вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2021м. ДніпроСправа № 904/1360/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та за охорону вантажу у загальному розмірі 79 631,85 грн.
Представники:
від позивача: Хлабистін Д.М., довіреність № 395 від 14.06.2021 року, адвокат;
від відповідача: Чобанюк Т.М., довіреність № 52-16/106 від 29.12.2020 року, адвокат.
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" плату за користування вагонами та за охорону вантажу (з урахуванням зменшення позовних вимог) у загальному розмірі 79 631,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного забирання вагонів, що прибували на станції призначення Кривий Ріг, а також підходах до неї, затримувались вагони, за що була нарахована плата за користування вагонами та плата за охорону вантажу.
Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (79 700,45 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 30.03.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву; відповідачу у строк до 20.03.2021 року: відзив на позовну заяву; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив.
03.03.2021 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 52-16/189 від 02.03.2021 року про розгляд справи № 904/1360/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, у якому просить призначити розгляд справи № 904/1360/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Клопотання мотивоване тим, що наявність вини внтажовласника (відповідача) є обов'язковою умовою для нарахування плати за користування вагонами та збору за охорону вантажу, тому є необхідність для з'ясування в судовому засіданні обставин справи щодо наявності вини внтажовласника.
Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021 року клопотання Акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про розгляд справи № 904/1360/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи задоволено та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.03.2021 року о 11:20 год.
03.03.2021 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 52-16/224 від 16.03.2021 року.
У судовому засіданні 30.03.2021 року з розгляду справи по суті сторонами зазначено про необхідність надання додаткового часу для встановлення обставин справи та надання доказів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов'язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1360/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв'язку з необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1360/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.04.2021 року о 11:20 год.
15.04.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 15.04.2021 року про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву.
У зв'язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. з 19.04.2021 року у відпустці, яка пов'язана з підозрою на SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, підготовче судове засідання 21.04.2021 року не відбулось.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 28.06.2021 року включно та призначено підготовче судове засідання на 01.06.2021 року о 11:00 год.
27.04.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 26.04.2021 року про зменшення розміру позовних вимог та відповідь на відзив вих. № б/ від 26.04.2021 року.
21.05.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № 52-16/431 від 17.05.2021 на відповідь на відзив.
01.06.2021 року у підготовчому судовому засіданні представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2021 року о 11:40 год.
У призначеному судовому засіданні по розгляду справи по суті 01.07.2021 року оголошено перерву до 07.07.2021 року.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 07.07.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-19-753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 від 15.12.2019 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" та порушенням ним вимог статей 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України.
Позивач зазначає, що залізницею у серпні 2020 року було прийнято до перевезення власні (порожні та завантажені) вагони на адресу одержувача АТ "ПівдГЗК", станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вагонів, що прибували на адресу АТ "ПівдГЗК" з колій станції призначення, вказаний вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 574 від 25.08.2020, № 575 від 28.08.2020 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення. За цим фактом станцією затримки Кривий Ріг-Сортувальний та Кривий Ріг-Західний було складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 29 від 25.08.2020, № 28 від 26.08.2020, 138 від 28.05.2020, № 135 від 26.08.2020 та станцією призначення Кривий Ріг повідомлено представника відповідача про затримку вагонів.
По прибуттю вагонів на станцію призначення Кривий Ріг, у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблено відповідні записи в книзі форми ГУ-2.
Але прибулі на адресу АТ "ПівдГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзду колію. Згідно з вимогами статті 119 Статуту залізниць України, пунктами 3, 4, 12 Правил користування вагонами і контейнерами станцією призначення Кривий Ріг на підставі актів про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5354, 5356, 5357, 5358, 5359, 5390, 5361, 5362, 5363, 5364, 5365, 5366, 5367, 5377, 5378, 5380, 5381,5382, 5383, 5384, 5385, 5386, 5387, 5399, 5400, 5401, 5402, 5403, 5404, 5405, 5406, 5407, 5408, 5409 нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 26089326, 26089327, 26089328, 26089326, 26089330, 26089331, 27089332, 27089333, 27089334, 27089335, 27089336, 27089337, 28089340, 28089341, 28089343, 28089344, 23089345, 29089352, 30089353, 30089354, 30089355, 30089356, 31089357, 31089358, 31089359, 31089361, 05099363, 09099363, 09099365, 10099366, 28089346 на загальну суму 68 052,64 грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 01099040 на загальну суму 11 579,21 грн (з ПДВ).
Відмову АТ "ПівдГЗК" від сплати нарахованої суми позивач вважає безпідставною з огляду на відсутність норми права, яка б звільняла вантажовласників від сплати нарахованої плати за користування вагонами у разі, коли порожні вагони одержувач забирає на свою під'їзну колію своїм локомотивом та згідно з договором у тій кількості, в якій вони прибули на станцію Кривий Ріг.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач вважає відсутніми у позивача правові підстави для стягнення плати за користування вагонами та зберігання вантажу, виходячи з наступного:
- позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх обґрунтувань, зокрема не доведено вини АТ "ПівдГЗК" у затримці спірних вагонів та не доведено правомірності нарахування плати за користування вагонами відповідно до спірних наказів;
- відповідач зазначає, що станції Кривий Ріг - Сортувальний не є станцією призначення та не є станцією підходу до станції призначення , у зв'язку з чим вважає, що позивач неправомірно затримав спірні вагони за наказами № 574 від 25.08.2020, як наслідок неправомірним є й нарахування плати за користування спірними вагонами;
- також відповідач зазначає, що надані копії наказів про затримку вагонів, повідомлення про затримку не є належними та допустимими доказвами у розумінні вимог ст.ст. 73, 76, 77, 78 ГПК України;
- відповідач стверджує, що зокрема в графі "вантажовласник" та особи на адресу, якої надійшов вантаж зазначено "ПАТ "Південний ГЗК", в той час як відповідно дог Статуту Відповідача та відомостей з ЄДРЮО, ФОП та ГФ повне найменування Відповідача - Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", скорочено "АТ АТ "ПівдГЗК", відтак АТ "ПівдГЗК" не є належним відповідачем у справі щодо стягнення за користування вагонами за наказами №№ 574, 575.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач вважає викладені відповідачем у відзиві доводи безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, з огляду на наступні обставини.
У матеріалах справи містяться акти загальної форми ГУ-23, які складені на станції призначення та підписані представником відповідача. За таких обставин на думку позивача, доводи відповідача про недоведеність його вини є безпідставними та необґрунтованими.
Твердження відповідача, що станції Кривий Ріг - Сортувальний не є станціями підходу до станції призначення позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони не відповідають роз'ясненню Міністерства інфраструктури України (лист від 07.03.2018 № 2197/45/10-18), наданому на запит АТ "Укрзалізниця" щодо офіційного тлумачення вживання терміну "підходи до станції призначення" в контексті застосування пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.1996 № 411.
Відповідно до цього роз'яснення, в контексті застосування зазначених вище норм, з урахуванням необхідності забезпечення сталої системи безпеки руху поїздів та з метою забезпечення правильного одностайного розуміння та реалізації застосування підстав та порядку видачі наказів про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення та складання актів про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення, "підходами до станції призначення" в зазначеному вище розумінні є будь-яка залізнична станція на шляху прямування до станції призначення, на якій затримуються такі вагони та контейнери.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та плати за охорону вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, що 05.12.2019 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-19-753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 (далі - договір).
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Кривий Ріг через спарену стрілку № 2/4 в парній горловині станції і яка обслуговується локомотивом власника колії.
Межею під'їзної колії є сигнальний знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу "Ч" станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 м від стрілки примикання (п. 1 договору).
Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
У пункті 5 договору сторони узгодили, що передача (здача) вагонів на під'їзну колію здійснюється:
- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;
- передача розбірних поїздів, маршрутів завантажених аглорудою та вапняком - за повідомленнями.
Повідомлення про подачу вагонів на під'їзду колію передається по телефону прийомоздавальником ватажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії, не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Відповідно до пункту 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії.
Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії.
Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
За умовами пункту 7 договору кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей), для вагонів-обкотишовозів - не більше 60 вагонів (240 вісей).
Про готовність вагонів до забирання маневровий диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ власника колії повідомляє по прямому телефонному зв'язку маневреного диспетчера станції Кривий Ріг, не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з подальшим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (п. 8 договору).
З під'їзної колії вагони повертаються:
- завантажені маршрути - цілими составами, які сформовані згідно з ПТЕ і планом формування поїздів;
- порожні вагони - у тій кількості, в якій були передані на під'їзду колію.
Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну із приймально-відправних колії № 1-11 станції Допоміжна.
Приймально-здавальні операції у технічному та комерційному відношеннях здійснюються на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна (п. 9 договору).
Пунктом 10 договору передбачено, з під'їзної колії вагони здаються:
- навантажені маршрути через інтервал часу - 1,5 год.;
- інші вагони - за повідомленнями по мірі готовності у кількості, не менше 40 вісей.
Середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по основних масових вантажах:
вивантаження
ст. Концентрат (Агломераційний цех):
Аглоруда (колія № 12) - 94 ваг.
Аглоруда (колія № 13) - 94 ваг.
Вапняк (колія № 15) - 188 ваг.
Коксова дрібниця (колія № 14) - 111 ваг.
Вугілля АШ (колія № 14) - 111 ваг.
навантаження
ст. Агломерат
Агломерат (колія № 19) - 352 ваг.
Концентрат залізорудний (РФЗ-1, колія № 11) - 120 ваг.
ст. Концентрат
Концентрат залізорудний (колія № 11) - 114 ваг.
Концентрат залізорудний (колія № 10) - 114 ваг.
Концентрат залізорудний (колія № 38) - 123 ваг.
Концентрат залізорудний (РЗФ-1 колія № 17) - 74 ваг.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Для під'їзної колії встановлюється загальний єдиний термін перебування усіх вагонів - 25,1 година (п. 12 договору).
Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів згідно з табл. 1, табл. 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);
- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення за 2019 рік в розмірі 21 253,93 грн за рік без ПДВ.
Списання здійснюється з особового рахунку власника колії.
Збори і плата вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 21.12.2019 до 20.12.2024 включно (п. 20 договору).
Доказів припинення або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
У серпні 2020 року за залізничними накладними (т. 1 - арк.с. 153-250; т. 2 - арк.с. 1-250, т. 3 - арк.с. 1-148) залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача АТ "ПівдГЗК" власні (порожні та завантажені) залізничні вагони.
Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Кривий Ріг.
З наявних у матеріалах справи актів загальної форми ГУ-23 станції Кривий Ріг5354, 5356, 5357, 5358, 5359, 5390, 5361, 5362, 5363, 5364, 5365, 5366, 5367, 5377, 5378, 5380, 5381,5382, 5383, 5384, 5385, 5386, 5387, 5399, 5400, 5401, 5402, 5403, 5404, 5405, 5406, 5407, 5408, 5409 вбачається, що в період з 25.08.2020 по 26.08.2020 АТ "ПівдГЗК" з колій станції Кривий Ріг несвоєчасно забиралися вагони, які прибули раніше, що призвело до зайнятості колій станції призначення та скупчення вагонів. Вказані акти підписані представником відповідача без заперечень.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням з колій станції призначення вагонів, що прибували на адресу АТ "ПівдГЗК", вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 574, 575 від 25.08.2020 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення Кривий Ріг, зокрема на станціях Кривий Ріг - Сортувальний та Кривий Ріг - Західний.
За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 29 від 25.08.2020, № 28 від 26.08.2020, 138 від 28.05.2020, № 135 від 26.08.2020 та акти загальної форми ГУ-23 №№ 5354, 5356, 5357, 5358, 5359, 5390, 5361, 5362, 5363, 5364, 5365, 5366, 5367, 5377, 5378, 5380, 5381,5382, 5383, 5384, 5385, 5386, 5387, 5399, 5400, 5401, 5402, 5403, 5404, 5405, 5406, 5407, 5408, 5409 . Всі дані вказаних вище актів про затримку вагонів форми ГУ-23а передані станціями Кривий Ріг - Сортувальний та Кривий Ріг-Західний у повідомленнях про затримку спірних вагонів на станцію призначення Кривий Ріг, яка не пізніше двох годин після отримання, передала їх копії відповідачу.
По прибуттю вагонів на станцію Кривий Ріг, у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станція Кривий Ріг форми ГУ-2.
На підставі вказаних вище актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, складених станціями Кривий Ріг - Сортувальний та Кривий Ріг-Західний, станцією призначення Кривий Ріг у відповідності до пунктів 3, 4, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 26089326, 26089327, 26089328, 26089326, 26089330, 26089331, 27089332, 27089333, 27089334, 27089335, 27089336, 27089337, 28089340, 28089341, 28089343, 28089344, 23089345, 29089352, 30089353, 30089354, 30089355, 30089356, 31089357, 31089358, 31089359, 31089361, 05099363, 09099363, 09099365, 10099366, 28089346 на загальну суму 68 052,64 грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 01099040 на загальну суму 11 579,21 грн (з ПДВ).
На відомостях містяться написи, що із нарахованими сумами АТ "ПівдГЗК" не погоджується у зв'язку з зайнятістю приймально-відправних колій прийнятими до перевезення маршрутами та не забраними локомотивами Укрзалізниці.
Тож, причиною виникнення спору є несплата відповідачем у добровільному порядку плати за користування спірними вагонами та плати за за охорону вантажу.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з перевезення вантажів та експлуатації залізничної колії.
Щодо нарахування плати за користування вагонами.
За приписом статті 46 Статуту залізниці України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно зі статтею 6 Статуту вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Відповідно до абзацу третього пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 (з подальшими змінами та доповненнями) порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила користування вагонами).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (п. 2 Правил користування вагонами).
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які
залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил користування вагонами).
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Правил користування вагонами).
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника (п. 4 Правил користування вагонами).
Плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера) (п. 5 Правил користування вагонами).
Час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колії, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях (п. 7 Правил користування вагонами).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами).
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування вагонами).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 Правил користування вагонами).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 12 Правил користування вагонами).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами).
Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами).
За час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків (п. 15 Правил користування вагонами).
Ставки за користування вагонами встановлені у таблиці 1 розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 (далі - Збірник тарифів). При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Збірником тарифів передбачено погодинні ставки плати за користування вантажними вагонами від 1 до 45 годин окремо для випадків виконання однієї вантажної операції. Ставка плати за користування вантажними вагонами понад 45 годин становить 16 грн за кожну годину за 1 вагон незалежно від виду вантажної операції
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50% ставок, зазначених у таблиці 1 (п. 5 розділу V Збірника тарифів).
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 205 від 22.03.2019, до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 3, 023.
Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2020, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 Правил складання актів).
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, не менш як двома особами (п. 3 Правил складання актів).
Обставини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг, раніше прибулих на адресу відповідача, що зумовили неможливість прийняття ним спірних вагонів, підтверджуються складеними у передбаченому законодавством порядку та підписаними відповідачем актами загальної форми ГУ-23 №№ 5354, 5356, 5357, 5358, 5359, 5390, 5361, 5362, 5363, 5364, 5365, 5366, 5367, 5377, 5378, 5380, 5381,5382, 5383, 5384, 5385, 5386, 5387, 5399, 5400, 5401, 5402, 5403, 5404, 5405, 5406, 5407, 5408, 5409 , копії яких містяться у матеріалах справи.
Станціями затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час затримки вагонів на коліях залізниці відповідно до наказів № 574 та № 575 від 25.08.2020, згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами і Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, розраховані плата за користування спірними вагонами на загальну суму 68 052,64 грн (з ПДВ), яка включена до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 26089326, 26089327, 26089328, 26089326, 26089330, 26089331, 27089332, 27089333, 27089334, 27089335, 27089336, 27089337, 28089340, 28089341, 28089343, 28089344, 23089345, 29089352, 30089353, 30089354, 30089355, 30089356, 31089357, 31089358, 31089359, 31089361, 05099363, 09099363, 09099365, 10099366, 28089346 .
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку плати за користування вагонами на суму 68 052,64 грн. (з ПДВ), за результатами якої суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно повідомив відповідача про свою готовність передати вагони на під'їзну колію; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг.
В силу приписів статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів на станції та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування.
Натомість його вина у затримці вагонів підтверджується наступним.
За змістом пунктів 5, 6 укладеного між позивачем та відповідачем договору від 05.12.2019 (з подальшими змінами) передача (здача) порожніх вагонів під навантаження на під'їзну колію здійснюється через інтервал часу 1,5 год. Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються по телефону прийомоздавальником вантажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження та вивантаження форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії.
Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на одній з приймально-здавальних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Відповідно до пункту 8 вказаного договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ власника колії повідомляє по прямому телефонному зв'язку маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, не пізніше, ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з подальшим письмовим підтвердженням за формо, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами.
Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.
Слід зазначити, що за Єдиним технологічним процесом роботи під'їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг Регіональної філії "Придніпровська залізниці " АТ "Укрзалізниця", затвердженим між зазначеними сторонами 06.11.2019 (далі - ЄТП), станція Допоміжна налічує 11 колій, призначених для прийому зі станції Кривий Ріг та відправлення на станцію Кривий Ріг вагонів.
В обґрунтування правової позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач до відзиву на позовну заяву додав довідки щодо зайнятості колій на станції Допоміжна, з яких вбачається, що на момент видачі наказів про затримку вагонів були в наявності вільні колії.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Викладеним спростовується готовність відповідача прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Крім того, зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно з Технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 904/5461/18.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України № 5076 від 31.08.2005, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно- розпорядчим актом станції.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у листі № 0701-11/96/715/14, що кореспондується з постановами Вищого господарського суду України у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13, 904/3583/14.
За таких обставин висновок відповідача про наявну можливість позивачу доставити спірні вагони на станцію призначення внаслідок наявних деяких вільних колій носить суб'єктивний характер.
Разом із тим наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів (вагонів), які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 у справі 904/2287/13.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Також суд вважає за необхідне зауважити на переконливості доводів позивача щодо розуміння поняття підходів до станції призначення, згідно з яким до них належить будь-яка станція на шляху прямування вантажу до станції призначення. Тому суд відхиляє заперечення відповідача щодо неправомірності затримання позивачем спірних вагонів на станціях Кривий Ріг - Сортувальне та Кривий Ріг - Західний за наказами № 574 від 25.08.2020 та № 575 від 25.08.2020 та нарахування плати за користування цими вагонами.
Щодо нарахування плати за охорону вантажу.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача плати за охорону вантажу у розмірі 11 579,21 грн.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила №644).
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п. 5, п. 8 Правил, зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
при затримці - з моменту затримки.
Матеріалами справи підтверджується, що прийняті до перевезення позивачем вагони були затримані на підходах до станції призначення Кривий Ріг через скупченість вагонів на станції призначення внаслідок несвоєчасного забирання з колій станції одержувачем вантажів, які вже прибули на його адресу, тобто з вини відповідача.
Факт накопичення вагонів на станції призначення підтверджується актами форми ГУ-23, в яких вказано час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Станцією призначення Кривий Ріг було вчасно повідомлено відповідача про затримку вагонів, що підтверджується повідомленнями, які перелічені у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станція Кривий Ріг, копія якої наявна в матеріалах справи.
Розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснені позивачем правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Доводи скаржника стосовно того, що позивачем не доведено вини відповідача у зайнятості вищевказаних колій, що спричинило затримку на підходах до ст. Кривий Ріг, отже, вагони затримувалися на підходах до станції призначення з причин, що не залежать від відповідача судом до уваги не приймаються.
В рамках справи, що розглядається, документальними підставами вимог про стягнення спірної суми є акти ф. ГУ-23, якими підтверджується зайнятість колій на ст. Кривий Ріг на час видачі спірних наказів.
Актами форми ГУ-23 №№ 5354, 5356, 5357, 5358, 5359, 5390, 5361, 5362, 5363, 5364, 5365, 5366, 5367, 5377, 5378, 5380, 5381,5382, 5383, 5384, 5385, 5386, 5387, 5399, 5400, 5401, 5402, 5403, 5404, 5405, 5406, 5407, 5408, 5409 підтверджується, що відповідачем несвоєчасно забиралися вагони з колій станції Кривий Ріг, що призвело до їх зайнятості.
При цьому, у книзі повідомлень форми ГУ-2 станції Кривий Ріг наявні записи, як про запланований час подачі вагонів, так і про представників відповідача, які прийняли ці повідомлення за період з 25.08.2020 року по 29.08.2020 року.
Так, місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезення у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Тобто, залізницею виконується лише роль перевізника по доставці вантажу, зазначеного в накладній.
Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Отже, заперечення відповідача в відомостях плати за користування вагонами необґрунтовані, оскільки чинним законодавством не передбачено звільнення вантажовласника від сплати нарахованої плати за користування вагонами у разі, коли порожні вагони одержувач забирає на свою під'їзну колію своїм локомотивом та відповідно до умов договору у кількості, в якій вони прибули на станцію Кривий Ріг.
Також колегія суддів зазначає, що зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 904/5461/18, від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18.
В даному випадку відповідачем не доведено та не надано доказів можливості прийняти затримані вагони, а також не доведена відсутність вини у скупчені вагонів на ст. Кривий Ріг.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 68 053,64 грн., плату за охорону вантажу у розмірі 11 579,21 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 15.07.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік