проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"13" липня 2021 р. Справа № 917/269/21
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Стойка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
прокурор - Сірик В.В., на підставі службового посвідчення від 16.04.2021 №063318;
інші представники сторін не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (вх. №1876 П/3), на ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 (повний текст ухвали складено 24.05.2021, суддя Семчук О.С.)
у справі №917/269/21
за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, м. Полтава, в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1. Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради, м. Полтава,
2. Полтавської міської ради, м. Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіаформат”, м. Полтава,
про стягнення безпідставно збережених коштів,
У лютому 2021 року Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Полтавської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаформат" про стягнення безпідставно збережених коштів.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/269/21 позов залишено без розгляду.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:
- згідно положень Статуту Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, тобто суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, а не органом державної влади чи місцевого самоврядування, що свідчить про відсутність підстав для звернення прокурора із позовом до суду за захистом інтересів держави, оскільки вказане суперечить приписам частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;
- Комунальне підприємство «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради не є органом влади, органом місцевого самоврядування та не наділене повноваженнями виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщенні зовнішньої реклами у м. Полтава, а реалізація права на звернення за захистом своїх порушених прав зумовлена, у тому числі, характером здійснюваної господарської діяльності та покладених на комунальне підприємство ризиків підприємницької діяльності;
- Полтавська міська рада не є стороною правовідносин, що виникли за наслідками закінчення строку дії договору від 24.07.2014 №Д354, укладеного між Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаформат», а прокурором не було заявлено позовних вимог до даного органу місцевого самоврядування, що свідчить про відсутність підстав для здійснення органом прокуратури представництва інтересів держави у судовому порядку.
Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі № 917/269/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також заявник апеляційної скарги просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано ним поштою 29.05.2021, що, на його думку, свідчить про поважність причини пропуску строку.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області посилався на наступне:
- висновок місцевого господарського суду про те, що Комунальне підприємство «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування є помилковим, оскільки зазначене комунальне підприємство засноване Полтавською міською радою та підпорядковане Управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради;
- незважаючи на те, що позовні вимоги прокурора спрямовані на стягнення безпідставно збережених коштів на користь Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради, а Полтавська міська рада не є стороною правовідносин, що виникли між Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» за договором від 24.07.2014 №Д354, звернення із позовом має на меті захист інтересів держави, а не інтересів самого комунального закладу чи органу місцевого самоврядування як його засновника;
- прокуратурою здійснювалось попереднє повідомлення Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Полтавської міської ради, що свідчить про виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;
- протиправні дії відповідача можуть спричинити неналежне фінансування програм діяльності Полтавської міської ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради та Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради;
- звернення прокурора із позовом у даному випадку має превентивне значення щодо запобігання у майбутньому порушення суб'єктами господарювання законодавства законодавства про рекламу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 визначено колегію у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Стойка О.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2021 у справі №917/269/21 поновлено керівнику Полтавської окружної прокуратури Полтавської області пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/269/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/269/21; призначено справу до розгляду 13.07.2021 об 11год 00хв у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі засідань №117; встановлено строк до 12.07.2021 для надання суду відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги, з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.
У зв'язку з відпусткою судді Чернота Л.Ф. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2021 у справі №917/269/21 визначено колегію у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Медуниця О.Є., Стойка О.В.
12.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» до Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 - без змін. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» просило здійснювати розгляд справи №917/269/21 без участі представника відповідача.
В обґрунтування своєї правової позиції Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» зазначило, що:
- прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів держави у суді у межах даного позову, оскільки Комунальне підприємство «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради є самостійною юридичною особою (суб'єктом господарювання), що не відноситься до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;
- у розумінні положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду, замінювати належного суб'єкта владних повноважень, у тому числі у зв'язку із правовідносинами, що виникли між суб'єктами господарювання через продовження використання місць для розміщення зовнішньої реклами, які були об'єктом договору від 24.07.2014 №Д354, укладеного між Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та відповідачем;
- прокурором заявлено вимогу про стягнення заборгованості, яка виникла у період з 01.01.2020 по 31.01.2021, тобто у строк, що надає Комунальному підприємству «Полтава-Сервіс» можливість захистити свої права та охоронювані законом інтереси самостійно.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/269/21 скасувати та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Полтавської області.
Інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників позивачів та відповідача за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши прокурора у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою позов прокурора про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі плати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що становить 115 599,00грн, залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
За змістом положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.
Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до Конституції України внесені зміни, а саме - Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 встановлено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 24.07.2014 між КП "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради та ТОВ "Медіаформат" був укладений договір від 24.07.2014 № Д354 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, за умовами якої робочий орган надає розповсюджувачу реклами в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій згідно додатку, що є невід'ємною частиною до договору. Строк дії вказаного договору визначений сторонами до 06.07.2019.
01.04.2015 між сторонами договору укладено додаткову угоду №1, відповідно до умов якої розмір плати за користування всіма місяцями, які надані в користування за цим договором, складає 9 633,25грн (7 об'єктів розміщення із платою на місяць, визначеною додаткам №1 до додаткової угоди №1).
07.07.2019 між Комунальним підприємством «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» укладена додаткова угода № 2 до вказаного договору, відповідно до якої сторонами вказаної додаткової угоди визначено, що строк дії договору про надання користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій від 24.07.2014 №Д354, спливає 06.07.2019. Розповсюджувачем подано заяву до виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо продовження дії дозволів на розміщенні зовнішньої реклами. На даний час, питання про продовження дії дозволів не вирішено. Спеціальні конструкції розповсюджувача реклами не демонтовані, а місця, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій продовжують фактично використовуватись розповсюджувачем реклами.
Відповідно до умов зазначеної додаткової угоди сторони погодили, що після закінчення строку дії договору і до прийняття Виконавчим комітетом Полтавської міської ради рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Медіаформат" щодо терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, ТОВ "Медіаформат" зобов'язується сплачувати, а КП "Полтава-сервіс" отримувати плату, визначену п. 4.1 договору від 06.07.2019.
Таким чином, враховуючи умови додаткової угоди від 07.07.2019, використання місць розташування рекламного засобу є платним.
Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради у зв'язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» взятих на себе зобов'язань в частині здійснення сплати заборгованості за фактичне використання місць для розташування спеціальних конструкцій складались претензії до відповідача, про що свідчать претензії про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій №1-№4, наявні у матеріалах справи (т.1, а.с. 23-26).
08.02.2021 Полтавська місцева прокуратура листом звернулась до Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Полтавської міської ради, в якому повідомила, що прокуратурою виявлено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» заборгованості за фактичне користування місцями згідно договору від 24.07.2014 за період з 01.01.2020 по 31.01.2021 у розмірі 115 599,00грн, у зв'язку з чим орган прокуратури запропонував вказаним юридичним особам звернутися до суду із позовом.
09.02.2021 Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради повідомило Полтавську місцеву прокуратуру, що станом на момент надання відповіді не має можливості оперативного звернення із позовом щодо стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» у зв'язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.
Полтавська міська рада відповіді на лист Полтавської місцевої прокуратури не надала.
18.02.2021 Полтавська місцева прокуратура повідомила Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради та Полтавську міську раду про звернення із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у сумі 115 599,00грн.
24.02.2021 Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Полтавської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаформат" про стягнення безпідставно збережених коштів.
В обґрунтування позовних вимог перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області посилався на те, що:
- між Комунальним підприємством «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» був укладений договір від 24.07.2014 №Д354 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, однак після закінчення строку його дії Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіаформат» продовжує використовувати місця для розміщення зовнішньої реклами без правовстановлюючих документів та має фактичну заборгованість за користування цими місцями за період з 01.01.2020 по 31.01.2021;
- органом, до компетенції якого віднесені повноваження у спірних правовідносинах, є КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради, на яке покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами у м. Полтаві та яке є стороною договору від 24.07.2014 №Д354;
- зважаючи на відповідь Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради про відсутність коштів для сплати судового збору з метою оперативного звернення із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів, надану Полтавській місцевій прокуратурі, звернення з цим позовом в інтересах держави є правомірним і свідчить про наявність у органу прокуратури правових підстав для представництва інтересів у суді;
- звернення із даним позовом здійснюється не в інтересах комунального закладу або органу місцевого самоврядування, а саме в інтересах держави та має превентивне значення щодо запобігання у майбутньому вчинення суб'єктами господарювання аналогічних порушень вимог законодавства про рекламу під час використання місць для розміщення спеціальних конструкцій.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що процесуальним законом виокремлено випадки та умови, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави у суді.
Так, стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України № 1697-VII "Про прокуратуру".
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Отже, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є «поняття інтерес держави».
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, а тому суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Як було встановлено вище, предметом даного спору є стягнення коштів за надання у користування місць для розміщення спеціальних конструкцій, правова підстава стягнення яких виникла у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору від 24.07.2014 №Д354 та додаткових угод до нього, укладених між Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіаформат».
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарський Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 ГК України).
Положеннями частини 1 статті 63 ГК України визначені види та організаційні форми підприємств, які можуть діяти в Україні, у тому числі комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
За змістом приписів статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Так, положеннями пункту 1.1 Статуту КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради визначено, що підприємство засноване Полтавською міською радою на комунальній власності і підпорядковане Управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради (т.2, а.с. 84-89).
За змістом п.4.1 Статуту КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради зазначено, що підприємство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи та інші атрибути.
Відповідно до п.п. 4.2, 4.5 Статуту КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України. Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки. Підприємство не несе відповідальність за зобов'язаннями держави, засновника та управління адміністративних послуг Полтавської міської ради. Відповідно до способу утворення підприємство є унітарним.
Положеннями п.п.5.1,5,2 цього Статуту визначено, що майно підприємства становлять основні фонди, оборотні кошти, а також інші активи, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Полтави і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, відведеною йому землею, на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту.
За умовами п.п.7.2, 7.4 Статуту КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради виконавчим органом підприємства є генеральний директор. Генеральний директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції засновника. Генеральний директор: несе повну відповідальність за стан діяльності підприємства; діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства України; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки.
Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов'язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до прав учасника (засновника) юридичної особи.
У розумінні норм господарського законодавства підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання.
Комунальне підприємство, у розумінні приписів пункту 7 частини 1 статті 4 КАСУ, не наділено владними управлінськими функціями, не здійснює у правовідносинах з юридичними особами публічно-владних управлінських функцій та не приймає жодних владно управлінських рішень, а тому не є суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, не має покладених на нього публічно-владних управлінських функцій, а діє як самостійна юридична особа з відповідною процесуальною дієздатністю та має процесуальну можливість захисту прав та охоронюваних законом своїх інтересів у судовому порядку, в тому числі - у випадку порушення інтересів підприємства при виконанні зобов'язань за договором про надання в користування місць для розміщенні зовнішньої реклами або використанні майна підприємства без достатніх правових підстав
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній постанові від 02.12.2020 у справі №734/519/15-ц, від 14.01.2021 у справі №911/1137/19.
Доводи прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у зв'язку з тим, що Полтавська міська рада як орган місцевого самоврядування є засновником КП «Полтава-Сервіс», однак не здійснює належного захисту державних інтересів, судова колегія вважає безпідставними, оскільки, по-перше, орган місцевого самоврядування здійснює управління комунальним підприємством у межах повноважень, визначених статутом підприємства, а, по-друге, вказане не наділяє Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради статусом органу державної влади чи місцевого самоврядування.
Судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що Полтавська міська рада не є стороною договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 24.07.2014 №Д354, додаткових угод до цього договору, а позовні вимоги прокурора спрямовані на стягнення безпідставно збережених коштів саме на користь КП «Полтава-сервіс» як самостійного суб'єкта господрювання, а не на користь Полтавської міської ради, що свідчить про те, що прокурором визначено порушення прав комунального підприємства (суб'єкта господарювання), а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі № 3-рп/99 дійшов висновку про те, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор самостійно визначає і обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
У Рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 визначено, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
У відповідності до вимог Основного Закону України та процесуального кодексу прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Судова колегія зазначає про недоведеність прокурором факту нездійснення чи неналежного здійснення Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс» захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки, по-перше, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Комунальне підприємство «Полтава-Сервіс» не може чи не бажає звертатися до суду з відповідним позовом до відповідача, а, по-друге, сама по собі обставина незвернення з позовом протягом певного часового періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс» захисту власних інтересів та інтересів держави, виражених отриманням коштів з оподаткування господарської діяльності комунального підприємства.
Враховуючи викладене у сукупності, з огляду на те, що Комунальне підприємство «Полтава-Сервіс» не є органом влади чи місцевого самоврядування, не наділене владними управлінськими повноваженнями, судова колегія дійшла висновку про те, що прокуратурою при зверненні з позовом не доведено причин неможливості самостійного захисту КП «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку та правових підстав для здійснення представництва захисту інтересів держави у розумінні статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 53 ГПК України.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що положеннями частини четвертої статті 226 ГПК України визначено право особи, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.
Таким чином, доводи скаржника в апеляційній скарзі спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З огляду на зазначене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/269/21 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - без задоволення.
Відповідно до статті 129 судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 271, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/269/21 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.05.2021 у справі №917/269/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.07.2021
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка