Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 липня 2021 року Справа № 520/4905/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/4905/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року та за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2019 року протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року і з 01.01.2019 р. розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати”, подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання рішення суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 382 КАСУ.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/4905/19 від 27.04.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 та виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 05.03.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року, з урахуванням проведених платежів, однією сумою з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу, розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати”.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2020 апеляційну скаргу відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 повернуто скаржнику
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 - залишено без змін.
Відповідно вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили.
З наявних матеріалів справи вбачається, що представник позивача 16.11.2020 отримав виконавчий лист по вказаній справі.
01.02.2021 до Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України, в якій представник позивача просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківські області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Ухвалою харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 по справі № 520/4905/19 заяву представника позивача в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України по справі №520/4905/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2021 по справі № 520/4905/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 по справі № 520/4905/19 скасовано. Справу № 520/4905/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Продовжуючи розгляд справи, судом встановлено наступне.
В обґрунтування вищевказаної заяви, заявник зазначив, що відповідачем не виконано рішення суду по даній справі належним чином та в повному обсязі, а саме: не здійснено виплату позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року, однією сумою з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Враховуючи відсутність правового регулювання процедури розгляду такого виду заяв, керуючись приписами ч.3 ст.166 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви одноособово у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду та надання відповідних підтверджуючих документів вказаного.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 27.04.2020 повідомило позивача про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 у справі № 520/4905/19, зазначивши, що позивачу здійснено перерахунок пенсії. Також зазначено, що різниця пенсії, обчислена за рішення суду за період з 05.03.2019 та компенсація втрати частини доходів буде виплачена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Заявник не погоджується з наданою відповіддю та зазначає, що рішення суду залишається не виконаним.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов'язком.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Заявником зазначено, що 25.11.2020 року держаним виконавцем відкрито виконавче провадження № 63719136, надано ГУ ПФУ в Харківські області строк на виконання рішення суду 10 робочих днів.
Таким чином, враховуючи що встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду є правом суду, а не обов'язком та те, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", у суду відсутні докази того, що загальний порядок виконання судового рішення не призведе до очікуваного результату.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №520/4905/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.М.Тітов