаті індексації грошового забезпечення за період з 10.05.2017 по 09.10.2018 провести нарахування та виплату.
Листом Фінансового управління Генерального штабу від 16.03.2020 №305/530 повідомило позивача, що у 2017 році та на дату звільнення у 2018 році фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення військовослужбовцям органів військового управління зарахованим на фінансове забезпечення до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України не дозволяв проводити його індексацію.
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 09.10.2018, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша).
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац 2 частини третьої).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною першою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Пунктом 1-1 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців (пункт 2).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до листа Державної служби статистики України від 10.01.2017 №11.1-03/2-17 індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) у 2016 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,4 %.
Згідно з повідомленням Державної служби статистики України від 11.01.2018 у 2017 індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) становив 113,7%.
Відповідно до повідомлення Державної служби статистики України від 11.01.2019 у 2018 індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) становив 109,8 %.
Отже, у 2016-2018 роках грошове забезпечення позивача підлягало обов'язковій індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Як убачається з запиту ОСОБА_1 від 03.02.2020 до командира військової частини НОМЕР_2 , позивач з 30.04.2011 по 08.05.2017 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно з листом військової частини НОМЕР_2 від 11.03.2020 №327 листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 248/3/9/1/2, від 16.08.2017 №248/3/9/1/940, від 26.03.2018 №248/1485, від 19.12.2017 №248/7/9/1/1661 було доведено до розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів роз'яснення про відсутність фінансових ресурсів бюджету Міністерства оборони України на виплату індексації грошового забезпечення та вказівки щодо припинення її виплати військовослужбовцям Збройних Сил України.
На думку суду, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті гарантованих Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" сум індексації, а посилання на відсутність виділених з Державного бюджету коштів як на причину невиконання покладеного на роботодавця обов'язку по проведенню нарахування та виплати індексації є необґрунтованими.
Разом з тим, позивачем визначено відповідачами військову частину НОМЕР_1 та Фінансове управління Генерального Штабу Збройних Сил України, вимог до військової частини НОМЕР_2 не заявлено.
Відповідно до відзиву Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 в якій позивач проходив військову службу з січня 2014 року по 10.05.2017, є окремою юридичною особою, на фінансовому забезпеченні Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України не перебувала та не перебуває.
У зв'язку з подання позивачем клопотання щодо невідкладного розгляду справи, питання щодо залучення військової частини НОМЕР_2 в якості відповідача судом не вирішувалось.
Оскільки військова частина НОМЕР_2 є окремою юридичною особою та на фінансовому забезпеченні Фінансового управління Генерального Штабу Збройних Сил України не перебувала та не перебуває, відповідно вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 08.05.2017 задоволенню не підлягають.
Як убачається з відзивів відповідачів військова частина НОМЕР_1 до 31.03.2019 була зарахована на фінансове забезпечення до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, тому нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалось виключно Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України.
Враховуючи викладене підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.05.2017 по 09.10.2018 та зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.05.2017 по 09.10.2018. Судом ураховано, що станом на час проходження позивачем служби за вказаний період Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України було розпорядником бюджетних коштів.
Позивач просив зобов'язати відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У даній категорії спорів суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю на стадії розгляду справи по суті та ухвалення рішення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідчення учасника бойових дій від 30.04.1996 серії НОМЕР_3 ). Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08 травня 2017 року по 09 жовтня 2018 року.
Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08 травня 2017 року по 09 жовтня 2018 року.
У задоволенні решти позову відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ),
Відповідач - Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (ідентифікаційний код 22990368, місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець