Рішення від 12.07.2021 по справі 907/830/20

УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

12.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/830/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом фізичної особи - підприємця Любімова Наталія Вікторівна, м. Львів

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізична особа підприємець Кльок Світлана Ярославівна

- Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “АКБ ПЛЮС”

- Фізична особа підприємець Фабрицій Іван Іванович

до приватного підприємства “Ніка Транс”, м. Ужгород

про стягнення суми 24422,16євро, що еквівалентно сумі 839865,87грн. збитків, завданих втратою вантажу -

За участю представників:

позивач - Любімова Наталія Вікторівна, особисто - в режимі відеоконференції

від позивача - Рачкевич Наталія Володимирівна, адвокат, ордер серія ЛВ № 140742 від 11 лютого 2021 року - в режимі відеоконференції

від відповідача - Субота Михайло Іванович, ордер серія АО № 1023969 від 08 лютого 2021 року

від 3-х осіб позивача - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до приватного підприємства “Ніка Транс”, м. Ужгород про стягнення суми 24422,16 євро, що еквівалентно сумі 839865,87 грн. збитків, завданих втратою вантажу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків.

04.01.2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків та клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 19.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи прийнято здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16 лютого о 11:00. Залучено до часті у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізичну особу підприємця Кльок Світлану Ярославівну ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 );- Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “АКБ ПЛЮС”, (73000, Україна, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15-А, Код ЄДРПОУ 41496744); Фізичну особу підприємця Фабрицій Івана Івановича ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2021 відмовлено позивачу фізичній особі - підприємцю Любімовій Наталії Вікторівні, м. Львів (надійшло до суду за вх.№02.3.1-02/957/21 від 08.02.2021) про участь у судовому засіданні по справі № 907/294/20 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.02.2021 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке призначено на 10 березня 2021 о 10:15 у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року відкладено підготовче засідання на 31.03.2021.

Ухвалою суду від 31.03.2021 року відкладено підготовче засідання на 21.04.2021.

Учасники судового процесу в засідання суду не з'явились, разом з тим, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання через зайнятість адвоката в іншому судовому процесі у м. Львові.

Ухвалою суду від 21.04.2021 відкладено підготовче засідання на 03.06.2021.

Ухвалою суду від 03.06.2021 відкладено підготовче засідання на 24.06.2021.

В засіданні суду позивачем подано клопотання про приєднання доказів, а саме постанови ЗАГС по справі № 907/101/20 від 26.05.21., разом з тим не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 липня 2021 року.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Пояснив, що 28 лютого 2019 року між ФОП Любімова Н.В. та ПП «НІКА ТРАНС» укладено Договір №628 на виконання транспортних послуг.

07 серпня 2019 року на виконання укладеного Договору на виконання транспортних послуг Сторони підписали Замовлення №1 на надання транспортних послуг на перевезення вантажів, за якою ПП «Ніка Транс» взяло на себе обов'язок перевезти вантаж- акумулятори стартерні з такими умовами: маршрут м. Ясберень (Угорщина) - м. Львів (Україна): адреса завантаження - 5100 Jasberenny Nesco telep 1; найменування вантажовідправника -«Jaszplasztik» (TOB «Яс-Пластік»); дата завантаження - 08.08.2019 р., адреса розвантаження - м. Львів, вул. Зубрицького, 5-а.

Для безпосереднього виконання перевезення за маршрутом м. Ясберень (Угорщина - м. Львів (Україна) Відповідачем було залучено перевізника - Фізичну особу-підприємця Фабрицій Іван Іванович автомобіль марки та номер автомобіля (причепа) Iveco НОМЕР_3 \ НОМЕР_4 . Відповідно до змісту товаро-транспортного документу - CMR 00899847 від 08.08.2019 р. та згідно рахунків - invoice №910927858 та invoice №9101927906, залучений Відповідачем перевізник отримав для перевезення вантаж: акумулятори стартерні на загальну суму 40 279,09 Євро.

За доводами позивача отриманий для перевезення вантаж по CMR 00899847 від 08.08.2019 р. не був доставлений до місця розвантаження та був повністю пошкоджений, у зв'язку з чим ФОП Любімова Н.В. звернулась до Відповідача з Претензіею №1 від 12 серпня 2019 р. на суму 40 279.09 Євро про відшкодування втраченого (знищеного) вантажу.

Представник позивача звертає увагу на те, що вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, оскільки відповідачем відшкодовано лише частину пошкодженого вантажу.

Вказані обставини за твердженням позивача і стали приводом звернення до суду з метою стягнення суми боргу.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у поданому суду відзиві на позовну заяву. Пояснив, що між Позивачем та Відповідачем, укладено договір на надання транспортних послуг. Відповідач такі послуги не надавав, а Вантаж до перевезення не приймав, про що свідчить відсутність підпису на міжнародній товаро транспортній накладній CMR.

Вказує, що на Позивача не покладено відповідальність за дії перевізника.

За твердженням відповідача, позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача, є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - безумовним наслідком такої протиправної поведінки, вину відповідача. Оскільки позивачем належними доказами спричинення збитків саме відповідачем доведено не було, відсутній склад цивільного правопорушення, а тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Так, представник відповідача зазначає, що за п. 6 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти. Оскільки річний строк починається з моменту отримання Відповідачем претензії -20 серпня 2019р., а позивач звернувся з даним позовом до суду у грудні 2020р. то станом на час подання позову річний строк на звернення до суду сплив.

Третя особа без самостійних вимог - Фізична особа підприємець Кльок Світлана Ярославівна у поданих письмових поясненнях позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В обґрунтування своєї позиції, зокрема вказує на те, що обставини які розглядаються судом в межах даної справи частково вже були досліджені Господарським судом Закарпатської області в справі №907/101/20 за позовом «ПП Ніка Транс» до ФОП Фабрицій про стягнення коштів у зв'язку із знищенням вантажу підчас перевезення та у справі 914/2071/20 Господарським судом Львівської області за позовом ТОВ «Торговий Дім «АКБ ПЛЮС» ФОП Кльок С.Я. про стягнення 24 720,84 євро, що на дату подання позову становить 810 378,80 грн.

Звертає увагу на те, що 07.08.2019 ФОП Кльок С.Я. та ФОП Любімова Н.В. узгодили та підписали заявку на транспортно-експедиторські послуги, за якою ФОП Любімова Н.В. взяла на себе обов'язок надати послуги з організації перевезення вантажу з м.Ясберень (Угорщина) до м.Львів (Україна) вантажу - акумуляторів на палетах вагою 21,5 т. ФОП Любімова Н.В. залучила до організації перевезення вантажу ПП «Ніка-Транс», а ПП «Ніка-Транс» - ФОП Фабрицій І.І. Перевезення вантажу відбувалось на підставі CMR 00899847 від 08.08.2019. Під час перевезення вантаж був повністю пошкоджений внаслідок вчинення ОСОБА_1 який безпосередньо був водієм транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди.

Судовим рішенням в справі №907/101/20 встановлено, що ФОП Фабрицій І.І. як перевізник, прийнявши до перевезення вантаж, не доставив його до місця призначення, що доведено матеріалами справи та не заперечується перевізником та що за змістом наведених норм є підставою для покладення на нього відповідальності.

У зв'язку з чим за доводами ОСОБА_2 ФОП Любімова Н.В.. як замовник перевезення має право на повне відшкодування нанесених збитків від ТОВ «Ніка Транс».

Третьою особою без самостійних вимог - Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “АКБ ПЛЮС” подано 18.02.2021 письмові пояснення по суті спору. У поданих письмових поясненнях зокрема вказує на те, що за втрату вантажу (який пошкоджений повністю при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 08 серпня 2019 року на дорозі 354, поблизу Дебрецен, Угорщина), відповідальним перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АКБ ПЛЮС» є експедитор - Фізична особа-підприємець Кльок Світлана Ярославівна, яка в подальшому в силу цивільного та господарського законодавства має право в порядку регресу відшкодувати збитки, заподіяні невиконання або неналежним виконанням обов'язків іншою особою, що перебувала у договірних відносинах із неї, а та у подальшому - позивач у справі №907/830/20 - Фізична особа-підприємець Любімова Наталія Вікторівна (другий експедитор) в порядку регресу має право пред'явити вимоги у судовому порядку по стягненню вартості втраченого товару.

З огляду на, що вимоги за позовом Фізичної особи-підприємця Любімової Наталії Вікторівни до приватного підприємства «НІКА ТРАНС» у справі №907/830/20 про стягнення вартості втраченого товару є підставними та підлягають задоволенню.

04.03.2021 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зокрема позивач вказує на те, що у відносинах, що склалися, ПП «Ніка Транс» виступило не як безпосередній перевізник, а як експедитор. Оскільки між Сторонами існують відносини транспортного експедирування, на які не поширюється позовна давність в 1 (один) рік.

Крім того відповідач зазначає, що факт часткової оплати заборгованість, згідно виставленої ФОП Любімова Н.В. претензії №1 від 12.08.2019 р., підтверджує факт визнання такої.

З посиланням на п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 позивач вказує на переривання строку позовної давності, яке зумовлено, частковим погашенням заборгованості.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.07.2021 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АКБ ПЛЮС» та Фізичною особою-підприємцем Кльок Світланою Ярославівною було укладено Договір транспортного експедирування №75. 07.08.2019 року. на виконання укладеного Договору транспортного експедирування №75 від 06.12.2017 року, Сторони підписали заявку, за якою відповідач зобов'язався надати послуги з організації перевезення вантажу - (акумулятори стартерні) за маршрутом : м. Ясберень (Угорщина) - м.Львів (Україна), адреса завантаження - 5100 Jasbereny, Nescotelep 1, найменування вантажовідправника - «Jaszplasztik» (ТОВ «Яс-Пластік»), дата завантаження - 08.08.2019 року, адреса розвантаження - м. Львів, вул. Зубрицького, буд. 5-а, одержувач вантажу - ТОВ «ТД «АКБ ПЛЮС».

Експедитор ФОП Кльок С.Я., на виконання Заявки на транспортування від 07 серпня 2019 року, приступив до виконання договору, шляхом оформлення із експедитором Фізичою особою-підприємцем Любімовою Н.В. договору транспортного експедирування №2 від 01 листопада 2016 року по наданню послуг з організації перевезення вантажу.

28 лютого 2019 року ФОП Любімова Н.В. (далі по тексту Позивач) залучила для перевезення вантажу ПП «НІКА ТРАНС» (далі по тексту - Відповідач) уклавши Договір №628 на виконання транспортних послуг ( далі - Договір №628).

За умовами п 1.1 даного Договору ПП «НІКА ТРАНС» надає ФОП Любімова Н.В. транспортні послуги по території України або здійснює міжнародні перевезення.

Згідно п.1.2 Договору всі умови перевезення, характеристики вантажу, терміни т.д., вказуються в разовій Заявці, яка надається «Експедитору 2» «Експедитором 1» на перевезення даного вантажу і яка являється невід'ємною частиною даного Договору.

07 серпня 2019 року на виконання укладеного Договору на виконання транспортних послуг Сторони підписали Замовлення № 1 на надання транспортних послуг на перевезення вантажів, за якою ПП «Ніка Транс» взяло на себе обов'язок перевезти вантаж - акумулятори стартерні з такими умовами: маршрут м. Ясберень (Угорщина) - м. Львів (Україна): адреса завантаження - 5100 Jasberenny Nesco telep 1; найменування вантажовідправника - «Jaszplasztik» (TOB «Яс-Пластік»); дата завантаження - 08.08.2019 р., адреса розвантаження - м. Львів, вул. Зубрицького, 5-а.

Для безпосереднього виконання перевезення за маршрутом м.Ясберень (Угорщина - м. Львів (Україна) Відповідачем було залучено перевізника - Фізичну особу-підприємця Фабрицій Іван Іванович автомобіль марки та номер автомобіля (причепа) Iveco НОМЕР_3 \ НОМЕР_4 .

Перевезення виконувалось на підставі CMR 00899847 від 08.08.2019 р.

Відповідно до змісту товаро-транспортного документу - CMR 0 0899847 від 08.08.2019 р. та згідно рахунків - invoice №910927858 та invoice №9101927906, залучений Відповідачем перевізник отримав для перевезення вантаж: акумулятори стартерні на загальну суму 40 279,09 Євро.

До місця призначення та розвантаження - м. Львів, вул. Зубрицького, буд. 5-а, прийнятий до перевезення вантаж - акумулятори стартерні, згідно Договору №628 на виконання транспортних послуг від 28.02.2019 та Заявки від 07.08.2019 року - не доставлено.

Листом-повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, отриманого електронним зв'язком від ПП «Ніка Транс» 12 серпня 2019 року, стало відомо, що під час перевезення вантажу (акумулятори стартерні по маршруту м. Ясберень (Угорщина) - м. Львів (Україна), по CMR №0 0899847 від 08.08.2019 р. авто марки ІВЕКО, державний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , водій ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода (дорога 354 поблизу м. Дебрецен, Угорщина). Внаслідок ДТП, прийнятий вантаж - акумулятори стартерні пошкоджено повністю, який підлягає утилізації.

08.08.2019 року в день ДТП представниками вантажовідправника - «Jaszplasztik» (Угорщина) весь пошкоджений вантаж - акумулятори стартерні було зібрано та вивезено з місця ДТП на утилізацію. Вартість товару згідно invoice №9101927858 та №9101927906 становить 40 279,09 Євро. Вартість послуг по вивезенню пошкодженого вантажу з місця ДТП становить 3 225,00 Євро.

Згідно змісту Звіту від 04.10.2019 р. вантажовідправника «Jaszplasztik» ним прийнято на утилізацію акумулятори стартерні відвантажені по invoice №9101927858 та № 9101927906 та виконано на загальну суму 17 197,94 Євро (16 398,06 Євро (повернення товару згідно документу - Credit Memo №9101935281) + 799,88 Євро повернення товару згідно документу - Credit Memo №9101935311). Отже, сума до відшкодування вартості втраченого вантажу зменшено та становить 26 306.15 Євро (40 279.09 Євро + 3 225.00 Євро - 17 197.94 Євро).

За умовами пункту 2.2.3 Договору №628 Відповідач зобов'язаний доставити ввірений йому Вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій особі.

Згідно п. 2.2.4 Договору №628 ПП «Ніка Транс» несе повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товаро-транспортних документів.

Пунктом 4.2 підпунктом 1 Договору передбачено, що Експедитор 2, яким є ПП «Ніка Транс» несе відповідальність за втрату або недостачу вантажу в розмірі дійсної вартості втраченого або відсутнього вантажу; підпунктом 2 п. 4.2 Договору передбачено, що ПП «Ніка Транс» несе відповідальність за пошкодження або псування вантажу - в розмірі вартості пошкодженого або зіпсованого вантажу.

Враховуючи те, що отриманий для перевезення вантаж (акумулятори стартерні) по CMR 0 0899847 від 08.08.2019 р. не був доставлений до місця розвантаження та був повністю пошкоджений ФОП Любімова Н.В. з метою досудового врегулювання спору звернулась до Відповідача з Претензією №1 від 12 серпня 2019 р. на суму 40 279.09 Євро про відшкодування втраченого (знищеного) вантажу.

15 жовтня 2019 року ФОП Любімова Н.В. скерувала ПП «Ніка Тране» доповнення до цієї претензії про зменшення суми збитків, у зв'язку із утилізацією та переробкою Вантажу акумулятори стартерні, згідно якого сума збитків складає 26 306,15 Євро із розрахунку курсу НБУ на день сплати.

Станом на 07.12.2020 р., претензія Позивача від 12.08.2019р., вих. №1 та Доповнення до претензії від 15.10.2019 року залишено Відповідачем без відповіді, тоді як на поточний рахунок Позивача, Відповідач перерахував суму 53 270,00грн. з призначенням платежу: «Часткова оплата згідно претензії від 12.08.2019 p.№ 1», що у еквіваленті до Євро згідно курсу НБУ на момент відповідної: оплати загалом складає 1 883,99 Євро.

За доводами Позивача, які підтверджуються матеріалами справи, заборгованість Відповідача згідно претензії №1 від 12.08.2019 р. перед позивачем складає 24 422,16 Євро.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір №628 на виконання транспортних послуг від 28.02.2019 р.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами спору відноситься до змішаного договору, що має ознаки договору транспортного експедирування.

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (далі - Закон).

За визначенням даного Закону клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, ст.316 ГК України та ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 2 ст. 316 ГК України Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до абз. 6 ч.1 ст. 10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.

У статті 13 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування.

Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягненні ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

28 лютого 2019 року ФОП Любімова Н.В. залучила для перевезення вантажу ПП «НІКА ТРАНС» уклавши Договір №628 на виконання транспортних послуг.

За умовами п 1.1 даного Договору ПП «НІКА ТРАНС» надає ФОП Любімова Н.В. транспортні послуги по території України або здійснює міжнародні перевезення.

Згідно п.1.2 Договору всі умови перевезення, характеристики вантажу, терміни т.д., вказуються в разовій Заявці, яка надається «Експедитору 2» «Експедитором 1» на перевезення даного вантажу і яка являється невід'ємною частиною даного Договору.

07 серпня 2019 року на виконання укладеного Договору на виконання транспортних послуг Сторони підписали Замовлення № 1 на надання транспортних послуг на перевезення вантажів, за якою ПП «Ніка Транс» взяло на себе обов'язок перевезти вантаж - акумулятори стартерні з такими умовами: маршрут м. Ясберень (Угорщина) - м. Львів (Україна): адреса завантаження - 5100 Jasberenny Nesco telep 1; найменування вантажовідправника - «Jaszplasztik» (TOB «Яс-Пластік»); дата завантаження - 08.08.2019 р., адреса розвантаження - м. Львів, вул. Зубрицького, 5-а.

Для безпосереднього виконання перевезення за маршрутом м.Ясберень (Угорщина - м. Львів (Україна) Відповідачем було залучено перевізника - Фізичну особу-підприємця Фабрицій Іван Іванович автомобіль марки та номер автомобіля (причепа) Iveco НОМЕР_3 \ НОМЕР_4 .

На підтвердження прийняття перевізником вантажу до перевезення, наявна у матеріалах справи товаро - транспортного документу - CMR 0 0899847 від 08 серпня 2019 року та рахунки - invoice №9101927858 та invoice №9101927906, що були виписані вантажовідправником.

До місця призначення для розвантаження (м. Львів, вул. Зубрицького, буд. 5-а) прийнятий до перевезення вантаж згідно Договору транспортного експедирування №75 від 06.12.2017 року, заявки від 07.08.2019 року - акумулятори стартерні, що наведені у рахунки - invoice №9101927858 та invoice №9101927906, - не доставлений по причині його повного пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за участю перевізника - фізичної особи - підприємця Фабриція Івана Івановича (марка та номер транспортного засобу/причепа Iveco НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ), що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем по справі.

Спір у даній справі виник у зв'язку з пошкодженням вантажу при його перевезенні та стягнення вартості пошкодженого товару.

За умовами пункту 2.2.3 Договору №628 Відповідач зобов'язаний доставити ввірений йому Вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій особі.

Згідно п. 2.2.4 Договору №628 ПП «Ніка Транс» несе повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товаро-транспортних документів.

Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Отже, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Такими ж є приписи Конвенції, за змістом ст. 17 якої перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки (п. 1). Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження сталися внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій

позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (п. 2).

Згідно ст. 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Відповідач не довів наявності обставин, що звільняють його від відповідальності за пошкодження вантажу та відсутності своєї вини у пошкодженні вантажу, що є його обов'язком, а наведені у відзиві доводи відповідача про те, що Відповідач вантаж до перевезення не приймав, не спростовують вищенаведених висновків суду, щодо наявності у нього обов'язків які виникли внаслідок взятих на себе договірних зобов'язань.

Виходячи з наведених договірних норм, замовник перевезення має право на повне відшкодування нанесених йому збитків у результаті втрати частини вантажу під час здійснення перевезення саме за рахунок відповідача.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні докази часткової проплати заборгованості, згідно виставленої претензія Позивача від 12.08.2019 р. вих. №1, щодо відшкодування вартості втраченого товару (знищеного вантажу), що підтверджує факт понесення втрат Позивачем та їх часткову компенсацію Відповідачем.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, у межах справи №914/2071/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АКБ Плюс", м. Херсон до відповідача: Фізичної особи - підприємця Кльок Світлани Ярославівни, м. Львів третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Любімова Наталія Вікторівна, м. Львів третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПП «Ніка Транс», м. Ужгород третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ФОП Фабриція Івана Івановича, Закарпатська область, Тячівський район, с. Лопухів про стягнення суми 24.720,84євро збитків рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2021 позовні вимоги задоволено.

Обставини, що встановлені у справі № 914/2071/20 суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки, на момент розгляду даної справи рішення у справі № 914/2071/20 набрало законної сили, то встановлені ним факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

Оцінюючи доводи сторін щодо можливості або неможливості застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки укладений між сторонами справи договір є договором про надання послуг транспортного експедирування, то на ці правовідносини поширюються загальні строки позовної давності тривалістю у три роки.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не було пропущено строків позовної давності при зверненні до суду.

Доводи відповідача про застосування приписів ч.2 ст.32 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року, є помилковими, оскільки сторонами укладено не договір дорожнього перевезення вантажів, а позивач не є перевізником, оскільки перевізником, відповідно до ст.909 ЦК України, ст.307 ГК України та приписів наведеної Конвенції, є особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу; судом встановлено, а відповідачем жодним чином не спростовано, що відповідачем за договором організовано виконання перевезення вантажів транспортом і маршрутом, обраним експедитором, що відповідає природі транспортного експедирування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця Любімова Наталія Вікторівна, м. Львів до приватного підприємства “Ніка Транс”, м. Ужгород про стягнення суми 24422,16 євро.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Ніка Транс» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Руська, будинок 32, код ЄДРПОУ 35952640) на користь Фізичної особи - підприємця Любімова Наталія Вікторівна ( АДРЕСА_3 , код ІПН НОМЕР_7 ) суму 24 422,16 євро. (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять два євро 16 євроцентів.) завданих збитків.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Ніка Транс» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Руська, будинок 32, код ЄДРПОУ 35952640) на користь Фізичної особи - підприємця Любімова Наталія Вікторівна ( АДРЕСА_3 , код ІПН НОМЕР_7 ) суму 12 597,99 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 99 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 15.07.2021.

Суддя О. Ф. Ремецькі

Попередній документ
98325871
Наступний документ
98325873
Інформація про рішення:
№ рішення: 98325872
№ справи: 907/830/20
Дата рішення: 12.07.2021
Дата публікації: 16.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.04.2021)
Дата надходження: 29.03.2021
Предмет позову: стягнення
Розклад засідань:
16.02.2021 11:00 Господарський суд Закарпатської області
10.03.2021 10:15 Господарський суд Закарпатської області
03.06.2021 10:30 Господарський суд Закарпатської області
24.06.2021 10:30 Господарський суд Закарпатської області
12.07.2021 16:30 Господарський суд Закарпатської області