ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
12.07.2021 м. Ужгород Справа № 907/146/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Назарук Катерини Ігорівни, м. Київ (надійшло до суду 14.06.2021) про ухвалення додаткового рішення
у справі № 907/146/21
за позовом фізичної особи-підприємця Назарук Катерини Ігорівни, м. Київ до фізичної особи-підприємця Броді Олександра Володимировича, м. Ужгород про стягнення суми 34 329,60 грн.
представники сторін: не викликались,
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 34 329,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем свого зобов'язання за попереднім договором оренди нежитлового приміщення №11/10/2017 від 11.10.2017, в частині укладення договору оренди, що призвело звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача суми 34 329,60 грн. попередньо сплачених коштів.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.06.2021 року позов фізичної особи-підприємця Назарук Катерини Ігорівни, м. Київ до фізичної особи-підприємця Броді Олександра Володимировича, м. Ужгород про стягнення суми 34 329,60 грн. - задоволено повністю.
Як вбачається з матеріалів справи, у вказаному рішенні Господарського суду Закарпатської області від 02.06.2021 вирішено питання про розподіл судових витрат в частині судового збору.
14.06.2021 до суду надійшла заява представника фізичної особи-підприємця Назарук Катерини Ігорівни, м. Київ про ухвалення додаткового рішення. В якій просить розподілити витрати на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом господарської справи №907/146/21 у суді першої інстанції - Господарському суді Закарпатської області, а саме, винести додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 29.06.2021 розгляд заяви представника фізичної особи-підприємця Назарук Катерини Ігорівни, м. Київ про ухвалення додаткового рішення вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без виклику учасників справи та надано учасникам справи строк до 12.07.2021 для подання письмових пояснень і заперечень щодо заяви у справі № 907/146/21.
Представники сторін у судове засідання для ухвалення додаткового рішення не викликались.
Представниками сторін письмових заяв, чи заперечень до суду не подано.
Дослідивши заяву позивача та матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги, викладені в заяві повністю з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як встановлено судом, між позивачем та Адвокатським об'єднанням «СОЛ» укладено договір №Н-68/18-06/20 від 18.06.2020 року про надання правової допомоги (далі - Договір про надання правової допомоги).
Так, при поданні заяви про розподіл судових витрат позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач звернувся до суду з письмовою заявою до якої додано копію договору №Н-68/18-06/20 від 18.06.2020 року про надання правової допомоги, копію, додаткової угоди №1 від 18.06.2020, та платіжне доручення від 22.06.2020 на сплату за надання правничої допомоги суми 9 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги в порядку та на умовах визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а Замовник приймати та оплачувати їх.
У відповідності до п.1 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги Клієнт доручає, а Об'єднання бере на себе зобов'язання надавати Клієнту правничу (правову) допомогу: Здійснення правового аналізу матеріалів, наданих Клієнтом, щодо можливості стягнення з фізичної особи - підприємця Броді Олександра Володимировича гарантійного платежу у сумі 34 329,60 грн. за попереднім договором оренди №11/10/2017; формування правової позиції захисту інтересів Клієнта; збір доказів Складання та подання до Господарського суду Закарпатської області позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 гарантійного платежу у сумі 34329.60 грн. за попереднім договором оренди №11/10/2017 від 11 жовтня 2017 року на користь ФОП Назарук Катерини Ігорівни. Представляти інтереси Клієнта у Господарському суді Закарпатської області під час розгляду судом господарської справи про стягнення на користь ФОП Назарук Катерини Ігорівни з Броді Олександра Володимировича гарантійного платежу у сумі 34 329.60 грн. за попереднім договором оренди №11/10/2017 від 11 жовтня 2017 року, для чого вчиняти всі необхідні дії та користуватись усіма правами і наданими повноваженнями, передбаченими пн.пн.2.8-2.11 цього Договору. У відповідності до пункту 4.3. Договору Сторони дійшли згоди, що розмір винагороди (гонорару) за надання Об'єднанням правничої (правової) допомоги, передбаченої пн.пн.1.2-1.4 цієї Додаткової угоди, становить 9000,00 (дев'ять тисяч) грн. (п.п. 1.2,1.3, 1.4, 1.6 Додаткової угоди №1).
На підтвердження понесених витрат на загальну суму 9 000,00 грн. представник позивача надав копію договору №Н-68/18-06/20 від 18.06.2020 року про надання правової допомоги, копію, додаткової угоди №1 від 18.06.2020, та платіжне доручення №1131 від 22.06.2020 на суму 9 000,00 грн.
Вказані докази у сукупності суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 907/146/21.
Разом з тим, з огляду на предмет позовних вимог та розмір заявлених сум до стягнення витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також доведеності понесених витрат.
Враховуючи в сукупності вище викладене та положення частини 4 ст.126 ГПК України, відсутність заперечень відповідача стосовно вимог про стягнення витрат на правничу допомогу чи їх неспівмірності, заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн. адвокатських витрат є співмірним та відповідає критерію розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову (34 329,60 грн.) та складності справи.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням відсутності заперечень збоку відповідача заява представника фізичної особи-підприємця Назарук Катерини Ігорівни, м. Київ про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Броді Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Назарук Катерини Ігорівни ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) суму 9 000,00 (дев'ять тисяч гривень 00 коп.) - у відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою при розгляді справи № 907/146/21.
Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 15.07.2021.
Суддя О.Ф. Ремецькі