ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2021Справа № 910/1087/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Краматорський завод енергетичного машинобудування", 2) ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія"
про стягнення 451885,06 грн.
за участі представників:
від позивача: Мартиненко О.В., адвокат,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача -2: Опря С.І., адвокат,
від третьої особи: не з'явився,
Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Краматорський завод енергетичного машинобудування" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення за договором про надання банківської гарантії від 10.03.2020 № 4352/20-ГФ 399000 грн. гарантійної суми, 29698,03 грн. пені, 15761 грн. інфляційних втрат та 7426,03 грн. трьох процентів річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Суд зауважує, що ухвала суду від 10.03.2021 по відкриття провадження у справі відповідачу-1 вручена. Разом із цим, відповідач-1 не скористався своїм правом на подання відзиву, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку та залишено відзив відповідача-2 на позовну заяву разом із додатками без розгляду.У письмових поясненнях відповідач-2 зауважив на тому, що за умовами банківської гарантії остання видана відносно зобов'язань щодо оплати врегулювання небалансів електричної енергії, а не щодо постачання електричної енергії. Крім того, відповідач-2 не отримував вимоги від позивача, що не була вручена під час доставки.
У свою чергу, позивач у письмових поясненнях вказував, що гарантійний випадок настає у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором від 05.04.2020 № 157/20-Е, тобто неважливо від того, яка саме умова порушена. Також позивач наголосив, що направляв вимогу відповідачу-2 належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.03.2020 між позивачем, як гарантом, та відповідачем-1, як принципалом, укладено договір про надання банківської гарантії № 4352/20-ГФ, за умовами якого гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.04.2019 № 157/2019-Е, що укладений між третьою особою (бенефіціар) та відповідачем-1. Гарантія видається гарантом у вигляді банківської гарантії забезпечення виконання договору на суму 500000 грн.
Згідно з умовами п, 3.4.1 договору гарантії принципал зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії, на вимогу бенефіціара, та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати, (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках передбачених гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені гарантом за гарантією.
Із матеріалів справи слідує, що 09.04.2020 позивачем видано банківську гарантію № 4352/20-ГФ за грошовими зобов'язаннями принципала перед бенефіціаром, що виникають за договором про постачання електричної енергії споживачу від 05.04.2019 № 157/2019-Е з оплати принципалом вартості електричної енергії, купленої у бенефіціара, внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії згідно з Законом і Правилами (за винятком зобов'язань зі сплати неустойки (пені, штрафу) та/або збитків). Розмір зобов'язань принципала зазначається бенефіціаром у рахунку, який надається ним принципалу для оплати.
За умовами гарантії гарант зобов'язався у разі порушення зобов'язань принципала сплатити бенефіціару кошти в межах суми гарантії, відповідно до умов гарантії та за першою вимогою без подання ним будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (гарантія е безумовною).
Гарантією передбачено, що вимога подається бенефіціаром гаранту, у випадку порушення зобов'язань принципала, з вимогою сплатити кошти за гарантією та має бути складена бенефіціаром: в паперовому вигляді, що скріплений підписом керівника бенефіціара, відомості про якого зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, зразок якого (підпису) був наданий гаранту для цілей обслуговування поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, що відкритий гарантом бенефіціару, або підписом(-ами) особи(-іб), уповноваженої(-их) на підписання вимоги, щодо якої(-их) у гаранта наявні нотаріально засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження зазначеної(-их) особи(-іб) підписувати вимогу, і засвідчений(-і) нотаріально зразок(и) її(їх) підпису(-ів), та/або в електронному вигляді, що засвідчений кваліфікованим електронним підписом керівника бенефіціара, відомості про якого зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або кваліфікованим(-и) електронним(-и) підписом(-ами) особи(-іб), уповноваженої(-их) на підписання вимоги, щодо якої(-их) у гаранта наявні нотаріально засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження зазначеної(-их) особи(-іб) підписувати вимогу. Вимога має містить номер цієї гарантії та дату складання вимоги, суму зобов'язань принципала, що вимагається бенефіціаром до сплати за цією гарантією, реквізити поточного рахунку зі спеціальним режимом використання бенефіціара, на який гарантом має бути здійснена сплата за цією гарантією, та твердження, що принципал своєчасно не виконав зобов'язання принципала, із зазначенням суті порушення зобов'язань принципала та розміру таких порушених зобов'язань принципала, з посиланням на номер та дату рахунку, який містить розмір таких зобов'язань принципала, що був наданий бенефіціаром принципалу для оплати. Вимога може бути доставлена особисто, кур'єром, поштою, надіслана засобами системи дистанційного обслуговування «Корпоративний Клієнт-банк» (за наявності), використання якої здійснюється на підставі договору, укладеного між гарантом та бенефіціаром.
21.04.2020 позивачем від третьої особи отримано лист вимогу № АДМ/4717 про здійснення платежу за банківською гарантією від 09.04.2020 № 4352/20-ГФ про сплату гарантійної суми в розмірі 500 000 грн., у зв'язку з настанням гарантійного випадку - не виконанням відповідачем-1 грошових зобов'язань перед бенефіціаром за договором від 05.04.2020 № 157/20-Е, а саме не здійснення оплати вартості електричної енергії, купленої у бенефіціара згідно умов договору. Станом на 21.04.2020 заборгованість принципала за спожиту електроенергію складає суму в розмірі 912 357,35 грн. Відтак, третя особа просила позивача протягом двох банківських днів з дня отримання цієї вимоги перерахувати грошові кошти в розмірі 500000 грн.
23.04.2020 позивач направив відповідачу-1 повідомлення-вимогу № 03-9/02/2921 про сплату гарантійної суми, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0311009328454 отримано відповідачем-1 21.05.2020 року.
У зв'язку з цим, 24.04.2020 позивач на виконання умов банківської гарантії від 09.04.2020 № 4352/20-ГФ та вимоги від 21.04.2020 № АДМ/4717 сплатив на користь бенефіціара гарантійну суму в розмірі 500 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 24.04.2020 по 24.04.2020 року.
Надалі, 15.05.2020 позивач направив на адресу відповідача-1 повторну вимогу про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 4352/20-ГФ від 09.04.2020, отриману 05.06.2020 відповідачем-1 (відправлення № 0420526431153).
Поряд із цим, 10.03.2020 між позивачем, як гарантом, та відповідачем-2, як поручителем, укладено договір поруки № 4352/20-ГФ-П, відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручився перед гарантом за належне виконання принципалом взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії від 10.03.2020 № 4352/20-ГФ, укладеного між гарантом та принципалом, а саме: протягом 2 (двох) банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів за банківською гарантією № 4352/20-ГВ забезпечення виконання зобов'язань на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи але не обмежуючись наступними), суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією, в межах загальної суми відповідальності гаранта за гарантією, що складає 500 000,00 грн., збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; судові витрати, понесені гарантом за гарантією.
30.11.2020 позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 4352/20-ГФ від 09.04.2020 на виконання договору про надання банківської гарантії № 4352/20-ГФ від 10.03.2020 та договору поруки № 4352/20-ГФ- П від 10.03.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною № 0103276049830.
11.06.2020 відповідачем-1 сплачено на користь позивача 1 000 грн. та 30.06.2020 - 100000 грн. у рахунок погашення заборгованості зі сплати гарантійної суми.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, встановлених законом не допускається.
Частинами 1- 3 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Згідно із статтею 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 564 ЦК України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Згідно із статтею 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
Згідно з пунктами 6, 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, у тому числі такі види договорів: про врегулювання небалансів; про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Відповідно до Правил ринку, затвердженими Постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018, договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.
Пунктом 46 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що небаланс електричної енергії - це розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Із наведеного слідує, що питання врегулювання небалансу електричної енергії, зокрема, ціни небалансу, здійснюється за укладеним відповідним договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
При цьому, за умовами банківської гарантії від 09.04.2020 № 4352/20-ГФ гарантією забезпечуються зобов'язання відповідача-1 саме з оплати відповідачем-1 вартості електричної енергії, купленої у третьої особи, внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії» і Правилами НКРЕКП № 307 від 14.03.2018 (за винятком зобов'язань зі сплати неустойки (пені, штрафу) та/або збитків).
Натомість, у листі-вимозі від 21.04.2020 № АДМ/4717 третя особа - бенефіціар, зауважила не здійсненні відповідачем-1 оплати вартості електричної енергії, купленої у бенефіціара згідно умов договору.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що рахунок від 08.04.2020 № 25003200319 виставлений третьою особою саме щодо оплати вартості електричної енергії, купленої відповідачем-1 внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії.
Таким чином, оскільки банківською гарантією забезпечено саме зобов'язання відповідача-1 з оплати вартості електричної енергії, купленої у третьої особи, внаслідок врегулювання небалансів електричної енергії, у той час як вимога третьої особи стосувалася оплати вартості електричної енергії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачів витрат по гарантії.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено: 14.07.2021 року.
Суддя К.В. Полякова